Об'єкти тваринного світу, їхнє правове визначення та право власності на них

Екологічне право України. Особлива частина

ЗУ "Про тваринний світ" у ст. 3 зазначає, що об'єктами тваринного світу, на які поширюється його дія, є:

• o дикі тварини - хордові, у тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їхньому видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;

• o частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

• o продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їхнього існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

При цьому у ст. 1 Закону наголошується, що відносини у галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, свійських тварин, а також діяльність, пов'язана з охороною і використанням залишків викопних тварин, регулюються відповідним законодавством України.

Таким чином, як об'єкти тваринного світу розглядаються не всі тварини в біологічному розумінні, а лише ті, які підпадають під дію фауністичного законодавства України.

У теорії екологічного права сформовано позицію, відповідно до якої об'єктами екологічних відносин можуть бути лише ті предмети матеріального світу, які не втратили "екологічного зв'язку" з навколишнім природним середовищем. О.С. Колба-сов зазначав, що не вважаються природними об'єктами предмети, які внаслідок докладання до них людської праці відокремлені від природного середовища, перетворені на сировину, знаряддя праці чи споживчі продукти. Подібна точка зору висловлювалась щодо об'єктів тваринного світу. С.С. Константініді вказував, що для віднесення до об'єктів екологічного права тварин останні повинні перебувати у стані природної волі, тобто в необмеженому людиною безпосередньому природному зв'язку з навколишнім природним середовищем. Таким чином, дикі тварини, у тому числі й водні живі ресурси, вилучені з природного середовища, згідно із зазначеною думкою, перестають бути природними об'єктами, а значить, й об'єктами екологічних правовідносин. При докладанні певної людської праці вони перетворюються на товарно-матеріальні цінності.

Разом з тим на незавершеність такої думки стосовно об'єктів тваринного світу, які навіть вилучені з природного середовища в живому вигляді можуть бути без проблем повернені до нього, вже вказувалось окремими дослідниками. Так, Т.В. Григор'єва з цього приводу стосовно водних живих ресурсів зазначала, що "наведена позиція, як вбачається, правильна, але вона не враховує специфіки водних живих ресурсів як природного об'єкта. Водні живі ресурси належать до живих сил природи, і саме ця ознака є вирішальною при порівнянні водних живих ресурсів з природними об'єктами. На відміну від інших об'єктів природи водні живі ресурси можуть бути вилучені з природного середовища в живому стані. І доки цей живий стан не буде змінено, водні живі ресурси здатні взаємодіяти з навколишнім природним середовищем, мати з ним певний зв'язок і, крім того, можуть бути повернені у природне середовище.

З урахуванням специфіки розглядуваних ресурсів екологічне законодавство повинно регулювати (і в Україні регулює) весь комплекс відносин водних живих ресурсів, які знаходяться у різних умовах - природної волі, у неволі чи в напіввільних умовах. Це дозволяє забезпечити належний рівень їх охорони, створити умови постійного існування всього видового й популяційного розмаїття".

Вбачається, що головною ознакою, яка характеризує особливості права власності на об'єкти тваринного світу, є пролонгація, збереження їхнього статусу як природного об'єкта навіть у випадку їхнього вилучення з навколишнього середовища. Зважаючи на викладене, такий статус накладає на власників цих об'єктів цілий перелік прав та обов'язків, які не притаманні цивільному законодавству, а регулюються саме екологічним законодавством та законодавством про тваринний світ, створюючи комплексне правове регулювання.

Така пролонгація пов'язана насамперед із тим, що такі об'єкти тваринного світу із легкістю можуть бути повернені до навколишнього середовища, де зможуть продовжити своє функціонування. На таких особливостях об'єктів тваринного світу наголошувалось ще у Дигестах Юстиніана, де щодо об'єктів тваринного світу res nec mancipi існувало правило, що ці речі є безгосподарними, а тому особа, яка спіймала дикого звіра або птицю, або рибу, є її власником, доки вони перебувають у її владі. Якщо ж вони вийдуть з-під нагляду та отримають природну волю, то знову стануть власністю першого ж, хто їх добуде. Під природною волею розумівся стан, коли тварина зникне з очей, або хоча й залишиться перед очима, але її переслідування буде ускладнено.

Якщо ж говорити про сучасний стан регулювання відносин власності на об'єкти тваринного світу, то слід наголосити, що відповідно до ст. 5 ЗУ "Про тваринний світ" право власності на об'єкти тваринного світу набувається та реалізується згідно з КУ, цим Законом та іншими законами України.

Об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і перебувають в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності українського народу.

Від імені українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених КУ.

Кожний громадянин має право користуватися об'єктами тваринного світу - об'єктами права власності українського народу - відповідно до базового Закону та інших законів України.

Об'єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній формах власності.

Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Потрібно вказати, що ця стаття доповнює норми КУ, де у ст. 13, на жаль, тваринний світ не знайшов свого окремого закріплення як об'єкт права власності українського народу. Таке становище аж ніяк не сприяє підвищенню правового статусу тваринного світу, адже законодавець, замаскувавши тваринний світ під словами "інші природні ресурси", по суті, закріпив його вторинний, похідний від інших природних об'єктів, статус. Разом з тим ЗУ "Про тваринний світ" знімає ці суперечності, прямо поширюючи статус об'єктів права власності українського народу і в такий спосіб соціалізований характер права власності на нього.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'єкти тваринного світу, їхнє правове визначення та право власності на них“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Води як об'єкт правового регулювання

  • Водне законодавство України

  • Право власності на води та право користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди

  • Управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

  • Право водокористування

  • Правова охорона вод

  • Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ НАДР

  • Надра як об'єкт правової охорони та використання

  • Законодавство України про надра

  • Право надрокористування: види та характеристика

  • Права та обов'язки надрокористувачів

  • Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

  • Законодавство України про рослинний світ

  • Використання об'єктів рослинного світу

  • Правова охорона рослинного світу

  • Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони та використання об'єктів рослинного світу

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ЛІСІВ

  • Ліси як об'єкт правової охорони та використання в Україні

  • Лісові правовідносини

  • Право власності на ліси

  • Право користування лісами, лісові сервітути

  • Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин

  • Організація лісового господарства

  • Ведення лісового господарства

  • Охорона і захист лісів

  • Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

  • Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

  • Загальна характеристика законодавства про тваринний світ

  • Об'єкти тваринного світу, їхнє правове визначення та право власності на них
  • Загальна характеристика використання об'єктів тваринного світу

  • Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання

  • Правове регулювання здійснення промислового рибальства

  • Правове регулювання здійснення любительського та спортивного рибальства

  • Організаційно-правові заходи щодо охорони тваринного світу

  • Особливості міжнародної торгівлі об'єктами тваринного світу, що перебувають під загрозою зникнення

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

  • Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря

  • Заходи щодо охорони атмосферного повітря

  • Порядок реалізації управлінських заходів щодо охорони атмосферного повітря

  • Клімат та озоновий шар як об'єкти правової охорони

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

  • ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

  • Загальна характеристика законодавства про ПЗФ України

  • Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості правового режиму природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків

  • Особливості правового режиму регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ

  • Особливості правового режиму ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків і парків-пам'яток садово-паркового мистецтва

  • Порядок створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України

  • Форми власності на території та об'єкти ПЗФ України та особливості правового режиму їхніх земель

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ України

  • МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

  • Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища

  • ЛІТЕРАТУРА