РОЗДІЛ XIX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:

підпункту 20.1.15.2 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;

абзацу третього пункту 46.2 статті 46, який набирає чинності з 1 січня 2012 року;

розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року;

підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу в частині включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад (депозитний) до небанківських фінансових установ згідно із законом або на депозитний (ощадний) сертифікат та абзаців другого — четвертого пункту 167.2 статті 167 цього Кодексу у частині оподаткування процентів, які набирають чинності з 1 січня 2015 року;

підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування;

підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку;

статті 265 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2012 року;

пункту 276.5 статті 276 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року.

«Прикінцеві положення» є невід’ємною складовою частиною Податкового кодексу України, де вирішується певний комплекс основних питань, пов'язаних із набранням Кодексом чинності. Крім того, «Прикінцеві положення» безпосередньо стосуються дії норм податкового законодавства України у часі.

Пункт 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» цього Кодексу встановлює терміни набрання чинності як цього Кодексу, так і окремих його положень.

2 грудня 2010 року Верховною Радою України прийнято Податковий кодекс України. Він набирав чинності з 1 січня 2011 року, тобто з моменту настання вказаного терміну (дати) положення цього Кодексу набувають нормативного характеру та мають враховуватися всіма суб’єктами податкових правовідносин.

Кодекс, як і будь-який закон, до набрання ним чинності офіційно оприлюднений, оскільки відповідно до загальноприйнятого правила, встановленого Конституцією України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом (частина друга статті 57), а акти не доведені до відома населення у встановленому порядку, є нечинними (частина третя статті 57).

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування в офіційному друкованому виданні (частина п’ята статті 94 Конституції України). Такий порядок набрання чинності, згідно зі статтею 4 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», поширюється на всі нормативно-правові акти Верховної Ради України, в тому числі й кодекси, тобто кодифіковані законодавчі акти.

Однак відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI (який набирав чинності з 1 січня 2011 року) закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування дохідної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду (з 1 січня), наступного за плановим, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Окремі положення цього Кодексу набирають чинності пізніше 1 січня 2011 року, що встановлено в абзацах другому — десятому коментованого пункту:

1) розділ III набирав чинності з 1 квітня 2011 року;

2) абзац третій пункту 46.2 статті 46 набирає чинності з 1 січня 2012 року;