Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

Глава 12. ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ

Стаття 121. Загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини

1. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

1. Згідно зі ст. 7 Конвенції про права дитини дитина має бути зареєстрована відразу ж після народження, чим підтверджується її походження. Цей принцип дотримується і в законодавстві України. Піклуючись про стабільність та ясність відносин між батьками та дітьми, законодавство України визнає батьками лише тих осіб, походження дітей від яких підтверджене відповідними документами або встановлене у визначеному порядку і зареєстроване у державних органах реєстрації актів цивільного стану. Материнство й батьківство є основою усієї системи родинних відносин, від встановлення яких залежить можливість встановлення будь-якого іншого ступеня спорідненості (наприклад, між братом і сестрою, дідом та внуком), і оскільки факти материнства й батьківства є самим близьким ступенем родинних відносин, з яким найчастіше пов'язане виникнення сімейних, цивільних та інших прав та обов'язків, вони фіксуються у книзі записів народжень і у Свідоцтві про народження у вигляді відомостей про батьків'. З цього моменту виникає юридичний зв'язок між батьками та дітьми, і запис батьків дитини у книзі реєстрації народжень є доказом походження дитини від цих осіб.

2. Відповідно походження дітей, не засвідчене у встановленому законом порядку, не може бути підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків та дітей, і тому, наприклад, релігійні обряди з приводу народження та видані на їх підтвердження документи не мають правового значення.

3. Правовою підставою виникнення батьківських правовідносин між дитиною та її батьками є юридичний склад, який поєднує два юридичні факти:

1) народження дитини — події, яка не пов'язана з вольовими діями матері дитини;

2) реєстрації народження державним органом РАЦС — дії.

4. При народженні близнюків щодо кожного з них складається окремий актовий запис у Книзі реєстрації народжень і видається окреме Свідоцтво про народження.

5. Державна реєстрація народження дитини відбувається за місцем її народження або за місцем проживання батьків чи одного з них за їх усною чи письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження — за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. При цьому якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то місцем народження дитини в записі акта про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження або місце проживання батьків. Під час реєстрації народження дитини за місцем її народження у записі акта вказується фактичне місце народження

6. Народження дітей, які народилися у місцях, де немає органів РАЦС (в експедиціях, у літаках тощо), реєструється за бажанням батьків — за їх місцем постійного проживання (одного з них) чи у найближчому до фактичного місця народження дитини органі РАЦС. При цьому у Свідоцтві про народження місцем народження вказується місце державної реєстрації народження дитини.

Таким же чином розв'язується питання реєстрації народження дитини, яка народилася за кордоном і її народження не було зареєстроване в консульській установі, дипломатичному представництві України чи в компетентному органі іноземної держави. У цих випадках документ, який підтверджує народження дитини, повинен бути відповідним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

7. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я і без надання медичної допомоги при пологах народження зареєструється на підставі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також показах двох свідків, присутніх при пологах.

8. Реєстрація народження знайденої дитини, батьки якої невідомі, провадиться за письмовою заявою представника органів опіки і піклування, адміністрації дитячого лікувального закладу, куди влаштована дитина, органів внутрішніх справ або особи, у якої перебуває дитина.

9. Дитина, яка народилася мертвою, записується в книзі реєстрації актів про народження на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть. Свідоцтво про народження в цьому разі не видається. На прохання батьків (одного з них) видається документ, що посвідчує факт державної реєстрації народження мертвої дитини.

Державна реєстрація смерті дитини, народженої мертвою, не здійснюється. Якщо смерть дитини настала відразу після її народження — на першому тижні життя (навіть, якщо вона прожила лише декілька хвилин), складаються два записи: про народження та про смерть, на підставі документів встановленої форми про народження та перинатальну смерть. Однак у цих випадках батькам видається лише свідоцтво про смерть дитини. У цьому разі підставою для реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження, а для реєстрації смерті — лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.

Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.