Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

• зміни матеріального стану дитини;

• погіршення або поліпшення здоров'я платника аліментів або дитини;

• нецільового витрачання аліментів тощо.

7. Схоже положення було свого часу закріплене в ч. 3 ст. 82 КпШС. Однак раніше суд міг не лише зменшити розмір аліментів, а й звільнити від їх сплати, якщо діти перебували на повному утриманні держави або громадської організації. Норма ч. 2 коментованої статті істотно відрізняється від вказаної норми КпШС. Тепер суд може тільки зменшити розмір аліментів.

8. Розмір аліментів може бути зменшений за згодою органу опіки і піклування. Участь органу опіки та піклування у справі є необхідною для забезпечення майнових інтересів дитини. Суд не може постановити рішення про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо орган опіки та піклування не надав на це згоди.

9. В ч. 2 коментованої статті міститься помилкове положення про те, що з відповідною заявою можуть звернутися уповноважений територіальної громади, юридична особа, на утриманні якої перебуває дитина. Вказані особи не є заінтересованими у зменшенні розміру аліментів, якщо дитина перебуває на їх утриманні. Тому важко припускати можливість подання ними позову про зменшення розміру аліментів, які стягуються з батьків. У зменшенні розміру аліментів може бути заінтересований тільки їх платник. Таким чином, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків.

10. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. у новому розмірі аліменти виплачуються від дня набрання рішенням законної сили. Зміна стану здоров'я, матеріального або сімейного стану сторін автоматично не припиняють виплату аліментів у попередньому розмірі. Вказані обставини є тільки підставами для зміни розміру аліментів. На підставі цих обставин заінтересована особа може звернутися з відповідною вимогою до суду. Однак їх наявність має встановити суд. У випадку задоволення позову аліменти виплачуються в новому розмірі від дня набрання рішенням законної сили, а не подання позову. До набрання рішенням про зміну розміру аліментів законної сили вони сплачуються в попередньому розмірі. Таке правило слід було б закріпити в СК України. Суди нерідко припускаються помилок, присуджуючи аліменти в новому розмірі від дня подання позову про зміну розміру аліментів, керуючись ст. 191 СК України. У вказаній статті визначено, що аліменти на дитину присуджуються від дня подання позову. Жодних виключень з цього правила не передбачено.

13.02.2006 р. позивач звернувся з вимогою про зменшення розміру аліментів з 500 грн. до 80 грн.

Рішенням суду першої інстанції від 11 квітня 2006 р. позов задоволений частково. Постановлено стягувати аліменти в сумі 250 грн. щомісяця починаючи з 13 лютого 2006 р. до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі позивач указує, що судом не враховане його матеріальне становище, і просить зменшити розмір аліментів до 80 грн.

Апеляційний суд установив, що обставини, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, враховані судом при постановленні рішення. У грудні 2005 р. позивачеві була припинена виплата допомоги по безробіттю, тому суд правильно зменшив розмір аліментів до 250 грн.

Разом з тим, указавши в рішенні, що аліменти в зміненій сумі стягуються починаючи з 13 лютого 2006 p., тобто від дня звернення позивачем до суду, суд порушив вимоги ст. 192 СК України, в якій, на відміну від ст. 191 СК України, не передбачено, що часом, з якого присуджуються аліменти в зміненому розмірі, є день подання позову.

Апеляційний суд вирішив апеляційну скаргу відхилити. Виключити з резолютивної частини рішення вказівку про те, що аліменти стягуються починаючи з 13 лютого 2006 р. Аліменти стягувати від дня набрання рішенням законної сили. В іншому рішення суду залишити без змін. Як видно з даного рішення, при зміні рішення суду першої інстанції апеляційний суд послався на порушення ним ст. 192 СК України, в якій, як вказується апеляційним судом, на відміну від ст. 191 СК України не передбачено, що часом, з якого присуджуються аліменти в зміненому розмірі, є день подання позову. Можна зробити висновок, що така аргументація є вимушеною у зв'язку з відсутністю в законі норми, яка передбачала б виключення із правила, закріпленого в ч. 1 ст. 191 СК України.

Стаття 193. Стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі

1. Влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням.

2. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

3. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

4. На особистий рахунок дитини перераховуються також державні пенсії,інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

1. Проживання дитини у дитячому закладі, закладі охорони здоров'я або іншому закладі може бути пов'язане з різними життєвими обставинами, зокрема з тим, що батьки не виявляють стосовно дитини батьківського піклування. Права дитини, яка залишилась без піклування батьків і проживає в дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, закріплені в ст. 248 СК України.

У ч. 1 коментованої статті йдеться про ті випадки, коли дитина не є позбавленою батьківського піклування і влаштована до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу (спортивної школи-інтернату, військового ліцею, медичного закладу тощо) батьками. Дитина може перебувати у закладі з метою навчання, оздоровлення тощо.