Розділ IV. Злочини проти порядку збереження та користування військовим майном

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Не утворює складу злочину, передбаченого ст. 411 КК, знищення або пошкодження особами офіцерського складу, прапорщиками, мічманами, військовослужбовцями строкової служби та за контрактом предметів військового обмундирування, виданих їм в особисту власність. Проте знищення та пошкодження будь-яким військовослужбовцем предметів, які передбачені для видавання названим категоріям в особисту власність, але зберігаються на складах, підпадає під ознаки цього злочину, оскільки до моменту видавання це майно належить військовій частині.

Для кваліфікації за ст. 411 КК не має значення, належало знищене або пошкоджене майно тій військовій частині, де проходить службу військовослужбовець, чи іншій військовій частині, знаходилося воно в індивідуальному чи колективному користуванні або зберігалося на складі.

З об’єктивної сторони злочин полягає у знищенні або пошкодженні зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна.

Знищення означає таку форму протиправного впливу на майно, за якої воно повністю стає непридатним для використання за цільовим призначенням і не підлягає відновленню. Унаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність. Під втратою цінності майна слід розуміти випадки, коли майно фізично не перестає існувати, але стає непридатним для використання, або, не втрачаючи своїх функціональних (споживчих) якостей, стає недоступним для користування.

При пошкодженні майно набуває стану, за якого втрачає повністю чи частково свої функціональні якості (наприклад, зброя не стріляє або стріляє із значними відхиленнями) або втрачає свою форму (деформація кузова автомобіля, хоча сам автомобіль рухатися може). Проте на відміну від знищення при пошкодженні предмет підлягає відновленню (ремонту), після чого може використовуватися в подальшому за своїм функціональним призначенням. Ступінь пошкодження майна не впливає на кваліфікацію злочину. Однак, якщо буде визнано, що пошкодження майна призвело до заподіяння військовій частині великої матеріальної шкоди (поряд з іншими чинниками може враховуватися і ступінь пошкодження), яка може розцінюватися як тяжкі наслідки, то дії винного кваліфікуються за ч. 2 ст. 411 КК.

Знищення та пошкодження військового майна можуть бути вчинені різними способами, шляхом активних дій, які скоюються механічним (відділення тих чи інших деталей агрегату чи механізму), фізичним (ударом, підривом) засобом, дією хімічних речовин, за допомогою різних засобів, що також для кваліфікації за ст. 411 КК значення не має і додаткової кваліфікації за іншими відповідними статтями чинного КК не потребує.

Однак вчинення цих дій шляхом підпалу або іншим загально-небезпечним способом визнано більш суспільно небезпечним і обумовлює кваліфікацію за ч. 2 ст. 411 КК.

Загальнонебезпечний спосіб — це будь-який спосіб знищення або пошкодження майна, внаслідок чого створюється загроза життю та здоров’ю людей або заподіяння значних матеріальних збитків (вибух, затоплення тощо). Тому умисне знищення або пошкодження майна вогнем, яке не створювало реальної загрози для життя чи здоров’я, майна інших осіб (наприклад, спалення предмета у грубі), не може розглядатися як кваліфікуюча ознака і тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 411 КК.

Умисне знищення чи пошкодження викраденого військового майна не потребує додаткової кваліфікації за ст. 411 КК, оскільки викрадення передбачає можливість використання викраденого на свій розсуд. Проте у разі, якщо умисне знищення чи пошкодження одного військового майна пов’язане з пошкодженням іншого військового майна (наприклад, військовослужбовець з метою викрадення випилює переговорний блок, пошкоджуючи тим самим пульт керування), то дії винної особи кваліфікуються за сукупністю злочинів — як розкрадання та умисне знищення чи пошкодження майна, тобто за статтями 410 та 411 КК.

За сукупністю злочинів кваліфікується й умисне знищення чи пошкодження військового майна, якщо винний заволодів ним не з метою його розкрадання (наприклад, пошкодження автомобіля під час його угону, тимчасового використання без належних підстав).

