Розділ «Частина ІІ Правові, організаційні і методичні основи вивчення особи в кримінальному судочинстві»

• демографічні;

• відомості, які характеризують особисті властивості людини, її психофізіологічні особливості: темперамент, здібності, схильності, звички, навички;

• відомості про оточуюче правопорушника середовище, яке тією чи іншою мірою впливає на формування певної спрямованості його особи (умови виховання в сім’ї, школі, вплив осіб, з якими правопорушник спілкується, — родичів, друзів, знайомих);

• відомості, які характеризують результати взаємодії оточуючого середовища і особи (ставлення до колективу, праці, навчання, доручень, участь у громадському житті).

Для отримання відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого, в розпорядженні слідчого і органу дізнання є великий арсенал методів і засобів. Згідно з чинним КПК України основними процесуальними способами одержання інформації про подію злочину і осіб, які його вчинили, є проведення впізнання, огляд місця події, допит обвинуваченого, потерпілих, свідків, здійснення обшуку, виїмки, а також судових експертиз тощо.

Як показує практика, розслідування злочинів у більшості випадків починається з огляду місця події. З цього моменту необхідно вживати відповідних заходів для отримання відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого. Огляд місця події відкриває ряд можливостей для встановлення обставин, які висвітлюють не тільки факт скоєного злочину, а й певні моменти стосовно особи невідомого злочинця. В результаті проведення цієї невідкладної слідчої дії можна отримати досить різноманітну інформацію про фізичні, психофізіологічні, соціальні якості і властивості злочинця.

Кваліфіковано проведений огляд місця події з паралельним дослідженням знайдених речових доказів дає можливість встановити й інші фактичні дані, які пов’язані з криміногенними обставинами (відсутність охорони, недостатня освітленість території, наявність можливостей для кустарного виробництва холодної зброї тощо).

Усі відомості, джерелом отримання яких є огляд, можна розподілити на такі групи відомостей:

• про сліди відображення, залишені злочинцем (наприклад, сліди рук, ніг, зубів, запахові сліди);

• про фізіологічні сліди;

• про одяг та інші предмети, які залишив злочинець;

• про дії злочинця на місці події;

• про психофізіологічні особливості злочинця;

• про рівень професійної підготовки (в тому числі його професійні злочинні навички і звички);

• відомості, які дають змогу розпізнати на місці події предмет злочинного посягання, спосіб скоєння злочину, слідову картину і особу злочинця.

За слідами, відображеннями, що були залишені на місці події, можна встановити особу, яка скоїла злочин (за відбитками пальців рук, ніг, губ), судити про її вік (за розміром долонь рук, слідів ніг), про певні фізичні дефекти тощо. Відомості про фізіологічні сліди дають можливість встановити стать, групову належність крові особи, яка причетна до злочину.

Залишений на місці події одяг і окремі індивідуальні предмети (ґудзик, шапка, пістолет, ніж, гребінець) можуть свідчити про певну “недосвідченість” і розгубленість злочинця або про умисне залишення речей з метою спрямувати слідство неправильним шляхом (тобто використання інсценування). В першому випадку по одягу і залишених предметах можна судити про зріст злочинця, його заняття, навички тощо. Сьогоднішня практика свідчить, що в більшості випадків при виконанні вбивств на замовлення злочинці залишають на місці події зброю (вогнепальну і холодну), вибухові пристрої, радіоактивні речовини тощо.

За слідами дій злочинців на місці події можна судити про їх кількість, а також про роль кожного з них у скоєнні злочину.

За способом дій і слідовою картиною, яка встановлена на місці злочину, можна зробити висновки про фізичні властивості конкретної особи (силу, якщо, наприклад, зламано двері) або певні професійні навички, якщо було застосовано оригінальні пристрої і засоби для відкривання замка (відмички) тощо.

Відомості про психофізіологічні якості особи отримують у результаті аналізу дій злочинця на місці пригоди і залишених ним слідів. Наприклад, матеріальне відображення на місці події злочину дає змогу зрозуміти особливості психології неповнолітніх; знання цих особливостей допомагає слідчому зробити правильні висновки про причетність підлітків до скоєного злочину.