• режим регульованої заповідності - обмежене, науково обґрунтоване втручання людини в природні процеси, при якому не переслідуються ніякі цілі, крім збереження видів живого і/або угруповань на основі підтримання екологічної рівноваги (виконання природоохоронних, біотехнічних та науково-технічних заходів з метою регулювання та запобігання виникненню негативних змін в екосистемах шляхом сінокосіння, випалювання, випасу, реакліматизації, регулювання чисельності певних видів, оптимізації гідрологічного режиму тощо);
• заказний режим - режим, за якого забороняється здійснення окремих видів і форм господарської діяльності для забезпечення збереження окремого компонента чи окремих екосистем;
• режим непрямого використання та охорони - режим, за якого здійснюється обмежене використання природних ресурсів у рекреаційних, оздоровчих, спортивних, туристичних, освітніх та інших пізнавальних цілях;
• режим прямого природокористування - режим, за якого здійснюється збалансоване ведення традиційної господарської діяльності, що не призводить до дестабілізації екологічної рівноваги на природно-заповідній території та погіршення загального стану довкілля в регіоні.
Ступінь збереженості угруповань:
• абсолютно корінні угруповання - ті угруповання, що сформувались без впливу людини;
• практично корінні угруповання - ті угруповання, структура яких під впливом антропогенних факторів не змінилася;
• умовно корінні угруповання - стійкі стадії розвитку порушеного людиною рослинного покриву, близького до природного корінного;
• залишково корінні угруповання - рослинний покрив сформувався шляхом природного розвитку, але під впливом антропогенних факторів його структура суттєво змінилася (наприклад, праліси зі зміненим складом деревостану, пониженою повнотою, зміненим видовим складом трав'яного покриву);
• тимчасово похідні угруповання - ті угруповання, які в процесі природного формування можуть трансформуватися безпосередньо в природні;
• довготривало похідні угруповання - ті угруповання, які можуть відновитися до стану природних або близьких до них лише через ряд проміжних стадій;
• постійно похідні угруповання - ті угруповання, які спонтанно не можуть відновитися до природних або близьких до них рослинних угруповань.
Ступінь цінності об'єкта ПЗФ України:
• o міжнародний - об'єкти ПЗФ України, збереження яких має світове та європейське значення. До них відносяться природні об'єкти, що входять до біосферних заповідників ЮНЕСКО, на територіях яких зберігаються види, занесені до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку, території яких відносяться до водно-болотних угідь міжнародного значення, штучно створені об'єкти ПЗФ України, що мають видатні колекції видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку, і де здійснюється їхнє відтворення;
• o національний - об'єкти ПЗФ України, збереження яких має державне значення. До них належать природні об'єкти, території яких є середовищем існування видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, на яких зберігаються рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, видатні пам'ятки природи (меморіальні вікові дерева, печери), природні комплекси яких мають загальнодержавну рекреаційну цінність, штучно створені об'єкти ПЗФ України, у межах яких створені колекції видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, і де здійснюється їхнє відтворення, та видатні колекції типових видів рослин і тварин, видатні старовинні парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, що добре збереглися;
• o регіональний - об'єкти ПЗФ України, збереження яких має регіональне значення (в межах АТО). До них відносяться об'єкти ПЗФ України, на території яких забезпечується існування переважно видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на територіях областей та АРК, видів, занесених до списків флори і фауни природних регіонів, штучно створені об'єкти ПЗФ України, в яких зібрані переважно колекції цих видів, на території яких зберігаються переважно рослинні угруповання, занесені до регіональних Зелених списків, території яких мають регіональну оздоровчо-рекреаційну цінність;
• o місцевий - об'єкти ПЗФ України, збереження яких має значення для території, що охоплює частину території АТО. До них належать об'єкти ПЗФ України, не віднесені до перших трьох категорій (наприклад, пам'ятки природи - окремі дерева, алеї, геологічні пам'ятки - скелі тощо).
Усі ці характеристики визначають особливості правового режиму охорони територій та об'єктів ПЗФ України, їхню структуру та зонування, наукову та екологічну цінність цих об'єктів.
З метою забезпечення інформованості та природоохоронного виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій передбачено існування державних знаків та аншлагів на територіях та об'єктах ПЗФ України, які складають систему інформаційних та охоронних знаків цих об'єктів, що спрямована на інформування населення та природо-користувачів про межі заповідних об'єктів, категорію їхнього заповідання та основні відомості про режим і правила поведінки на природоохоронних територіях.
Порядок виготовлення, встановлення та змістовного наповнення цих знаків передбачений Положенням про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України. Відповідно до цього Положення використовуються такі види державних знаків та аншлагів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України“ на сторінці 2. Приємного читання.
