Розділ IV. Злочини проти порядку збереження та користування військовим майном

Суб’єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець, а також військовозобов’язаний, призваний на навчальні або перевірочні збори. Питання співучасті інших осіб вирішуються на загальних підставах.

Частина 3 ст. 411 КК передбачає спеціальний кваліфікований склад даного злочину, який полягає у вчиненні дій, визначених у ч. 2 цієї статті, в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

§ 4. Необережне знищення або пошкодження військового майна

Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна

1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкодженні зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Склад злочину є матеріальним, що означає обов’язкову наявність наслідків, зазначених у диспозиції статті. Цей злочин може бути вчинено як активними діями, так і внаслідок бездіяльності (більш докладно про ознаки знищення, пошкодження предметів злочину див. тлумачення ознак злочину, передбаченого ст. 411 КК). Закінченим злочин вважається після настання наслідків.

При вирішенні питання про те, чи є розмір заподіяної шкоди великим, слід ураховувати не тільки вартість, розмір знищеного або пошкодженого майна в натуральному вигляді, а і його значущість для несення військової служби, забезпечення боєздатності та боєготовності військового підрозділу.

Для застосування цієї статті слід встановити наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) особи та наслідками, що настали.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини: особа передбачає можливість знищення (пошкодження) військового майна зі спричиненням загибелі людей або інших тяжких наслідків, але легковажно розраховує на відвернення тяжких наслідків або не передбачає цих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Суб’єктами злочину є військовослужбовці Збройних Сил України, а також інші особи, визначені законом.

Знищення або пошкодження військового майна внаслідок невиконання або неналежного виконання військовою службовою особою своїх службових обов’язків тягне за собою відповідальність за недбале ставлення до військової служби (ст. 425 КК).

§ 5. Втрата військового майна

Стаття 413. Втрата військового майна

1. Частину першу статті 413 виключено на підставі Закону № 270-VI (270-17) від 15.04.2008р.

2. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання —

караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.