Розділ 3. Судова практика з питань множинності злочинів

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 3 жовтня 2006 р. // ВВСУ. — 2007. — № 1. — С. 13.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30 листопада 2006 р. // ВВСУ. — 2007. — № 3, — С. 12.

Відповідно до ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за цей злочин, або перехід до іншого, більш м’якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

На порушення вимог ч. 1 ст. 70 КК України, призначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів, суд помилково поглинув менш суворим покарання більше суворе, яким є виправні роботи щодо арешту

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30 листопада 2006 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 23–24.

Вирок змінено, оскільки покарання за сукупністю злочинів засудженому визначено з недотриманням правил, передбачених у частинах 1–3 ст. 70 КК України

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 травня 2005 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 26–28.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає цій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14 листопада 2006 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 28–29.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків мат бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком

Ухвала колегії суддів Судової питати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30 листопада 2006 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 30.

Якщо особа вчинила злочини, за один із яких її було засуджено до покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а за інший — до покарання, що належить відбувати реально, застосування ч. 4 ст. 70 нього Кодексу є недопустимим. За таких умов кожен вирок виконується самостійно

Ухвала колегії суддів Судової палити у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 грудня 2006 р. // ВВСУ. — 2007. — № 5. — С. 19–20.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також віл невідбутої частини покарання за попереднім вироком

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 жовтня 2006 р. // ВВСУ. — 2007. — № 6. — С. 18–19.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України у разі, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає засудженому покарання за правилами, передбаченими в частинах 1–3 ст. 70 КК України

Ухвала колегії суддів Судової палати у кран і пальних справах Верховного Суду України від 24 січня 2006 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вин. 2(4). — С. 20–22.

Суд допустився помилки, призначивши покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України після спливу терміну умовно-дострокового звільнення

Ухвала спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України від 26 січня 2007 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 2(4). — С. 22–23.