Розділ «КНИГА ШОСТА СПАДКОВЕ ПРАВО»

Отже, отримання свідоцтва про право на спадщину, до складу якої входять транспортні засоби, є необхідним, хоча обов’язковість його отримання і не встановлена законом. Викладене стосується і випадків, коли до складу спадщини входять морські та річкові судна тощо.

2. Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини спадкоємцям, які прийняли спадщину, кожному із них за їх заявою. У кожному із свідоцтв про право на спадщину зазначаються прізвища, імена, по батькові та частки у спадщині інших спадкоємців. У кожному свідоцтві може зазначатись все спадкове майно, крім нерухомості.

3. Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину подається спадкоємцем до нотаріуса за місцем відкриття спадщини особисто. Якщо така заява надсилається поштою, підпис на ній має бути посвідчений нотаріально (п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Заява про прийняття спадщини має кваліфікуватись як односторонній правочин. Тоді вимога про нотаріальне посвідчення підпису на такій заяві суперечить ст. 78 Закону «Про нотаріат» [57]. Проте не можна стверджувати, що нотаріальне посвідчення підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини може тягти будь-які несприятливі наслідки для спадкоємця, який нотаріально посвідчив таку заяву та надіслав її до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, оскільки слід дійти висновку, що нотаріус у таких випадках посвідчує не підпис, а правочин, яким є заява про прийняття спадщини.

4. Нотаріальному посвідченню підлягають також підписи спадкоємців на заяві про прийняття спадщини, поданій з пропуском установленого строку, якими (підписами) підтверджується згода на прийняття спадщини спадкоємцями, які пропустили строк (п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Така згода також є правочином, а тому нотаріальне посвідчення зазначених підписів не повністю відповідає ст. 78 Закону «Про нотаріат» і має кваліфікуватись як посвідчення правочинів.

Стаття 1297. Обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

1. Якщо в складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємці зобов’язані подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухомість (п. 206 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

2. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), спадкоємець має надати витяг з Реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, — довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

Стаття 1298. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину

1. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

2. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.

3. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

1. За загальним правилом, свідоцтво про право на спадщину не може бути видане до закінчення строку для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК). Ще більше строк для видачі свідоцтва про право на спадщину відсувається у разі наявності серед спадкоємців дитини зачатої, але ще не народженої.

2. Від свідоцтва про право на спадщину слід відрізняти дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі). Такий дозвіл видається до закінчення строку для прийняття спадщини за наявності обставин, які мають істотне значення.

Стаття 1299. Державна реєстрація права на спадщину

1. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

2. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

1. У ст. 1299 ЦК, як і в цілому в цьому Кодексі, використовується вкрай недбала термінологія. У частині першій цієї статті йдеться про реєстрацію «права на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна», хоча насправді право на спадщину, до складу якої входить нерухоме майно, не реєструється, а органів, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, не існує. У ст. 182 ЦК, на яку дається посилання у ст. 1299 ЦК, йдеться про «реєстрацію прав на нерухомість». Але і в ч. 2 ст. 1299 ЦК законодавець послідовно зазначає на державну реєстрацію майна, а не права на нього.