12. При розгляді конкретної справи Верховний Суд дійшов висновку про те, що невиконання боржником зобов’язання через неплатоспроможність банку, у якому зберігалися кошти відповідача, не звільняє боржника від відповідальності, оскільки неплатоспроможність банку не є обставиною, що виключає вину боржника (Вісник Верховного Суду України, 2002, № 3 (31), с. 18 — 19).
Стаття 618. Відповідальність боржника за дії інших осіб
1. Боржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
1. Із ст. 528 ЦК випливає, що особа, на яку боржник поклав виконання зобов’язання, не стає учасником цього зобов’язання, не набуває в ньому прав і не приймає в цьому зобов’язанні не себе будь-яких обов’язків. Тому у разі покладення боржником виконання зобов’язання на іншу особу, відповідальним перед кредитором залишається боржник.
2. Винятки із правила ст. 618 ЦК можуть встановлюватись законом або договором. При цьому слід мати на увазі, що інша особа в силу спеціального закону може нести відповідальність перед кінцевим споживачем не тільки в разі, коли на неї було покладено виконання зобов’язання, в якому кредитором є кінцевий споживач. Так, відповідно до ч. 7 ст. 269 ГК [31] штраф за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів може бути стягнутий безпосередньо з виготовлювача, хоч на нього не покладався обов’язок відвантажувати товари безпосередньо кінцевому споживачеві. Подібні правила стосовно роздрібної торгівлі встановлені ст. 708, 709 ЦК.
Стаття 619. Субсидіарна відповідальність
1. Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
2. До пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред’явити вимогу до основного боржника.
Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред’явлену вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
3. Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.
4. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред’явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред’явлення позову, — подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.
У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.
1. Субсидіарна відповідальність є досить поширеною. Низка правил, про які йдеться у коментарі до ст. 96 ЦК у першому томі цього видання, передбачає субсидіарну відповідальність засновників (учасників) за борги юридичної особи. Субсидіарна відповідальність поручителя може бути встановлена договором поруки (ч. 1 ст. 554 ЦК). Управитель за договором управління майном несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв’язку із здійсненням ним управління, якщо вартість майна, переданого в управління, є недостатньою для задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 1043 ЦК). Правоволоділець за зобов’язанням комерційної концесії несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що пред’являються до користувача у зв’язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем (ч. 1 ст. 1123 ЦК). Частина 2 ст. 1179 ЦК встановлює спеціальні правила про субсидіарну відповідальність батьків (піклувальників) за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 619 ЦК субсидіарна відповідальність встановлюється законом або договором.
2. Стаття, що коментується, вперше у вітчизняному законодавстві встановлює порядок пред’явлення вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов’язанням. Цей порядок застосовується у всіх випадках, коли особа несе субсидіарну відповідальність за боргами іншої особи, якщо спеціальними правилами не встановлено інше (наприклад, ст. 1043 ЦК).
3. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, не зобов’язана задовольняти вимогу кредитора, якщо кредитор попередньо не звертався з вимогою до основного боржника. Ця особа може відхилити вимогу кредитора тільки тому, що кредитор не надав доказів попереднього пред’явлення вимоги до основного боржника. Пред’являючи вимогу до цієї особи, кредитор зобов’язаний надати докази пред’явлення вимоги до основного боржника.
4. Кредитор отримує право на пред’явлення вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, або якщо кредитор не отримав відповіді основного боржника на вимогу впродовж розумного строку. Вимога до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, може бути пред’явлена в межах позовної давності, що відраховується з дня, коли кредитор довідався або міг довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК). Після винесення судом рішення про задоволення вимоги кредитора до основного боржника вимога до особи, що несе субсидіарну відповідальність, не може бути пред’явлена. У разі повернення справи на новий розгляд до місцевого суду вимога до такої особи може бути пред’явлена до винесення судом рішення.
5. Частина 3 ст. 619 ЦК містить в собі недоліки логічного характеру, які виключають її застосування. Не мало б підстав виправляти ці недоліки на стадії тлумачення і застосування цього законодавчого положення, стверджувати, що законодавець мав на увазі дещо інше, та застосовувати положення, що тут аналізується, з урахуванням висновку про справжню волю законодавця (замість слів «до основного боржника» належало зазначити «основного боржника до кредитора»).
6. На особу, яка несе субсидіарну відповідальність, покладається обов’язок до задоволення вимог кредитора повідомити про це основного боржника, а у разі пред’явлення позову — подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.
В іншому випадку основному боржникові надається право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність та задовольнила вимогу кредитора, заперечення, які він мав проти кредитора.
Стаття 620. Правові наслідки невиконання обов’язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО“ на сторінці 76. Приємного читання.