Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування

Екологічне право України. Особлива частина

Невідворотність юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів є одним із основних принципів в екологічному законодавстві і необхідною умовою забезпечення правопорядку в цій сфері, у тому числі в частині охорони та використання надр. Підставою для застосування юридичної відповідальності є правопорушення, без якого відповідальність не застосовується.

У законодавстві існують вимоги, які по суті схожі на застосування юридичної відповідальності, але такими не є. Так, надрокористувач зобов'язаний компенсувати втрати сільського та лісового господарства в разі вилучення земельної ділянки відповідної категорії для потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, однак така компенсація не є наслідком неправомірної поведінки, а виступає гарантією охорони та раціонального використання земель.

Законодавство про надра передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність за скоєння правопорушення. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у: самовільному користуванні надрами; порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр; вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин; наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їхньому видобуванні; пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їхньої подальшої експлуатації; порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин; невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами; знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків; незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ; невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Однак не виключається можливість того, що законодавчими актами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про надра.

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат.

Дисциплінарна відповідальність є формою юридичної відповідальності працівника перед підприємством-роботодавцем за порушення, передбачені ст. 49 Гірничого Закону України. Працівники притягаються до дисциплінарної відповідальності, а у випадках, які суд визнав злочином, - до кримінальної відповідальності.

Підставою для притягнення працівника до відповідальності можуть бути: невиконання правил безпеки та правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів, що регулюють безпеку проведення гірничих робіт, прийнятих у встановленому законодавством порядку; прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства; проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їхніх вимог; перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт; невиконання законних вимог спеціально уповноважених державних органів у сфері проведення гірничих робіт; пошкодження вентиляційних приладів, засобів протипожежного захисту та порушення режиму вентиляції; порушення встановлених правил вибухозахисту електроустаткування; невиконання заходів щодо запобігання газодинамічним явищам; паління та користування відкритим вогнем на гірничих підприємствах, а також проведення вогневих і підривних робіт з порушенням правил безпеки; проведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без виконання протиаварійних заходів; виведення з ладу апаратури газового, струмового та протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку, а також самовільне проникнення у підземні гірничі виробки.

До працівників гірничих підприємств, які порушили гірниче законодавство, застосовуються такі види дисциплінарного стягнення як догана та звільнення. За кожен випадок порушення гірничого законодавства може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення у формі звільнення може бути застосоване до працівників на підставах, передбачених КЗпП України. Власник або уповноважений ним орган повинен забезпечити своєчасне виявлення і усунення причин, які призводять до порушень гірничого законодавства.

Вид дисциплінарного стягнення повинен відповідати ступеню провини і тяжкості допущеного порушення. Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен брати до уваги тяжкість допущеного працівником порушення, розмір заподіяних збитків, обставини, за яких допущено порушення, та оцінку попередньої роботи працівника.

У разі коли за порушення гірничого законодавства передбачена кримінальна відповідальність, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний передати матеріали до відповідних правоохоронних органів. Застосування дисциплінарного стягнення не звільняє працівника, який допустив порушення гірничого законодавства, від матеріальної відповідальності, передбаченої законодавством.

Цивільно-правова відповідальність застосовується для компенсації підприємствами, установами, організаціями та громадянами збитків, завданих ними внаслідок порушень законодавства про надра.

За загальним правилом (ст. 1166 ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Ураховуючи те, що діяльність гірничодобувних підприємств є у своїй більшості діяльністю з підвищеною небезпекою, у випадках завдання шкоди можливе притягнення до відповідальності без прямої вини, згідно зі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.

До спеціальних методів визначення розміру шкоди необхідно віднести Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами. У формулі розрахунку береться добуток обсягу видобутої сировини, розміру мінімальної заробітної плати та базової ставки збитків у частках мінімальної заробітної плати. Остання встановлена методикою для кожного виду корисних копалин (нафта, вугілля, руди, камені) за тонну/куб. м/кілограм.

Слід зазначити, що як цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства у сфері надрокористування припустимо розглядати і компенсацію збитків за непроведення робіт з рекультивації земель після проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, що спричинило зміни у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі земель. Хоча цей механізм є також частиною земельного законодавства.

Адміністративна відповідальність настає за суспільно шкідливі проступки, передбачені КпАП України та іншим спеціальним законодавством.

Традиційно адміністративна відповідальність є найбільш часто застосовуваним видом юридичної відповідальності за правопорушення у сфері надрокористування. КпАП України передбачає відповідальність за такі правопорушення в цій сфері, як:

• o самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на надра (ст. 47);

• o самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами; знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків; вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативних втрат і наднормативного розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інших порушень вимог раціонального використання їхніх запасів; втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації; порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах (ст. 57);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Води як об'єкт правового регулювання

  • Водне законодавство України

  • Право власності на води та право користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди

  • Управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

  • Право водокористування

  • Правова охорона вод

  • Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ НАДР

  • Надра як об'єкт правової охорони та використання

  • Законодавство України про надра

  • Право надрокористування: види та характеристика

  • Права та обов'язки надрокористувачів

  • Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування
  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

  • Законодавство України про рослинний світ

  • Використання об'єктів рослинного світу

  • Правова охорона рослинного світу

  • Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони та використання об'єктів рослинного світу

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ЛІСІВ

  • Ліси як об'єкт правової охорони та використання в Україні

  • Лісові правовідносини

  • Право власності на ліси

  • Право користування лісами, лісові сервітути

  • Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин

  • Організація лісового господарства

  • Ведення лісового господарства

  • Охорона і захист лісів

  • Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

  • Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

  • Загальна характеристика законодавства про тваринний світ

  • Об'єкти тваринного світу, їхнє правове визначення та право власності на них

  • Загальна характеристика використання об'єктів тваринного світу

  • Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання

  • Правове регулювання здійснення промислового рибальства

  • Правове регулювання здійснення любительського та спортивного рибальства

  • Організаційно-правові заходи щодо охорони тваринного світу

  • Особливості міжнародної торгівлі об'єктами тваринного світу, що перебувають під загрозою зникнення

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

  • Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря

  • Заходи щодо охорони атмосферного повітря

  • Порядок реалізації управлінських заходів щодо охорони атмосферного повітря

  • Клімат та озоновий шар як об'єкти правової охорони

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

  • ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

  • Загальна характеристика законодавства про ПЗФ України

  • Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості правового режиму природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків

  • Особливості правового режиму регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ

  • Особливості правового режиму ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків і парків-пам'яток садово-паркового мистецтва

  • Порядок створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України

  • Форми власності на території та об'єкти ПЗФ України та особливості правового режиму їхніх земель

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ України

  • МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

  • Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища

  • ЛІТЕРАТУРА