Розділ «КНИГА ШОСТА СПАДКОВЕ ПРАВО»

Стаття 1294. Строк чинності повноважень виконавця заповіту

1. Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті.

2. Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами.

3. Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріусові документ, який був йому виданий (частина третя статті 1290 цього Кодексу).

4. У разі неповернення виконавцем заповіту документа, який засвідчував його повноваження, спадкоємці мають право витребувати документ, а також вимагати відшкодування завданих їм збитків.

1. Нотаріус за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами припиняє чинність повноважень виконавця заповіту після повного здійснення волі заповідача, яка виражена в заповіті. З цього приводу нотаріус має прийняти постанову.

2. У зв’язку з припиненням повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріусові свідоцтво виконавця заповіту. Частина 4 ст. 1294 ЦК формулює одне із небагатьох у чинному законодавстві правил про можливість пред’явлення позову про витребування документа. Зазвичай у судах такі позови розуміють мало. До того ж відповідачі за такими позовами посилаються на втрату або знищення документа, вимога про витребування якого пред’явлена. Крім того, спадкоємцям надається право стягнення з виконавця збитків, завданих неповерненням свідоцтва виконавця заповіту, але саме завдання збитків неповерненням свідоцтва є маловірогідним.

Стаття 1295. Право виконавця заповіту на відмову від здійснення своїх повноважень

1. Виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено, має право відмовитися від здійснення своїх повноважень.

2. Виконавець заповіту зобов’язаний негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень.

3. Виконавець заповіту не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.

4. Виконавець заповіту відповідає перед спадкоємцями за збитки, що були їм завдані у зв’язку з невиконанням вимог, встановлених у частинах другій та третій цієї статті.

1. Виконавцю заповіту надається право будь-коли відмовитись від виконання заповіту. При цьому за аналогією мають застосовуватись правила ч. З, 4 ст. 1294 ЦК щодо повернення нотаріусові свідоцтва виконавця заповіту. Крім того, на виконавця заповіту покладається обов’язок негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень. Але у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує заподіянням збитків спадкоємцям, виконавець заповіту не може відмовитись від здійснення своїх повноважень.

2. Санкцією за порушення виконавцем заповіту обов’язків негайно повідомити про відмову від здійснення своїх повноважень, порушення заборони на таку відмову у разі необхідності здійснення невідкладних дій є покладення на виконавця заповіту обов’язку відшкодувати завдані спадкоємцям збитки.

ГЛАВА 89 ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА НА СПАДЩИНУ

Стаття 1296. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

1. За загальним правилом ч. 1 ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину може перешкоджати реалізації відповідного права. Зокрема, в п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [434] свідоцтво про реєстрацію чи технічний паспорт на автотранспортний засіб, іншу самохідну машину або механізм називається правовстановлюючим документом на майно. Отримати на такі види майна, якщо воно входить до складу спадщини, документ в органах, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, без наявності свідоцтва про право на спадщину неможливо. Експлуатувати транспортний засіб за відсутності такого документа також неможливо.