Організація лісового господарства

Екологічне право України. Особлива частина

Крім державного лісового кадастру, ведеться облік лісів, що включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Ведення обліку лісів забезпечується постійним підтриманням в актуалізованому стані характеристик кожної лісової ділянки, їхніх змін, спричинених господарською діяльністю, стихійним лихом або іншими причинами. Громадяни та юридичні особи мають право на одержання в установленому законодавством порядку інформації про облік лісів.

Моніторинг лісів - це система регулярного спостереження, оцінки і прогнозу динаміки кількісного та якісного стану лісів. Він проводиться шляхом збирання, передавання, збереження та аналізу інформації про стан лісів, прогнозування змін у лісах і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для інформаційно-аналітичного забезпечення управління лісами, прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану лісів, дотримання вимог екологічної безпеки та принципів ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку. Моніторинг лісів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Тому Держлісагентство здійснює моніторинг довкілля в частині: ґрунтів земель лісового фонду (радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів); лісової рослинності (пошкодження біотичними та абіотичними чинниками, біомаса, біорізноманіття, радіологічні визначення, вміст ЗР); мисливської фауни (видові, кількісні та просторові характеристики, радіологічні визначення).

Разом з моніторингом лісів проводиться лісова сертифікація - оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства.

Організація та проведення лісової сертифікації здійснюються відповідно до порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань економічної політики та охорони навколишнього природного середовища.

Лісову сертифікацію було започатковано в 90-ті роки XX ст. під впливом світового "зеленого руху" як інструмент для сприяння глобальному невиснажливому та відповідальному управлінню лісами.

Головним завданням лісової сертифікації є забезпечення сталого управління лісами та ведення лісового господарства, що передбачає створення умов для збалансованого вирішення економічних, екологічних та соціальних питань шляхом покращення обліку та використання лісових ресурсів, підвищення рівня ведення лісового господарства.

Лісова сертифікація проводиться в рамках міжнародних схем. Наразі у світі лідирують дві схеми: всесвітня схема Ради з управління лісами (FSC) та схема Загальноєвропейської лісової сертифікації (PEFC).

FSC-сертифікація є добровільним ринковим інструментом, який підтримує відповідальне лісокористування в усьому світі. Якість сертифікованої лісової продукції перевіряється з лісу походження через ланцюжок поставок. Знак FSC на етикетці гарантує, що лісова продукція використовується з відповідальністю і на базі зібраних і перевірених джерел.

Програма підтримки сертифікації лісів (PEFC) є міжнародною некомерційною, неурядовою організацією, що має на меті просування сталого лісокористування шляхом незалежної сертифікації третьою стороною.

PEFC проводить роботу по всьому ланцюгу поставок лісової продукції, щоб сприяти ефективній практиці в лісі і гарантувати, що продукти деревини і нелісової рослинності видобуваються з дотриманням найвищих екологічних, соціальних та етичних норм. За допомогою екологічного маркування клієнти і споживачі можуть ідентифікувати продукти зі стало керованих лісів.

PEFC є парасольковою організацією. Вона працює, ухваливши національні системи лісової сертифікації, що розроблені шляхом багатосторонніх процесів із урахуванням місцевих пріоритетів та умов.

На сьогодні ухвалено близько 30 національних систем сертифікації і сертифіковано більше 220 млн га лісів, тому PEFC - найбільша в світі система лісової сертифікації.

У 2000 р. за схемою FSC організовано першу в державі "Українську Групу Сертифікації" (CERTIFIVE Group Ukraine). Площа сертифікованих лісів цієї групи склала 203 тис. га, а потенційна щорічна пропозиція сертифікованої лісопродукції -360 тис. куб. м.

У 2005 році за схемою FSC закінчилася сертифікація лісогосподарських підприємств Закарпатської області.

Досвід сертифікації лісів в Україні свідчить, що низка нормативно-правових, соціально-економічних та екологічних питань потребує узгодження з міжнародними вимогами. Наразі вивчається питання прийнятності для України FSC-схеми як рамкової інституції національного процесу запровадження власної схеми сертифікації лісів.

