Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

1. При застосуванні ст. 901 — 907 ЦК слід враховувати, що як договори про надання послуг не можуть кваліфікуватись будь-які договори, яким у Книзі п’ятій Цивільного кодексу «Зобов’язальне право» присвячені окремі глави чи параграфи, в тому числі договори перевезення, транспортного експедирування, зберігання і навіть договори охорони, зокрема особистої. Підставою для такого висновку є структура Книги п’ятої Цивільного кодексу, в якій глава 63 «Послуги. Загальні положення» виокремлюється не як загальна частина стосовно глав, які присвячені перевезенню, транспортному експедируванню, зберіганню тощо, а як глава поряд з главами, що присвячені окремим договорам, які теоретично могли бути об’єднані в клас договорів про надання послуг.

2. При визначенні договору про надання послуг виявляється загальний невисокий рівень законодавчої техніки. «За договором про надання послуг... виконавець зобов’язується... надати послугу, яка споживається в процесі...». Це формулювання враховує, що є інші послуги, які «не споживаються в процесі». Це підтверджується актами Держспоживстандарту, який, здається, взяв на себе безхазяйні функції щодо стандартизації нормативної термінології. Визначення послуг в Класифікаторі продукції та послуг, затвердженому наказом Держспоживстандарту [442], та найменування окремих видів послуг далекі від досконалості. У Класифікаторі видів економічної діяльності ця дуже мало визначена стандартизація термінології була продовжена, в тому числі і шляхом позначення терміном «послуги» такої діяльності, яка далеко виходить за межі звичайного розуміння цього терміну.

3. Свій вклад в усунення будь-якої визначеності поняття послуг внесло Міністерство економіки, яке затвердило Галузевий класифікатор «Класифікатор послуг і продукції у сфері побутового обслуговування» [370]. Тут виготовлення ювелірних виробів, виконання робіт з ремонту виробів позначаються як види послуг, хоч відповідно до Цивільного кодексу такі відносини мають кваліфікуватись як підряд.

4. У законодавчих актах поняття послуг завжди розумілось широко. Після прийняття нового Цивільного кодексу логічно було очікувати, що в таких актах послуги будуть визначатись чи розумітись з урахуванням ст. 901 ЦК. Але так не відбулося. У ст. 1 Закону «Про міський електричний транспорт» [175] перевезення пасажирів і багажу позначається як транспортні послуги. У ст. 1 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» [178] вживається термін «транспортно-експедиторські послуги». У Законі «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2005 — 2020 роки» [181] вживається термін «послуги питного водопостачання», хоч ст. 714 ЦК постачання ресурсами, в тому числі і питною водою, визнає видом купівлі-продажу.

5. Викладене дає підстави для висновку про те, що положення ст. 901 — 907 ЦК підлягають застосуванню до відносин, предметом яких є послуги, як вони визначаються в ч. 1 ст. 901 ЦК. Зокрема, ці положення застосовуються до відносин щодо надання послуг телефонного зв’язку, кабельного телебачення, водовідведення та інших послуг.

Стаття 902. Виконання договору про надання послуг

1. Виконавець повинен надати послугу особисто.

2. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

1. Виконавець зобов’язаний надавати послуги особисто. Але договором може бути передбачене право виконавця покласти виконання договору на іншу особу. Це суттєво обмежує можливості покладення виконання зобов’язання на іншу особу, які (можливості) випливають із ст. 528 ЦК.

Стаття 903. Плата за договором про надання послуг

1. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

2. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. Зобов’язання замовника перед виконавцем включає до себе перш за все обов’язок оплатити надані послуги. Розмір, строки та порядок оплати мають встановлюватись договором.

2. Спеціальні правила про розрахунки між сторонами встановлюються на випадок неможливості виконання договору про надання послуг. Якщо неможливість стала наслідком винних дій чи бездіяльності замовника, він зобов’язаний сплатити на користь виконавця повну ціну послуги, якщо інше не передбачено договором або законом. В інших випадках відсутності вини виконавця у настанні неможливості виконання зобов’язання виконавець має право на отримання розумної плати. У разі неможливості виконання договору, що настала з вини виконавця, останній не має права на оплату послуги. Якщо замовник здійснив попередню оплату, в таких випадках вона підлягає поверненню.

Стаття 904. Відшкодування виконавцеві фактичних витрат за договором про безоплатне надання послуг

1. За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов’язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

2. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили.

1. Якщо договором передбачено безоплатне надання послуг, замовник відповідно до ч. 1 ст. 904 ЦК несе обов’язок відшкодувати виконавцеві всі витрати, які були необхідні для виконання договору. У ч. 1 ст. 604 ЦК викладається незвичне розуміння безоплатного надання послуг. Але це не може бути підставою для заперечення чинності цього правила. Тому у разі, коли сторони домовляються про те, що замовник не здійснює на користь виконавця ніяких платежів, на це слід прямо вказати в договорі.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 904 ЦК замовник несе обов’язок відшкодувати виконавцеві необхідні витрати і тоді, коли внаслідок непереборної сили або винних дій чи бездіяльності замовника виконання договору про безоплатне надання послуг стало неможливим.

Стаття 905. Строк договору про надання послуг