• 10) здійснення охорони лісів від пожеж;
• 11) здійснення захисту лісів від шкідників і хвороб.
Цей перелік не є вичерпним, і тому законами, іншими нормативно-правовими актами можуть регулюватися інші питання з ведення лісового господарства.
Ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії:
• 1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції);
• 2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції);
• 3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);
• 4) експлуатаційні ліси.
Ліси, що зростають на одній території і відповідають умовам та ознакам віднесення до різних категорій, належать до тієї з них, для якої у визначеному законодавством порядку встановлений режим більш обмеженого лісокористування.
Межі лісів, визначених для віднесення до однієї з категорій, проводяться уздовж природних меж, квартальних просік, ліній зв'язку та електромереж й інших чітко визначених на місцевості розмежувальних ліній - залізниць і автомобільних доріг, канав, каналів, газо- і нафтопроводів, візирів, протипожежних розривів і вододільних ліній.
Поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій проводиться у порядку, що встановлюється Постановою КМ України "Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок".
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. До них належать лісові ділянки, які виконують природоохоронну, естетичну функції, є об'єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об'єктів, зокрема: 1) розташовані в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; 2) розташовані в межах історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов'язаних з важливими історичними подіями, охоронних зон пам'яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення належать також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.
Рекреаційно-оздоровчі ліси. До цих лісів належать лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, занять спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення і розташовані: 1) у межах міст, селищ та інших населених пунктів; 2) у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; 3) у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів; 4) у лісах зелених зон навколо населених пунктів. Площа таких лісових ділянок визначається за нормативами; 5) поза межами лісів, зелених зон, що виділяються за нормативами.
Захисні ліси. До цієї категорії лісів належать лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: 1) лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів); 2) лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг; 3) лісові ділянки (смуги лісів) у ярах, на легкорозвіюваних пісках, рекультивованих землях, кам'янистих розсипах, малопотужних кам'янистих ґрунтах, у високогірних зонах, на стрімких гірських схилах, у селенебезпечних басейнах та на схилах лавинонебезпечних басейнів (протиерозійні ліси), які виділяються за нормативами; 4) лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць і виділяються з категорії експлуатаційних лісів на 500 метрів з кожного боку. У гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень до розмірів, що забезпечують захист залізниць і безпеку руху; 5) лісові ділянки (смуги лісів), що прилягають до смуг відведення автомобільних доріг державного значення і виділяються з категорії експлуатаційних лісів шириною 250 метрів з кожного боку дороги. Для забезпечення захисту зазначених доріг і безпеки руху в гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень; 6) лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, які виділяються з категорії експлуатаційних лісів за нормативами. Ширина наявних смуг лісів, що перевищує нормативи, не підлягає перегляду; 7) інші лісові ділянки (смуги лісів), які не мають зазначених у підпунктах 1-6 ознак віднесення до категорії захисних лісів, розташовані на схилах балок і річкових долин з крутизною схилів до 25 градусів (байрачні ліси), серед безлісної місцевості та мають площу до 100 гектарів.
Експлуатаційні ліси. До категорії експлуатаційних лісів належать лісові ділянки, що не зайняті лісами природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчими та захисними лісами (категорії лісів з особливим режимом лісокористування). Експлуатаційні ліси призначені для задоволення потреб національної економіки у деревині.
У межах лісових ділянок, що віднесені до однієї з категорій лісів, можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки, для яких встановлюється режим обмеженого лісокористування. Виділення особливо захисних лісових ділянок здійснюється за нормативами. Нормативи такого виділення уточнюються з урахуванням місцевих природних умов органом виконавчої влади з питань лісового господарства АРК, територіальними органами Держлісагентства за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальними органами Мінприроди.
Прикладом такого локального нормативного акта може слугувати розпорядження Донецької обласної державної адміністрації "Про погодження клопотань про віднесення лісів до відповідних категорій та виділення особливо захисних лісових ділянок". Так, обладміністрація, розглянувши клопотання про віднесення лісів до відповідних категорій та виділення особливо захисних лісових ділянок державних лісогосподарських підприємств Донецької області, керуючись Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок та іншими нормативними актами, погодила клопотання державних підприємств лісового господарства Донецької області про віднесення лісів до відповідної категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок згідно з додатком. Далі від імені облдержадміністрації погоджується клопотання державних підприємств лісового господарства Донецької області про віднесення лісів до відповідної категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок. Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства надає у відповідний строк для погодження клопотання з матеріалами до Донецької обласної ради.
У додатку до розпорядження Донецької обласної державної адміністрації надається зведена відомість поділу лісів державних підприємств лісового господарства Донецької області на категорії. У ній передбачено назву підприємств, яким надаються ліси (наприклад, ДІЇ "Слов'янський лісгосп"); загальна площа лісів (гектарів), в тому числі за категоріями (гектарів): ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, в тому числі особливо захисні лісові ділянки; рекреаційно-оздоровчі ліси; захисні ліси.
Таким чином, проаналізувавши розпорядження Донецької обласної державної адміністрації "Про погодження клопотань про віднесення лісів до відповідних категорій та виділення особливо захисних лісових ділянок", можна зазначити, що в області відсутня четверта категорія лісів - експлуатаційні ліси.
Організація лісового господарства передбачає встановлення віку стиглості. Він визначається з основного цільового призначення лісів, функцій, які вони виконують, продуктивності, біологічних особливостей деревних порід, лісорослинних умов, природних зон, а також способів відновлення лісу. Вік стиглості деревостанів обґрунтовується під час проведення лісовпорядкування за результатами спеціальних наукових досліджень і визначений Наказом Держлісагентства України "Про затвердження віків стиглості похідних ялинових деревостанів", який зареєстровано в Мін'юсті України. Тому, відповідно до ст. 42 ЛК України, на підставі наукових розробок Українського ордена "Знак пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, здійснених з використанням матеріалів ВО "Укрдержліспроект", затверджено вік стиглості похідних ялинових деревостанів: в експлуатаційних лісах -51-60 років; в інших категоріях лісів - 61-70 років.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України. Особлива частина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація лісового господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.
