Розділ «КНИГА ШОСТА СПАДКОВЕ ПРАВО»

3. Якщо спадкоємці не можуть досягти згоди щодо призначення виконавця заповіту, він на вимогу одного із них може бути призначений судом.

1. Усунення виконавця заповіту, призначеного спадкодавцем, від виконання його повноважень може здійснюватись за рішенням суду, яке приймається за позовом спадкоємців. Таке рішення суд приймає за наявності доказів того, що виконавець заповіту не може забезпечити виконання волі заповідача з причин нездатності до виконання відповідних обов’язків, недбалого ставлення до їх виконання або інших причин.

2. У разі усунення виконавця заповіту судом спадкоємці мають право обрати виконавця із числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу. Таке саме право спадкоємці мають у разі, коли заповідач не призначив виконавця заповіту або коли особа, призначена виконавцем заповіту, відмовилася від виконання заповіту. У разі недосягнення між спадкоємцями згоди щодо призначення виконавця заповіту спір за позовом одного чи декількох спадкоємців вирішується судом.

Стаття 1288. Призначення виконавця заповіту нотаріусом

1. Виконавець заповіту може бути призначений нотаріусом за місцем відкриття спадщини, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець заповіту відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців.

1. Право призначення виконавця заповіту надається нотаріусу за місцем відкриття спадщини в тих самих випадках, в яких ст. 1287 ЦК надає право спадкоємцям призначити виконавця заповіту. Але повноваження нотаріуса на призначення виконавця заповіту обмежуються тими випадками, коли між спадкоємцями немає спору щодо кандидатури виконавця заповіту. За наявності спору виконавець заповіту призначається судом відповідно до ч. 3 ст. 1287 ЦК. Спадкоємці (всі разом або один із них) вправі оскаржити дії нотаріуса за правилами позовного провадження, встановленого Цивільним процесуальним кодексом [33].

Стаття 1289. Згода особи на призначення її виконавцем заповіту

1. Особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.

2. Згода особи бути виконавцем заповіту може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього.

3. Особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.

1. Призначення особи виконавцем заповіту можливе тільки за наявності її згоди. Згода може бути виражена на тексті заповіту, може бути додана до заповіту, а може бути дана виконавцем заповіту після відкриття спадщини. В останньому випадку згода має бути надана нотаріусу, оскільки він видає виконавцю заповіту свідоцтво.

Стаття 1290. Повноваження виконавця заповіту

1. Виконавець заповіту зобов’язаний:

1) вжити заходів щодо охорони спадкового майна;

2) вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;

3) вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов’язань;

4) управляти спадщиною;

5) забезпечити одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;

6) забезпечити одержання частки у спадщині особами, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

2. Виконавець заповіту зобов’язаний забезпечити виконання спадкоємцями дій, до яких вони були зобов’язані заповітом.