При сертифікації лісогосподарських підприємств, пріоритетом діяльності яких є збереження та підтримання біоти, природозахисних і природо-регулюючих функцій лісів, використовуються інші орієнтири - сертифікується система дотримання принципів охорони природи (EMS) відповідно до міжнародних стандартів (ISO 14001/14004 ). При цьому EMS-сертифікація не пов'язана з маркуванням лісової продукції.

Питаннями лісової сертифікації в Україні кваліфіковано займаються Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА), Національний аграрний університет (НАУ) та Національний лісотехнічний університет (НЛТУ). Фахівцями УкрНДІЛГА у 2003 р. розроблені попередні рекомендації щодо запровадження лісової сертифікації в Україні.

У 2004 р. за підтримки альянсу WWF та Світового банку, а також консультативної допомоги незалежної консалтингової фірми GFA Terra Systems сформована національна робоча група, яка займається розробкою та апробацією національних стандартів лісової сертифікації України. Цю роботу координує НАУ.

Таким чином, Україна нині знаходиться лише на початковому етапі реалізації програми лісової сертифікації. Необхідно прийняти стратегічні рішення щодо співробітництва з міжнародними схемами сертифікації та організувати національні органи, які б забезпечили кваліфікований науково-методичний супровід сертифікації лісів у рамках наявного законодавчого й нормативного поля з урахуванням рекомендацій лісової науки та практичного досвіду. Подальший розвиток лісової сертифікації залежить від кон'юнктури лісового ринку, його екологізації, результату конкурентної та гармонізаційної взаємодії провідних рамкових сертифікаційних схем тощо. Добровільність сертифікаційного аудиту надає лісовласникам право вільного вибору напрямку дій.

На сьогодні актуальною є зміна цільового призначення використання земельних лісових ділянок, не пов'язаного з веденням лісового господарства. Вона проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація лісового господарства“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Води як об'єкт правового регулювання

  • Водне законодавство України

  • Право власності на води та право користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди

  • Управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

  • Право водокористування

  • Правова охорона вод

  • Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ НАДР

  • Надра як об'єкт правової охорони та використання

  • Законодавство України про надра

  • Право надрокористування: види та характеристика

  • Права та обов'язки надрокористувачів

  • Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

  • Законодавство України про рослинний світ

  • Використання об'єктів рослинного світу

  • Правова охорона рослинного світу

  • Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони та використання об'єктів рослинного світу

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ЛІСІВ

  • Ліси як об'єкт правової охорони та використання в Україні

  • Лісові правовідносини

  • Право власності на ліси

  • Право користування лісами, лісові сервітути

  • Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин

  • Організація лісового господарства
  • Ведення лісового господарства

  • Охорона і захист лісів

  • Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

  • Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ

  • Загальна характеристика законодавства про тваринний світ

  • Об'єкти тваринного світу, їхнє правове визначення та право власності на них

  • Загальна характеристика використання об'єктів тваринного світу

  • Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання

  • Правове регулювання здійснення промислового рибальства

  • Правове регулювання здійснення любительського та спортивного рибальства

  • Організаційно-правові заходи щодо охорони тваринного світу

  • Особливості міжнародної торгівлі об'єктами тваринного світу, що перебувають під загрозою зникнення

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

  • Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря

  • Заходи щодо охорони атмосферного повітря

  • Порядок реалізації управлінських заходів щодо охорони атмосферного повітря

  • Клімат та озоновий шар як об'єкти правової охорони

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

  • ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

  • Загальна характеристика законодавства про ПЗФ України

  • Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості правового режиму природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків

  • Особливості правового режиму регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ

  • Особливості правового режиму ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків і парків-пам'яток садово-паркового мистецтва

  • Порядок створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України

  • Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України

  • Форми власності на території та об'єкти ПЗФ України та особливості правового режиму їхніх земель

  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ України

  • МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

  • Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища

  • ЛІТЕРАТУРА