Умисне знищення чи пошкодження військового майна може бути пов’язане з порушенням спеціальних правил несення військової служби (правил несення караульної, внутрішньої та інших видів служб, правил водіння та експлуатації машин та ін.). У цих випадках можлива кваліфікація за сукупністю злочинів, наприклад, якщо вартовий пошкодив майно, яке знаходилося під його охороною, то його дії кваліфікуватимуться за статтями 411 та 418 КК.

Під поняттям загибель людей слід розуміти умисне чи необережне заподіяння смерті хоча б одній людини.

Під іншими тяжкими наслідками треба мати на увазі: велику матеріальну шкоду, заподіяну військовій частині внаслідок знищення чи пошкодження військового майна (при цьому в кожному конкретному випадку необхідно враховувати розмір шкоди, у тому числі витрати на відновлення майна, збитки, спричинені діями осіб з рятування майна, наприклад, діями пожежників під час гасіння пожежі, призначення та військову цінність, унікальність майна), зрив виконання завдання бойового, навчального, господарського чи іншого характеру, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам тощо.

Обов’язковим є встановлення причинного зв’язку між знищенням чи пошкодженням майна і наслідками, що настали.

Оскільки заподіяння великої матеріальної шкоди є кваліфікуючою ознакою цього складу злочину, то в процесі провадження попереднього слідства необхідно встановити не тільки повний перелік знищеного або пошкодженого військового майна та його належність до зброї, боєприпасів, військової техніки, а і його вартість. Вартість пошкодженого або знищеного майна повинні визначати фахівці відповідних установ з оформленням рахунка-фактури. У випадках пошкодження майна до цього рахунка додаються відповідні відомості про дефект та інші документи, згідно з якими визначається калькуляція. Якщо необхідно, слід залучати фахівця-товарознавця для проведення товарознавчої експертизи з наданням усіх матеріалів. До цих матеріалів належать: протоколи огляду пошкодженого майна, фотографії, відеокасети та ін. У деяких випадках для з’ясування вартості майна доцільно звернутися на підприємство-виготовлювач.

Слід зазначити, що пошкодження, наприклад, одного патрона для виготовлення сувеніра треба розглядати за правилами ч. 2 ст. 11 КК.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого чи непрямого умислу. При цьому особа або ставить на меті знищення чи пошкодження військового майна, або свідомо припускає такі наслідки. Винна особа усвідомлює, що знищенню чи пошкодженню підлягає саме військове, а не якесь інше майно. Якщо винний вважає, що він знищує чи пошкоджує військове майно, а фактично таким воно не є, то вчинене слід розцінювати як замах на знищення чи пошкодження військового майна. І навпаки, знищення чи пошкодження військового майна, коли винний вважає його не військовим, а іншим (наприклад, таким, що перебуває у приватній власності), становить замах на знищення чи пошкодження чужого майна (ст. 194 КК). Необережне знищення чи пошкодження військового майна кваліфікується за ст. 412 КК.

Важливе значення має встановлення мотиву знищення чи пошкодження військового майна. Цей злочин може вчинятися з різних спонукань — помста, хуліганські мотиви та ін. Якщо ж знищення чи пошкодження військового майна вчинено з метою ослаблення держави, то дії винного мають кваліфікуватися за ст. 113 КК (диверсія).

Слід ураховувати, що у випадках загибелі людей або заподіяння тілесних ушкоджень суб’єктивна сторона діяння винної особи характеризується тільки необережним ставленням до цих наслідків. Якщо умисне знищення чи пошкодження військового майна пов’язане з умисним заподіянням загибелі людей чи тілесних ушкоджень, то такі діяння необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. 2 ст. 411 КК та відповідною статтею розділу XI КК, що передбачає відповідальність за злочин проти життя та здоров’я особи.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного пошкодження чи знищення майна. Якщо винний намагався знищити майно, але з обставин, які від нього не залежали, лише пошкодив його, то ці дії слід кваліфікувати за наслідками як пошкодження майна, а не як замах на знищення, оскільки диспозиція ст. 411 КК об’єднує ці дії як рівнозначні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» автора Карпенко М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IV. Злочини проти порядку збереження та користування військовим майном“ на сторінці 4. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи