Розділ «Частина ІІ Правові, організаційні і методичні основи вивчення особи в кримінальному судочинстві»

Розробка пакетної проблематики зумовила появу нових ідей, які стосуються глибокого вивчення предметних галузей знань: дослідження стабільності реалізованих у пакетах моделей і алгоритмів, розробки методики виконання аналізу завдань, які потребують вирішення, вибору принципу оптимальності в багатокритеріальних завданнях тощо. Вся інформація, яку можна отримати в результаті такого роду дослідження, потім використовується в базах даних. Створення банку криміналістичних рекомендацій, які можуть бути реалізовані в пакеті прикладних програм, на думку В. Бахіна, А. Іщенка, В. Кузьмічова, О. Садченка, подає значну допомогу практичним працівникам при розслідуванні конкретних видів злочинів. При розробці пакетів типу ПРІАМ і ДІСПРО були здійснені теоретичні і експериментальні дослідження ефективності вирішення оптимізаційних завдань, які потрібні для користувачів пакетів.

Системний всебічний аналіз перспектив розвитку криміналістичних досліджень у галузі криміналістичної діагностики і прогностики, метрології і антропології, інформатики і системології потребує розвитку моделей і методів стохастичної оптимізації, в яких в явній формі враховується вірогідний характер досліджуваних процесів, а також ризик, пов’язаний з невизначеністю як невіддільною ознакою процесу прийняття рішень. Крім того, існує широке коло прикладних завдань, які не можуть бути сформульовані і вирішені в рамках детермінованих підходів. Наукові основи цього підходу сформульовані в наукових дослідженнях, які розвивають так звані стохастичні квазіградієнтні методи для вирішення важливих завдань зі швидкою і непередбачуваною поведінкою модельованих об’єктів. Це відкриває широкі можливості для їх використання при оптимізації складних систем в умовах невизначеності. В розробку цих методів значний внесок зробили П. Бабич, С. Лапач, С. Радченко, Ю. Єрмолаєв та їхні учні.

У галузі оптимізації конфліктно керованих процесів в Інституті кібернетики НАН України сьогодні розроблено ряд фундаментальних методів, які дають змогу приймати рішення в умовах протидії і невизначеності. Конкретніша інформація про отримані наукові результати і перспективи цього наукового напряму опублікована в працях М. Бабича, В. Задираки, В. Михалевича, І. Сергієнко.

Сьогодні надзвичайно актуальними є питання інформатизації правоохоронної діяльності і моделювання різних процесів у сфері кримінально-процесуальної діяльності. В науковій літературі достатньо повно висвітлено проблеми, які стосуються сучасних уявлень про інформатику і її взаємозв’язок із суміжними науками — кібернетикою, математикою, правом, економікою, криміналістикою, логікою, психологією тощо. В працях В. Михалевича досліджені основні напрями формування інформатики як комплексної наукової дисципліни, що вивчає всі аспекти розробки, проектування, створення, функціонування складних систем, їх застосування в різних галузях соціальної практики, способів формалізації інформації для комп’ютерної обробки і розвитку інформаційної культури суспільства.

Останні десятиріччя характеризуються створенням основ і швидким розвитком методів побудови високоефективних інформаційних процесів і систем та застосуванням інтелектуальних інформаційних технологій і методів системного аналізу в різних предметних сферах. На початку 80-х років ХХ ст. стали з’являтися наукові колективи, які розвивають теоретико-методологічну базу інформатизації і розробляють на цій основі комплексні програми інформатизації держави. У 1993 р. В. Михалевич виступив ініціатором розробки документів “Концепція державної політики інформатизації” та “Основні напрямки інформатизації в Україні”, які ставлять за мету переорієнтацію інформатизації для потреби здійснення ринкових економічних реформ. Під час підготовки цих документів широкої підтримки набула розроблена ним концепція про необхідність державного підходу до розв’язання проблеми інформатизації України. Ці ідеї сьогодні закріплені в чинних законодавчих актах і впроваджені в життя.

Сформульована в цих документах основна ідея інформатизації України відповідає основним стратегічним цілям нашої держави — прискоренню реформ і подоланню кризових явищ в економіці та інших сферах. В. Михалевич вважав, що в цій ситуації суспільство повинно якнайшвидше оволодіти сучасною інформаційною культурою, засобами, інструментарієм інформатики та системного аналізу. Ці положення надають новий імпульс розвитку вітчизняної кібернетики, інформатики і підходів до вивчення інформаційних потреб суспільства, а також формуванню організаційних механізмів з розробки і реалізації державної науково-технічної політики інформатизації.

