РОЗДІЛ III ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

149.1. Податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об’єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135–137 та 138–143 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 7.1.3 п. 7.1 статті 7 ПКУ база оподаткування визначається основним елементом будь-якого податку (див. коментар до даного пункту). У свою чергу, стаття 23 ПКУ дає вичерпне, узагальнене розуміння сутності бази оподаткування, як конкретно визначений вимір об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка податку. В цілях даного розділу ПКУ дається більш уточнене, адаптоване до специфічних умов оподаткування прибутку, трактування податкової бази, яка визнається грошовим вираженням прибутку, як об’єкта оподаткування. Одиницею виміру бази оподаткування податку на прибуток є грошова одиниця України — гривня без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Після застосування до бази оподаткування ставки податку визначається податкове зобов’язання платника податку (детальніше див. коментар до статті 152 ПКУ та рис. 3.1 у коментарі п. 152.1 статті 152 ПКУ).

Стаття 150. Порядок урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів

150.1. Якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

150.2. Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, з причин наявності такого від’ємного значення.

150.3. У разі якщо від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об’єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від’ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, зміни, внесені до статті 150 Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, застосовуються з 01.08.2011 р.)

150.1. Відповідно до пункту 150.1[95] платник у податкових періодах, починаючи з 01 квітня 2011 року, має право враховувати у складі інших витрат наступного року збитки (від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування), які утворилися за підсумками попереднього податкового року. Зазначені збитки відображають у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства[96].

Збитки, які виникли до 2010 року та непогашені станом на 1 січня 2011 року, не враховуються у зменшення податкових зобов’язань. Таке твердження наводиться на підставі пункту 1 перехідних положень Кодексу, в якому зазначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Одночасно норма абз. 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ дозволяє розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого — четвертого кварталів 2011 року здійснювати з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення. Таким чином вирішується питання врахування збитку першого кварталу 2011 року, коли платники податку працювали ще за нормами попереднього законодавства.

Згідно з ПКУ необхідно:

1) суму збитку попереднього періоду включити до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року;

2) розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками першого півріччя, трьох кварталів та року здійснювати з урахуванням збитку попереднього року у складі витрат наростаючим підсумком до того періоду, коли такий збиток буде повністю погашеним. Наведемо такий приклад (див. табл. 3.21):

Таблиця 3.21

Декларація з податку на прибуток підприємства (схематично, умовно) (тис. грн)

Від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього року включено до розрахунку об’єкта оподаткування у звітних податкових періодах: І кварталі, І півріччі, за три квартали, за рік; прибуток без урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року становить у звітному році 1 000 тис. гри, перехідна сума збитку звітного періоду на наступний рік — 7 000 тис. гри.

Крім обліку збитку/прибутку від основної діяльності, платник податку повинен забезпечити окремий облік та відображати в податковій звітності фінансові результати від окремих операцій, за якими ПКУ встановлено особливий порядок оподаткування. До таких операцій відносяться операції з діяльності, яка підлягає патентуванню та операції особливого виду (табл. 3.22).

Таблиця 3.22

Порядок відображення фінансового результату діяльності, яка підлягає патентуванню та операції особливого виду