Ураховуючи значну цінність об'єктів ПЗФ України, законодавство передбачає цілий ряд обмежень щодо користування ними та використання територій та об'єктів ПЗФ України. Так, ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про ПЗФ України" передбачає, що: "На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням".
Стаття 9 ЗУ "Про ПЗФ України" конкретизує види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, закріплюючи, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:
• у природоохоронних цілях;
• у науково-дослідних цілях;
• в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
• в освітньо-виховних цілях;
• для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Зазначені види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їхніх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їхніх природних комплексів та окремих об'єктів.
Зважаючи на надзвичайно велике значення регулювання спеціального природокористування в межах територій та об'єктів ПЗФ України, у 2010 році ЗУ "Про ПЗФ України" було доповнено ст. 9-1, в якій на рівні закону було врегульовано ці питання. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Перелік видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ України і порядок їхнього використання визначаються режимом територій та об'єктів ПЗФ України.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ, затвердженого Мніприроди, а також на підставі дозволів, які видаються Республіканським комітетом АРК з охорони навколишнього природного середовища та державними управліннями охорони навколишнього природного середовища на місцях.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого Республіканським комітетом АРК з охорони навколишнього природного середовища та державними управліннями охорони навколишнього природного середовища на місцях, а також на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з територіальними органами Мінприроди.
Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається КМ України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та зацікавленими органами.
Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів може бути анульований органом, що його видав, у разі: різкого погіршення стану навколишнього природного середовища внаслідок природокористування; ліквідації підприємства, установи або організації, яка отримала дозвіл; порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду; втрати чи пошкодження дозволу, що не дає можливості визначити зміст дозволу.
Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.
Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.
Прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється у місячний строк, вказане рішення може бути оскаржене центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища або судом. Заява про оскарження рішення про відмову у видачі дозволу подається до центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища протягом строку, що не перевищує десять днів з дня одержання відповідного рішення. Заява розглядається у десятиденний строк. Про результати розгляду заявник повідомляється письмово.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 червня 2009 року затверджено Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України. Відповідно до цього Положення, до основних напрямів ведення рекреаційної діяльності у межах територій та об'єктів ПЗФ належать такі:
• o створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів;
• o забезпечення попиту рекреантів на загальнооздоровчий, культурно-пізнавальний відпочинок, туризм, любительське та спортивне рибальство, полювання тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України“ на сторінці 1. Приємного читання.
