Розділ «Стаття 112. Повноваження Державного казначейства України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства»

Контрольні повноваження органів Державного казначейства України щодо перевірки та виконання платіжних доручень визначені Наказами №89 та №205.

Державне казначейство України на етапі проведення платежу здійснює контроль за наявністю:

– відповідного бюджетного зобов'язання для платежу в бухгалтерському обліку виконання бюджету;

– затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (в разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

– відповідних бюджетних асигнувань у розпорядників бюджетних коштів.

Крім того, подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Державного казначейства України щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам.

Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

– неправильного заповнення реквізитів, якщо не заповнено хоча б один з реквізитів;

– відсутності в обліку органів Державного казначейства України відповідних зобов'язань та фінансових зобов'язань;

– невідповідності платежу зареєстрованим зобов'язанням та фінансовим зобов'язанням;

– невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків економічній характеристиці платежу;

– обмеження здійснення видатків, що встановлюється нормативно-правовими актами;

– накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника;

– надходження до органів Державного казначейства України відповідного рішення уповноваженого органу за результатами розгляду скарги щодо застосування процедури закупівель та/або копії позовної заяви стосовно порушень процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника;

– відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань загального та спеціального фондів бюджету (крім власних надходжень) розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень) на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;

– перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету України), планах спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів;

– неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку із зазначеними причинами, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Державного казначейства України розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів, від яких воно надійшло, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень у письмовій формі.

Здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України є порушенням бюджетного законодавства.

Недотримання учасником бюджетного процесу норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, встановлених Бюджетним кодексом України та іншим бюджетним законодавством, є бюджетним правопорушенням (ст. 116 Кодексу). У разі виявлення такого бюджетного правопорушення органами Державного казначейства застосовуються заходи, передбачені законодавством.