Розділ «Стаття 45. Виконання Державного бюджету України за доходами»

Рахунки для зарахування платежів відкриваються в Головних управліннях Державного казначейства відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства України, затверджених інструктивними матеріалами ДКУ.

Механізм повернення надміру сплачених коштів до бюджету регулюється Порядком виконання Державного бюджету за доходами, затвердженим Наказом Державного казначейства України №131 від 19 грудня 2000 р., а також Порядком повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим Наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. №226.

3. Забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження до Державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів покладено на органи, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Органи, що контролюють справляння надходжень до бюджету – це органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), інших надходжень бюджету (п.39 ст. 2 Кодексу).

Контролюючий орган – державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. (п.1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ).

До контролюючих органів належать:

— податкові органи – стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів;

—митні органи – стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

— органи Пенсійного фонду України – стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

—органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування – стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів (ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ).

Орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції, встановленої законами (п.16 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ).

Додатково делегуються Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад повноваження стосовно координації діяльності відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

4. Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету, відповідно до принципу єдності бюджетного процесу, зараховуються на єдиний казначейський рахунок (за винятком установ України, які функціонують за кордоном), який за своїм змістом відіграє роль єдиного фонду державних фінансів, з якого, власне, і здійснюються видатки Державного бюджету відповідно до бюджетних призначень.

Спільним наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №74/194 від 25.04.2002 р. запроваджено щоденні звірки інформації про надходження податків, зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету. Для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджетів згідно з бюджетною класифікацією органи державної податкової служби відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством щодо казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами, до 1 грудня кожного року подають відповідним управлінням Державного казначейства в електронному вигляді списки складу платників податків, які перебувають на податковому обліку в кожному районі (місті).

Після прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та затвердження місцевих бюджетів, в управліннях Держказначейства відкриваються (перевідкриваються) рахунки, відповідно до змін, внесених зазначеним законом або рішеннями про відповідні місцеві бюджети. Від співпраці Держказначейства, Державної податкової адміністрації України та інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів, поверненням надмірно або помилково зарахованих коштів на підставі висновків фіскальних органів, залежить наповнення бюджету як фонду державних фінансових ресурсів держави та здійснення запланованих видатків у повному обсязі.

Порядок зарахування до Державного бюджету коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Значення норми, закріпленої в п.5 ст. 45, визначається необхідністю розмежування понять «момент виконання обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів)» та «момент зарахування податків і зборів (інших обов'язкових платежів) в доход бюджету». Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи Державного бюджету визнаються зарахованими в доход Державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету. Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» однією з підстав припинення обов'язків юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Частина 4 ст. 9 зазначеного закону передбачає аналогічну підставу припинення обов'язків фізичних осіб зі сплати податків і зборів. Однак виконання платником податків обов'язків зі сплати податків і зборів не означає, що відповідні грошові суми автоматично зараховуються в доход Державного бюджету і можуть витрачатися. Момент сплати податку або збору і момент зарахування відповідного платежу на казначейський рахунок бюджету можуть відрізнятися в залежності від строку перерахування грошової суми банком, що обслуговує платника податків. Відповідальність банків за порушення встановлених законодавством строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету передбачена п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

6. Забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом, та випадків, передбачених Законом про Державний бюджет України.

7. Перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

8. У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду, такий механізм передбачений п.8 Порядку обліку платників податків, зборів, обов’язкових платежів, затверджений Наказом ДПА України №80 від 19.02.1998 р. (зі змінами та доповненнями).