Проблеми збереження довкілля та його окремих складових уже давно стали окремим та значним за обсягом напрямком міжнародного співробітництва світової спільноти. В руслі цих світових процесів знаходиться й Україна, яка взяла на себе низку міжнародних зобов'язань в екологічній сфері. Зокрема, одним із напрямів такої співпраці є забезпечення виконання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES)3 4, прийнятої ще у березні 1973 року.
Виконання CITES повинно сприяти усуненню економічної зацікавленості в процесі використання дикої флори і фауни шляхом обмеження їхнього переміщення за межі країн, які є ареалом ж їхньої географічної популяції. Вказані дії насамперед орієнтовані Щ на ліквідацію міжнародних ринків об'єктів тваринного та рослинного світу, що з різних причин ставлять їх під загрозу зникнення.
Україна приєдналась до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, 14 травня 1999 року. Всього CITES залежно від видів тварин та рослин і категорій їхньої вразливості включає три додатки.
Додаток 1 охоплює зникаючі види (види, що знаходяться під загрозою зникнення, торгівля якими негативно впливає чи може негативно вплинути на їхнє існування), торгівля якими може бути дозволена лише у виняткових випадках.
Додаток 2 включає вразливі види (види, які на сьогодні не обов'язково перебувають під загрозою зникнення, але можуть опинитися під такою загрозою, якщо торгівля зразками цих видів не буде суворо регулюватися з метою уникнення такого використання, що несумісне з їхнім виживанням).
Додаток 3 передбачає види, які вносяться до нього за ініціативою сторін з метою попередження торгівлі певними видами флори та фауни з її територій.
Об'єктами регулювання конвенції виступають не тільки живі тварини та рослини, а також мертві та будь-які їхні впізнавані частини чи похідні від них. Під торгівлею в тексті розуміють експорт, реекспорт, імпорт та інтродукцію з моря.
Крім того, треба враховувати, що дія Конвенції поширюється, наприклад, не лише на цілих тварин, а й на їхні частини та похідні від них, які легко можуть бути впізнані. Отже, навіть особисті предмети або предмети домашнього вжитку (хутрові речі, сувенірні вироби), ідентифіковані як частина об'єктів, внесених до першого додатка, повинні бути об'єктом регулювання у випадках, передбачених ст. 7 CITES.
Механізми, передбачені Конвенцією, достатньо прості: сторони дозволяють торгівлю зразками видів, передбачених додатками до неї, лише при чіткому дотриманні процедурних питань.
Відповідно до Постанови KM України адміністративними органами України з питань виконання вимог Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, з правом видачі відповідних дозволів та сертифікатів визначено щодо видів дикої фауни і флори (за винятком осетрових видів риб і виробленої з них продукції) - Мінприроди, а щодо осетрових видів риб і виробленої з них продукції - Державний департамент рибного господарства (нині Державне агентство рибного господарства України)3 5. Саме ці органи видають дозволи на здійснення експортно-імпортних операцій стосовно об'єктів CITES та повинні забезпечувати належні умови для їхньої ідентифікації, утримання та повернення.
Спільним наказом Мінекоресурсів України та Мінагрополітики України затверджено Правила видачі дозволів та сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення за її межі зразків видів дикої фауни і флори, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
Відповідно до цих правил дозволи та сертифікати на ввезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин і рослин, які є об'єктами регулювання Конвенції, видаються адміністративним органом України з питань виконання її вимог і засвідчують право юридичних і фізичних осіб на переміщення зразків через митний кордон України.
Дозвіл видається на експорт та імпорт зразків, які занесені до додатка I, а також на експорт зразків, занесених до додатків II і III. Ввезення в Україну зразків здійснюється за дозволом, який видається адміністративним органом Конвенції країни-експортера. У разі якщо країна-експортер не є стороною Конвенції, ввезення в Україну зразків здійснюється за дозвільним документом, виданим відповідним компетентним органом цієї країни.
Для кожної партії зразків оформлюється окремий дозвіл або окремий сертифікат. В один дозвіл або сертифікат не може бути внесено більше трьох різних видів зразків. Внесення виправлень у дозволи та сертифікати і застосування їх після закінчення терміну використання не допускається.
Відповідно до вимог Конвенції дозвіл обов'язково має містити:
• назву Конвенції, найменування і печатку адміністративного органу, що видає дозвіл, та контрольний номер, що надається адміністративним органом. Контрольний номер має формат XXUAXXXXXX, де XX - останні дві цифри поточного року; UA - двосимвольний код ISO України; XXXXXX - шестизначний серійний номер;
• мету операції;
• юридичні адреси експортера й імпортера українською і/або англійською, французькою чи іспанською мовами;
• повну назву тварини або рослини латинською (якщо латинська назва виду має синоніми, то вказується назва, під якою цей вид фігурує в тексті Конвенції, включаючи її додатки) та українською мовами;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості міжнародної торгівлі об'єктами тваринного світу, що перебувають під загрозою зникнення“ на сторінці 1. Приємного читання.
