Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. В коментованій статті зазначені два терміни — «домовленість» та «договір», причому останній розміщено в дужках. Зазвичай такий текстовий прийом застосовується для визначення двох рівнозначних за змістом понять. Однак авторка СК України — З.В. Ромовська проводить між ними різницю. Зокрема, вона зазначає, що «домовленість» — це щоденні дрібні сімейні договори, поряд з якими існують ще й «серйозні» договори. В останньому випадку мова йде про договори в повному розумінні цього слова. Введення поділу договорів на домовленості та власне договори важко визнати за доцільне. Зайвим та невиправданим вбачається одночасне застосування в СК України двох термінів із різним значенням, оскільки це розмиває зміст кожного з них. Крім того, безпосередньо в СК України допускається термінологічна нечіткість. Так, в назві ст. 89 СК йдеться про домовленість (не договір) подружжя щодо припинення права на утримання. Однак в самому тексті вже вказано про договір про припинення права на утримання, який ще й має бути нотаріально посвідчений та підлягає державній реєстрації.

Такий підхід є неприйнятним також тому, що в ЦК України, який визначає поняття будь-якого цивільно-правового договору, договір визначається саме як домовленість двох або більше сторін (ч. 1 ст. 626). У зв'язку з цим в подальшому мова буде йти про сімейно-правові договори, а не про буденні дрібні сімейні домовленості, що не мають юридичного навантаження.

3. Класифікація сімейно-правових договорів може проводитися за різними критеріями.

З точки зору відносин, які врегульовуються договором, самі сімейно-правові договори можна поділити на дві групи: а) договори, що регулюють сімейні відносини, які врегульовані СК України; б) договори, що регулюють сімейні відносини, які не врегульовані СК України. Така класифікація випливає із змісту коментованої статті. Зокрема, в ч. 1 вказаної норми зазначається, що сторони можуть врегулювати за домовленістю (договором) ті відносини, які вже врегульовані СК України. Виходячи з цього, можна дійти висновку, що сторони в договорі можуть відступити від тих правил, які знайшли своє закріплення в СК України, і встановити для себе інші норми поведінки. Наприклад, в договорі про надання утримання, на відміну від закону (ст. 75 СК України), подружжя може передбачити, що сплата утримання буде надаватися незалежно від наявності непрацездатності одного з подружжя.

Сторони можуть також укласти договір, що регулює відносини, які не врегульовані законом. В цьому випадку буде мати місце автономне регулювання сімейних відносин. Далеко не усі сімейні за свою природою відносини визначаються законом. У зв'язку з цим сторони можуть внормувати відносини, які не отримали законодавчого визначення на власний розсуд. Наприклад, наречені можуть укласти договір щодо влаштування весілля, здійснення весільної подорожі тощо.

З точки зору законодавчої визначеності сімейні договори можуть бути поділені на: а) поіменовані (визначені в законі) договори; б) непоіменовані (не визначені в законі, однак такі, що не суперечать загальним засадам цивільного та сімейного законодавства та моральним засадам суспільства). До першої групи належать усі договори, що прямо передбачені в СК України. До непоіменованих можуть належати договори, зміст яких повністю визначається самими сторонами (наприклад, договір наречених щодо визначення правового режиму весільних подарунків).

В залежності від суб'єктного складу їх учасників можна виділити наступні групи сімейно-правових договорів: 1) договори подружжя; 2) договори осіб, які проживають однією сім'єю; 3) договори батьків щодо виховання та утримання дитини; 4) договори між батьками та дітьми; 5) договори родичів.

З аналізу норм СК України можна визначити наступні види сімейно-правових договорів.

1) Договори подружжя:

а) договори подружжя щодо їх майна:

• договір про відчуження одним із подружжя на користь іншого з подружжя своєї частки в праві спільної власності подружжя без виділу цієї частки (ч. 2 ст. 64 СК);

• договір про визначення порядку користування майном (ст. 66 СК);

• договір про поділ майна подружжя (ст. 69, ст. 7 °CК);

• договір про виділ частки одного із подружжя зі складу всього подружнього майна (ч. 2 ст. 69 СК).

б) договори подружжя про надання утримання:

• договір про надання утримання (ст. 78 СК);

• договір про припинення права на утримання замість набуття права власності на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати (ст. 89 СК).

в) шлюбний договір (ст. ст. 92 — 103 СК).

2) Договори осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу:

• договір про визначення правового режиму майна (ст. 74 СК);