Розділ 3. Судова практика з питань множинності злочинів

Постанова президії Дніпропетровського обласного суду від 17 лютого 1988 р. — Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 44–45.

Додаткове покарання може бути призначено за сукупністю вироків лише тоді, коли воно не відбуте за попереднім вироком або призначене за новий злочин

Постанова президії Рівненського обласного суду від 29 жовтня 1986 р. — Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 45–46.

При застосуванні на підставі ст. 42 КК України[438] принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим поглинається і додаткова міра покарання, якщо вона призначена за менш суворим законом

Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 10 березня 1994 р. — Практика судів України у кримінальних справах/1993-1995. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1996. — № 3. — С. 25.

Позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю може бути призначене лише за конкретний злочин, а не за сукупністю злочинів

Постанова президії Львівського обласного суду від 1 вересня 1994 р. — Практика судів України у кримінальних справах /1993-1995. // Бюллетень законодавства і юридичної практики України. -1996. — № 3, — С. 25–26.

Призначення додаткової міри покарання лише за сукупністю злочинів є недопустимим

Ухвала судова колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 17 серпня 1995 р. — Практика судів України у кримінальних справах /1993-1995. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1996. — № 3. — С. 42–43.

Призначення додаткового покарання лише за сукупністю злочинів є неприпустимим

Ухвала судової колеги в кримінальних справах Верховного Суду України від 24 квітня 1997р. // ВВСУ. — 1997. — № 4. — С. 38.

Вирок скасовано через м'якість призначеного покарання

Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 26 листопада 1996 р. // РВСУ. — 1997. — С. 108–109.

Згідно з вимогами ст. 42 КК України[439] додаткові покарання не можуть бути призначені за сукупністю злочинів, якщо вони не призначені за жоден зі злочинів, що входять у сукупність

Постанова президії Житомирського обласного суду від 31 травня 1996р. // РВСУ. — 1997. — С. 113.

Призначення додаткового покарання лише за сукупністю злочинів є неприпустимим

Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 23 жовтня 1997 р. // ВВСУ. — 1998. — № 1. — С. 28–29.

У разі, коли суд першої інстанції не застосував ст. 43 КК України[440], а за обставинами справи її застосування було необхідне, касаційна чи наглядова інстанція може визначити покарання за кількома вироками без скасування судових рішень, якщо це не погіршить становища засудженого

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 жовтня 1997 р. // РВСУ. — 1998. — С. 77–79.

Визнавши особу винною у вчиненні кількох злочинів, суд повинен призначити покарання окремо за кожен із них, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів.