Розділ «Стаття 110. Участь Рахункової палати у здійсненні контролю у бюджетному процесі»

1) планування (вибір об’єкта аудиту та напряму витрачання бюджетних коштів, попереднє вивчення об’єкта аудиту, визначення цілей, масштабу аудиту, вибір критеріїв та визначення підходів до його проведення, підготовка програми аудиту);

2) проведення аудиту (збір інформації і фактичних даних для отримання аудиторських доказів, розробка таких доказів, оформлення та систематизація документів з аудиту, підготовка попередніх висновків та рекомендацій за результатами проведення аудиту);

3) складання звітності;

4) здійснення контролю за виконанням рекомендацій.

Рахункова палата здійснює перевірки ефективності використання бюджетних коштів, що виділені на виконання державних функцій; окремими міністерствами, відомствами, бюджетними установами при виконанні покладених на них функцій і реалізації завдань; в окремих сферах чи видах діяльності, що здійснюються декількома міністерствами, відомствами, бюджетними установами, інше.

3. Структурними підрозділами Рахункової палати, які забезпечують виконання покладених на неї завдань, є її територіальні представництва. З метою забезпечення виконання вимог ст. 11 Указу Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів” від 19.09.2000 р. №1074, Кабінет Міністрів України постановив (постанова “Питання створення територіальних представництв Рахункової палати” від 18.11.2004 р. №1577 ), що територіальні представництва Рахункової палати утворено як структурні підрозділи її апарату в регіонах: Донецькій та Луганській областях (м. Донецьк); Дніпропетровській та Запорізькій областях (м. Дніпропетровськ); Харківській, Сумській та Полтавській областях (м. Харків); Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (м. Одеса); Автономній Республіці Крим (м. Сімферополь); Черкаській, Чернігівській та Кіровоградській областях (м. Черкаси); Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях (м. Вінниця); Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (м. Львів); Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях (м. Івано-Франківськ); м. Києві та Київській області (м. Київ).

Відповідно до Положення про територіальне управління Рахункової палати (затверджено наказом голови Рахункової палати від 28.07.2004 р. №78) територіальне управління Рахункової палати (далі – Управління) в межах завдань, функцій та повноважень, визначених Законом України “Про Рахункову палату”, здійснює контроль за використанням коштів державного бюджету України, цільових бюджетних та позабюджетних фондів установами, організаціями, підприємствами, розташованими на території Автономної Республіки Крим, областей, у містах Києві та Севастополі, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування цих територій. Основною функцією Управління є контрольна. Так, Управління здійснює контроль: за виконанням державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів державного бюджету України в регіонах; за повнотою та своєчасністю руху коштів державного бюджету України, цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів в органах Державного казначейства України, уповноважених в банках та в інших фінансово-кредитних установах і організаціях; за використанням коштів державного бюджету України в регіонах, передбачених на виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, затверджених Верховною Радою України; за використанням міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету України місцевим бюджетам, та проведення аналізу міжбюджетних відносин. Крім цього, Управління проводить контрольні заходи щодо використання коштів державного бюджету України, цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів розпорядниками та одержувачами коштів державного бюджету України, які знаходяться на відповідній території, з точки зору законності, ефективності та доцільності.

4. До повноважень Рахункової палати віднесено і здійснення контролю за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України як внутрішнього, так і зовнішнього.

У Конституції України (ст. 92) зазначається, що виключно законами України встановлюються порядок утворення і погашення внутрішнього і зовнішнього боргу. Нині лише частково врегульовано механізм утворення внутрішнього державного боргу в Законі України “Про державний внутрішній борг України” від 16.09.1992 р. № 2604-ХП. Окремі питання щодо порядку здійснення державних запозичень та їх використання визначаються щорічно у законах України про Державний бюджет України, а також у нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

Рахункова палата України аналізує стан державного боргу України, витрати на його погашення та обслуговування (дотримання показників, схеми розрахунків, витрати з обслуговування і погашення державного боргу, видатки на управління та інші зобов’язання з державного боргу); контролює законність договорів, раціональне використання кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій; здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням державного бюджету України за поквартальним розподілом видатків з обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України; перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних і фінансово-кредитних ресурсів, які надаються на поворотній основі з обов'язковим інформуванням Верховної Ради України про результати перевірки.

