Розділ V. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені тяжкі тілесні ушкодження, ушкодження середньої тяжкості, заподіяння великої матеріальної шкоди, в тому числі об’єктам оточуючого середовища.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони аналізованого злочину є причинний зв’язок між діянням і наслідками. Слід мати на увазі, що тяжкі наслідки можуть наставати через низку причин та умов, які сприяли настанню катастрофи, аварії та інших наслідків. Це може бути порушення правил підготовки до польоту, порушення правил польотів або експлуатації, несприятливі метеорологічні умови тощо. У таких ситуаціях важливо встановити факт порушення: які стаття, пункт, параграф статуту, правил, положення, інструкції порушено і в чому це виразилося. У таких справах, як правило, призначаються технічні експертизи, які вирішують технічні питання. Причинний же зв’язок між діянням і наслідками, як і інші ознаки складу злочину, встановлюють правоохоронні органи. Причиною тяжких наслідків можуть бути тільки такі порушення правил, які створюють реальну можливість їх настання. Це такий стан технічної системи на військово-повітряному транспорті, при якому подальший розвиток процесів і подій приводить до реального настання тяжких наслідків.

Якщо причин і умов, які сприяли настанню тяжких наслідків, було декілька, то в таких випадках потрібно розглядати порушення правил і суспільно небезпечні наслідки ізольовано від інших причин, що сприяли настанню результату. Порушення правил має передувати наслідкам і бути однією з умов їх настання. Насамкінець, якщо буде встановлено, що зазначені в диспозиції цієї статті порушення з неминучістю викликали, породили, зумовили настання тяжких наслідків, можна стверджувати, що є необхідний причинний зв’язок.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням винної особи до порушення правил польотів, підготовки до них або правил експлуатації, а також до тяжких наслідків.

Правила можуть порушуватися з прямим умислом або через злочинну недбалість. При прямому умислі винна особа усвідомлює характер вчинюваного порушення, розуміє його суспільну небезпечність та протиправність і бажає порушити правила.

Порушення правил із злочинною недбалістю має місце у випадках, коли особа не усвідомлює факту порушення правил, хоча за обставинами справи повинна була і могла їх усвідомлювати.

Вина особи щодо тяжких наслідків може виражатися тільки в необережності — злочинній самовпевненості або злочинній недбалості.

При злочинній самовпевненості винна особа передбачала можливість настання тяжких наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Визначеність передбачення залежить від ситуації, в якій відбувається подія, розуміння об’єктивних процесів, явищ, які характеризують об’єктивну сторону цього злочину. Вольовий момент виражається в тому, що особа легковажно розраховує на відвернення тяжких наслідків через свій досвід, знання, надійність технічних засобів, дії інших осіб тощо. Проте особа переоцінює ці обставини, які можуть, на її думку, відвернути тяжкі наслідки. Тому вона притягається до кримінальної відповідальності.

При злочинній недбалості особа не передбачає настання тяжких наслідків, хоча за обставинами справи повинна була і могла їх передбачити. Якщо особа порушує правила через злочинну недбалість, то це може привести до тяжких наслідків.

Отже, цей злочин може вчинюватися в:

1) рамках одної форми вини — необережності, коли правила порушуються із злочинною недбалістю, яка супроводжується такою самою формою вини;

2) рамках складної форми вини, коли особа умисно порушує правила і необережно (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) ставиться до тяжких наслідків. У цілому цей злочин визнається необережним.

Суб’єктом даного злочину можуть бути військовослужбовці, які забезпечують підготовку літальних апаратів до польоту, — технічний персонал, механіки, диспетчери, а також екіпаж повітряного судна — командир корабля, штурман, бортінженер, які повинні забезпечувати безпеку польоту. За порушення правил експлуатації повітряного судна можуть нести відповідальність: керівник польотів, диспетчер, технічні працівники, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення безпеки експлуатації літальних апаратів.

§ 5. Порушення правил кораблеводіння

Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння

Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що в умовах розвитку та вдосконалення Військово-Морських Сил підвищуються потужність і швидкість руху військових кораблів, збільшуються технічне оснащення, дальність плавання. Як правило, військові кораблі експлуатуються у відкритому морі та океанах, де часто бувають складні метеорологічні умови, — шторми, урагани та ін., що ускладнює експлуатацію морських суден, створює загрозу життю і здоров’ю членів команди, корабля, військового майна тощо.

Забезпечення безпеки кораблеводіння досягається шляхом виконання суворих вимог статутів, правил, інструкцій та інших нормативних актів, які забезпечують безпеку руху та експлуатації Військово-Морських Сил.