РОЗДІЛ III ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Однак у даному розділі існують окремі види діяльності (страхові компанії, неприбуткові організації, нерезиденти), де порядок обчислення податку є дещо відмінний від стандартної методики. Тому порядок обчислення податку за такими видами діяльності надається в окремих профільних статтях даного розділу (статті 153, 156, 157, 158, 160 ПКУ).

У цій статті законодавцем приділена значна увага особливостям нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку — юридичної особи та оподаткуванню окремих видів діяльності, яка підлягає патентуванню.

У цілому виконання податкового обов’язку з податку на прибуток підприємств подано на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Блок-схема процесу виконання податкового обов’язку з податку на прибуток підприємств

152.1. Обчислення податку на прибуток здійснюється платником податку самостійно шляхом заповнення декларації з податку на прибуток. Порядок подання декларації, її визначення регламентується п. 46.2, 46.3 статті 46 та п. 49.1-49.3 глави 2 розділу 2 ПКУ (дивись коментар до даних пунктів). Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213 затверджено нову форму декларації з податку на прибуток.

Враховуючи, що положення розділу III ПКУ застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, то платники податку на прибуток підприємств у 2011 році складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий — четвертий квартали 2011 року.

Узагальнена схема обчислення податку на прибуток зображена на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Загальна схема обчислення податку на прибуток

152.2. Даний пункт статті 152 ПКУ регламентує порядок визначення податку з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до статті 267 розділу XII ПКУ П. 267.1 та 267.2 статті 267 ПКУ чітко виділяє види підприємницької діяльності[102], за здійснення яких необхідно сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (патентний збір). Такі платники податку зобов’язані вести окремий облік доходів та витрат і визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності. Крім того, статтею 267 розділу XII та розділом III ПКУ встановлено коло суб’єктів правовідносин у сфері патентування, до яких, поряд із юридичними особами належать філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи юридичної особи, які отримують торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності. Названі суб’єкти також визначають податок від кожного окремого виду діяльності та окремо від іншої діяльності, яка не підлягає патентуванню.

Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховуються у зменшення податкового зобов’язання, платником податку здійснюється за чотирма блоками, кожен з яких відповідає одному з видів діяльності, що підлягає патентуванню. Це пов’язано з тим, щоб: по-перше, визначити, яка частина вартості торгових патентів зменшує суму податку на прибуток за поточний період; по-друге, зафіксувати суму збитку (від’ємного об’єкта оподаткування) за конкретним видом діяльності. Це дасть можливість зменшити прибуток від цього самого виду діяльності в наступному році і таким чином перешкодить зменшенню податку на прибуток на вартість відповідного патенту. При цьому діяльність по підприємству в цілому може бути прибутковою.

Оплата вартості торгових патентів не включається до складу витрат підприємства. При цьому платники податку на прибуток, які змінюють патентовану діяльність, ведуть окремий облік податку на прибуток за результатами такої діяльності.

Для розрахунку податку на прибуток звітного періоду необхідно (див. рис. 3.3.):

1) визначити загальну суму прибутку до оподаткування за всіма видами діяльності підприємства (патентованими та іншими);

2) розрахувати загальний податок на прибуток за всіма видами діяльності підприємства (патентованими та іншими);

Рис. 3.3. Загальна схема обчислення податку на прибуток

3) визначити розмір прибутку (збитку) від патентованої діяльності і податок на прибуток від такої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів і витрат від патентованої діяльності, амортизаційних відрахувань на відповідну групу основних засобів, які беруть участь у такій діяльності (див. коментар до п. 152.11 статті 152 ПКУ);

4) у межах суми податку на прибуток від патентованої діяльності зменшити загальний податок на прибуток на вартість торгових патентів, термін дії яких припадає на звітний податковий період. У разі відсутності прибутку від патентованої діяльності вартість патентів не враховується у зменшення податку на прибуток від інших видів діяльності.