TextBook | Пункт /підпункт ПКУ | Порядок відображення фінансового результату | |
| Діяльність, що підлягає патентуванню (стаття 152) | ||
| П. 152.2. | Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов’язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. 3 цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов’язаних з веденням діяльності з урахуванням від’ємного значення як результату розрахунку об’єкта оподаткування | |
| Оподаткування операцій особливого виду (стаття 153) | ||
| П. 153.1. Оподаткування | Визначення курсових різниць від перерахунку | |
| операцій з розрахунками в | операцій, виражених в іноземній валюті, | |
| іноземній валюті | заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. | |
| При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку | ||
| П. 153.4. Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями, пп. 153.4 | Абз.2. У разі розміщення платником податку боргових цінних паперів вище/нижче номінальної вартості, прибуток/збиток від їх розміщення відносять до складу його доходів/витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів | |
| П. 153.5. Оподаткування операцій з відступлення права вимоги | Абз. 4. Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від’ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи | |
| 153.8. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами | Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. | |
| Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу. | ||
| Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, | ||
| деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду | ||
| 153.9. Норми пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом. | ||
| Норми пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій із корпоративними правами, що виражені в інших ніж цінні папери формах | ||
| 153.13. Особливості оподаткування діяльності, що здійснюється за договорами управління майном | 153.13.4. Прибуток від кожного договору управління оподатковується на загальних підставах та податок сплачується до бюджету управителем майна[98] | |
| 153.14. Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи | 153.14.4. У разі, якщо протягом звітного періоду витрати спільної діяльності перевищують доходи такої діяльності, такі збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх податкових періодів від такої спільної діяльності протягом строків, визначених цим Кодексом[99] | |
| 153.15. Особливості обліку під час реорганізації юридичних осіб | Абз. 7 пп. 153.15.1. Від’ємне значення об’єкта оподаткування звітного періоду, що обліковувалось у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта, включається до складу витрат платника податку — правонаступника. Зазначене положення також застосовується до суми від’ємного значення, що обліковується в особливому порядку відповідно до цього розділу у платника податку, що припиняється (від’ємне значення за операціями із цінними паперами, деривативами, правами вимоги тощо)[100] | |
Отже, за окремими операціями у платника відсутня можливість списання збитків на інші витрати у складі рядка 06.6 декларації: операцій з відступлення права вимоги (п. 153.5); операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами (п. 153.8); операцій під час реорганізації юридичних осіб (п. 153.15). Крім того, платник окремо визначає прибуток/збиток від патентованої діяльності. Позитивне або від’ємне значення від такої діяльності відображається у додатку ТП до декларації. До самої декларації з податку на прибуток переноситься лише позитивний результат від такої діяльності (рядок 08). Тим самим законодавець локалізував фінансові результати від зазначених специфічних операцій і не дозволяє збиткову діяльність від них переносити на загальний результат діяльності платника.
150.2. Обов’язок прийняття податкової декларації органом державної податкової служби встановлено пунктом 49.8 статті 49 ПКУ. Коментованим пунктом встановлюється спеціальна вимога щодо прийняття податкової декларації, а саме: орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, з причин наявності такого від’ємного значення. Тобто наявність збитку у декларації не може бути причиною відмови у прийнятті декларації. Відмова контролюючого органу розцінюється як невиконання або неналежне виконання посадовими особами контролюючих органів своїх обов’язків і тягне відповідальність згідно із Законом (п. 21.2 ст. 21 розділу І ПКУ).
150.3. У випадку, коли збиток декларується платником протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податкова служба має право провести позапланову перевірку визначення об’єкта оподаткування. Це зазначене у п. 150.3 статті 150 ПКУ, де також підкреслено, що в інших випадках збиток не є основою для проведення позапланової перевірки. Наведемо приклад (див. табл. 3.23).
Таблиця 3.23
Сума об’єкта оподаткування
| Показники | Попередній податковий період | Звітний | I кв. | I п/р | За III кв. | Рік | I кв. | I п/р | За III кв. | Рік |
| податковий період | ||||||||||
| Позитивне | 2 000 | 3 000 | 100 | 1 100 | ||||||
| значення | ||||||||||
| Від’ємне | 1 000 | 2 500 | 3 500 | 4 000 | ||||||
| значення |
У даному випадку підприємство протягом чотирьох послідовних податкових періодів мало збитки, тому податкова служба має право провести у III кварталі позачергову перевірку правильності визнання об’єкта оподаткування.
Відповідальність платника податку за можливе заниження об’єкта оподаткування за рахунок правильного або необґрунтованого відображення суми збитку в декларації з цього податку виникає на підставі норми п. 123.1 ПКУ (див. коментар до ст. 123).
Стаття 151. Ставки податку
151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.
Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 цього Кодексу.
151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, зміни, внесені до статті 151 Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, застосовуються з 01.08.2011 р.)
151. Відповідно до пп. 7.1.4 п. 7.1 статті 7 ПКУ податкова ставка визначається основним елементом будь-якого податку. У свою чергу, стаття 25 ПКУ дає узагальнене розуміння сутності ставки податку. Відповідно до статті 28 ПКУ для податку на прибуток встановлюється відносна (адвалорна) ставка податку (розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування).
Залежно від складності визначення об’єкта оподаткування (враховуючи специфіку діяльності окремих платників податку на прибуток) законодавець розмежовує три групи ставок податку на прибуток, а саме: 1) основну ставку (п. 151.1 статті 151 ПКУ); 2) ставку податку для страхової діяльності (п. 151.2 статті 151 ПКУ); ставку податку для оподаткування нерезидентів (п. 151.3 статті 151 ПКУ).
151.1. Основна ставка податку на прибуток становить 16 % від об’єкта оподаткування, визначеного статтею 134 ПКУ, але п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ регламентується поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 % у 2010 році[101] до 16 % з 01.01.2014 р. по 2 % щороку та 3 % в останньому році (див. табл. 3.24). Така поетапність зниження ставки податку пояснюється тим, що податок на прибуток є основним бюджетоутворюючим податком і одноразове зменшення ставки податку з 25 до 16 % негативно позначиться на збалансованості дохідної і видаткової частини бюджету країни та стабільності всієї системи державних фінансів України.
Оскільки ставка податку на прибуток, відповідно до п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, буде змінюватися чотири рази (з 1 квітня 2011 року, з 1 січня 2012, 2013, 2014 рр.), то у платника податку може виникнути проблема із правильністю застосування ставки податку у випадку нарахування податкових зобов’язань при самостійному виправленні помилок, допущених у звітних (податкових) періодах, що передують набранню чинності нової ставки податку.
У цьому випадку, відповідно до пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З урахуванням викладеного, у разі самостійного виправлення платником податку помилок, допущених при визначенні податкового зобов’язання за звітні (податкові) періоди, що передують набранню чинності нових розмірів ставок податку, уточнення здійснюються відповідно до норм: (1) Закону № 334 і сума недоплати визначається з урахуванням ставки податку на прибуток, що діяла до 01.04.2011 (25 %); (2) до норм п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ і сума недоплати визначається з урахуванням ставки податку на прибуток, що діяла до до 01.01.2012 (23 %); до 01.01.2013 (21 %); до 01.01.2014 (19 %).
151.2. Окремою нульовою ставкою законодавець передбачив оподаткування прибутку (див. табл. 3.24), який отримують страхові компанії від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, що є загальноприйнятою нормою у практиці прибуткового оподаткування юридичних осіб (детальніше див. коментар до п. 156.2 статті 156 ПКУ).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ III ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 71. Приємного читання.