В останні роки В. Михалевич, В. Калюжний, І. Сергієнко, С. Цвєтков, М. Швець здійснюють цікаві наукові дослідження із застосування обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій для підтримки прийняття рішень як у загальнодержавних, загальноправових, так і в кримінально-процесуальних та криміналістичних галузях знань. Ця робота відбувається за такими напрямами: розробка математичних моделей процесів; розвиток інформаційних технологій для підтримки прийняття рішень; створення програмно-технічних комплексів, в яких реалізовано отримані теоретичні результати.

Сьогодні здійснюється робота з розробки і впровадження комп’ютерних технологій в юридичну діяльність, створення автоматизованих систем інформаційного забезпечення правоохоронних органів, а також з розробки комп’ютерного курсу розслідування злочинів. Важливим напрямом реалізації зазначених вище моделей та інформаційних технологій є створення криміналістичного ситуаційного інформаційно-аналітичного центру, який виконував би функції підтримки прийняття рішень при попередженні, розкритті і розслідуванні злочинів як у типових, так і в екстремальних ситуаціях.

Разом з виконанням робіт з теорії і практики інформатизації правоохоронних органів потрібно розвивати ідеї, які пов’язані з автоматизацією криміналістичних досліджень. Наприклад, відомо, що В. Лисиченко отримав цікаві наукові результати в галузі криміналістичного дослідження індивідуальних характеристик особистості за її почерком. Теоретичні і практичні результати здійснених В. Лисиченком досліджень у цій галузі криміналістичних знань узагальнено й опубліковано в серії посібників і статей. Нині виконується робота з автоматизації цих досліджень із залученням нових психофізіологічних методик і сучасних інформаційних технологій.

Так, в останні роки вітчизняними дослідниками В. Гончаренком, В. Гавловським, О. Тебякіним, В. Хахановським, В. Кологривовим, З. Ломако, О. Садченко, В. Галаганом, В. Пашко здійснюється комплекс дослідних і практичних робіт із застосування активних методів навчання, комп’ютерних технологій навчання, реформування навчальних програм і систем підготовки та перепідготовки кадрів у галузі криміналістики, організації розслідування злочинів. Були розроблені нові програми з курсу криміналістики, спецкурсів “Криміналістична інформатика”, “Криміналістична прогностика”, створені інструментальні комплекси для конструювання і актуалізації навчальних курсів, підготовлені збірники програмованих завдань з усього курсу криміналістики, використовуються ділові ігри, автоматизовані інформаційно-довідкові і експертні системи, комп’ютерні ігри “Слідчий”, “Вбивство”, “Рекет”, “Розслідування зґвалтувань”, “Міраж” тощо. Результати виконаних за цим напрямом досліджень опубліковані в збірниках наукових праць, навчальних посібниках, підручниках і методичних рекомендаціях.

1. Балабанова Л. М. Судебная патопсихология. — Донецк: Сталкер, 1998. — 432 с.

2. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого (проблеми комплексного вивчення особи обвинуваченого на досудовому слідстві): Монографія. — К.: Атіка, 1999. — 352 с.

3. Біленчук П. Д. Криміналістичне дослідження обвинуваченого: Монографія. — К.: УАВСУ, 1995. — 128 с.

4. Биленчук П. Д., Лукьянова О. Н. Компьютерная психофизиологическая диагностика личности. — К., 1988.

5. Биленчук П. Д., Лукьянова О. Н. Комплекс методик для исследования индивидуальных особенностей и текущего состояния человека, находящегося в особых жизненных условиях. — К., 1989.

6. Голяк Л. Правовий статус особи. — Л.: МАУП, 2005. — 186 с.

7. Костенко О. М. Воля і свідомість злочинця. — К.: КНУ ім. Т Шевченка, 1995. — 46 с.

8. Кондратюк Л. В. Антропология преступления. — М.: Норма, 2001. — 344 с.

9. Щёкин Г. В. Визуальная психодиагностика познания людей по их внешности и поведению. — К.: МАУП, 2001. — 616 с.