Здійснюючи контроль за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України, Рахункова палата перевіряє своєчасність, доцільність отримання кредитів та позик, законність, ефективність їх використання та використання за цільовим призначенням. Перевірка ефективності передбачає оцінку фінансової віддачі від вкладення державних ресурсів там, де вона передбачається.

Об’єктами, щодо яких проводяться перевірки, ревізії Рахунковою палатою, у цьому випадку є: Кабінет Міністрів України, який обслуговує державний борг України (перевіряється: доцільність, законність прийняття рішення про випуск державних внутрішніх та зовнішніх позик, державних грошово-речових лотерей (ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”); правильність визначення умов здійснення державних запозичень, у тому числі щодо виду, валюти, строків та відсоткової ставки державного запозичення (ст. 16 Кодексу); законність надання державних гарантій для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України виключно у межах, визначених законом про Державний бюджет України; правильність визначення розміру та виду майнового забезпечення у разі прийняття рішення про надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, суб’єктам господарювання, у розпорядженні яких є майно державної або комунальної власності (ст. 17 Кодексу); Державне казначейство України (перевіряється законність, своєчасність погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті); Міністерство фінансів України (перевірка проводиться щодо законності: здійснення правочинів з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань за умови дотримання граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (ст. 16 Кодексу); здійснення на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше трьох років заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 17 Кодексу), тощо.

Крім цього Рахункова палата здійснює перевірку:

1) планування державних запозичень (що передбачає: перевірку відповідності змін планових обсягів запозичень розмірам дефіциту державного бюджету, а також витратам з погашення державного боргу; здійснення аналізу структури запозичень щодо відповідності цілям та завданням політики обмеження боргової залежності держави, зокрема зовнішньої, визначених Стратегією економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004–2015 роки (Указ Президента України від 28.04.2004 р. №493, тощо);

2) стану виконання закону про Державний бюджет України на відповідний рік щодо державних запозичень, тобто проводить аналіз: доцільності змін обсягів державних запозичень; відповідності фактичних показників державних запозичень та витрат з погашення державного боргу показникам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік; дотримання чинного законодавства при здійсненні заміщення одних джерел фінансування запозичень іншими тощо;

3) руху коштів від державних запозичень та напрямів їх використання (проводить перевірку надходження коштів від державних внутрішніх запозичень, зовнішніх запозичень, що поступають як до загального, так і до спеціального фонду державного бюджету, і відповідно порядок витрачання цих коштів тощо).

Враховуючи особливий правовий статус, Рахункова палата здійснює оцінку впливу державних запозичень на економіку та державний бюджет України, тобто оцінює вплив державних запозичень на економічний розвиток, на виконання державного бюджету України, на стан державного боргу, та робить відповідні висновки.

Якщо мали місце позики міжнародних фінансових організацій, то Рахункова палата аналізує стан використання коштів цих позик для реалізації проектів та стан розрахунків за такими позиками. Крім цього, вона оцінює виконання Стратегій допомоги Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Європейським банком реконструкції та розвитку, використання позик та виконання проектів, що передбачає проведення перевірки використання позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію системних, інвестиційних проектів.

5. У межах наданих повноважень Рахункова палата здійснює контроль за ефективністю управління коштами державного бюджету України.

При здійсненні контролю за ефективністю управління коштами державного бюджету України Рахункова палата перевіряє своєчасність, законність, результативність та обґрунтованість прийняття управлінських рішень стосовно коштів державного бюджету Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, іншими державними органами, головними розпорядниками бюджетних коштів та іншими уповноваженими на те суб’єктами. Перевіряючи своєчасність прийняття управлінських рішень, Рахункова палата звертає увагу на: те, щоб таке рішення забезпечило досягнення поставленої мети; своєчасність трактування та роз’яснення застосування окремих положень нормативних актів відповідними об’єктами; своєчасність вжиття заходів щодо надходження у повному об’ємі коштів до бюджету, належного їх розподілу та перерозподілу; своєчасність виконання покладених на відповідні суб’єкти функцій тощо. Будь-яке управлінське рішення повинно бути законним, тобто таким, що не суперечить чинному законодавству, та результативним – спрямованим на досягнення очікуваного результату. Рахункова палата перевіряє, чи є управлінське рішення обґрунтованим таким, що дозволяє ефективно, економічно використовувати бюджетні кошти тощо. Крім цього, Рахункова палата здійснює перевірку ефективності управлінського рішення з питання формування бюджету, витрачання бюджетних коштів, ефективності механізму фінансування того чи іншого напряму використання коштів Державного бюджету України.