Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

6. Повернення грошових сум або цінних паперів боржникові, який вніс їх у депозит, допускається тільки за наявності письмової згоди кредитора, на користь якого був зроблений внесок, або за рішенням суду.

7. Кредитор за умови надання документів, що посвідчують особу (документів, що посвідчують право діяти від імені юридичної особи), вправі в будь-який час одержати грошові кошти або цінні папери, внесені на його ім’я в депозит нотаріуса. Гроші при цьому можуть бути на вимогу кредитора перераховані на його рахунок у банку.

8. Вимоги до боржника, що неналежне виконав зобов’язання шляхом внесення грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, можуть бути пред’явлені в суді на загальних підставах.

Стаття 538. Зустрічне виконання зобов'язання

1. Виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

2. При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

1. Поняття зустрічного виконання зобов’язання є одним із проявів подальшого відходу цивільного законодавства України від того розуміння зобов’язання, що відоме з часів Стародавнього Риму. Виходячи із того, що зобов’язання є дво- чи багатосторонніми правовідносинами, до змісту яких входять зустрічні обов’язки його учасників, ст. 538 ЦК і визначає, як же ці обов’язки повинні виконуватись. Вважається, що обов’язки однієї сторони є обумовленими виконанням зустрічних обов’язків другої сторони. При цьому не мається на увазі, що в договорі дійсно повинно прямо визначатись на таку обумовленість. Якщо договором, наприклад, встановлено обов’язок підрядника виконати роботу та передати її результати замовнику, а на замовника покладаються обов’язки прийняти роботу та оплатити її (або встановлено інші взаємні обов’язки сторін), то це є обумовленістю виконання обов’язку однією стороною виконанням свого обов’язку другою стороною.

2. Зазвичай договорами передбачаються строки виконання зустрічних обов’язків обома сторонами зобов’язальних правовідносин. Якщо це не встановлено, то це не означає, що застосуванню підлягає ч. 2 ст. 530 ЦК. Якщо обов’язки в зобов’язальних правовідносинах мають взаємний (зустрічний) характер, обидві сторони мають виконувати свої обов’язки одночасно. Передбачається можливість відступу від цього правила, які можуть встановлюватись актами цивільного законодавства, договорами. Вони можуть випливати також із звичаїв ділового обороту і суті зобов’язання. Це — одне із небагатьох правил Цивільного кодексу, що допускає можливість відступати від букви положення цього Кодексу не тільки в силу спеціального акта законодавства, договору чи в силу зобов’язання, а і в силу звичаїв ділового обігу (інші правила такого роду передбачені ст. 531, ч. 2 ст. 532 ЦК).

3. При тлумаченні ст. 538 ЦК центральне значення має зазначення на «одночасність». Одночасно виконуються зустрічні обов’язки, наприклад, при купівлі-продажу з розрахунками готівкою, коли одна сторона передає (вручає) іншій стороні товар і тут же отримує кошти, що становлять ціну товару. Але слово «одночасно» в контексті цієї статті треба розуміти більш широко — як максимально можливий невеликий час між виконанням обов’язку однією стороною та виконанням зустрічного обов’язку іншою стороною. Так, при безготівкових розрахунках продавець може доставити товари на склад покупця в п’ятницю в кінці дня. Виходячи із обов’язку одночасно виконати зустрічний обов’язок щодо оплати вартості товарів, покупець повинен передати платіжне доручення до банку не пізніше першого робочого (для банку) дня після дня доставки товарів. Зазвичай це буде понеділок (якщо на понеділок не випадає день державного або релігійного свята, робота в який не проводиться). З вівторка уже має нараховуватись пеня за прострочення виконання грошового зобов’язання (якщо вона передбачена законом або договором).

4. Виконання стороною обов’язку своєчасно повідомити другу сторону про те, що вона не зможе виконати свого обов’язку, може мати значення при визначенні розміру збитків, що стягуються з боржника відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК.

5. Відсутність стабільності у майнових відносинах у сучасних умовах ставить сторону зобов’язальних правовідносин, що першою виконала своє зобов’язання, в становище, при якому вона не може забезпечити свої інтереси. З метою подолання такої ситуації стороні надається право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, якщо є очевидні підстави вважати, що інша сторона не виконає свого обов’язку у встановлений строк чи термін або виконає його не в повному обсязі. Отримання інформації про вірогідне невиконання стороною свого зобов’язання пов’язане з труднощами. Але це можливо. Очевидними підставами вважати, що сторона не виконає свого зобов’язання, можуть бути невиконання нею аналогічного зобов’язання в попередній період, інформація про невиконання аналогічного зобов’язання перед іншими контрагентами. Незаконна заява про відмову від виконання зобов’язання (договору) також є очевидною підставою вважати, що зобов’язання не буде виконане у встановлений строк і в повному обсязі. При зупиненні виконання доцільно було здійснити заходи щодо примушення боржника до виконання зобов’язання в натурі або до розірвання договору відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК. Оскільки зупинення виконання чи інші зазначені дії здійснюються в силу суб’єктивного права сторони зобов’язальних правовідносин, ця сторона не несе обов’язку сплатити неустойку за період зупинення виконання та відшкодувати збитки, які виникли у іншої сторони.

6. Стосовно підряду ч. 2 та 3 ст. 849 ЦК встановлюють спеціальні наслідки виявлення неможливості закінчення роботи у строк або неможливості її виконання належним чином. Тому до договору підряду загальні правила ч. 3 ст. 538 ЦК застосовуватись не можуть.

7. Правова конструкція зупинення виконання зобов’язання використовується в чинному цивільному законодавстві і в інших випадках. Однією із правових форм, в якій втілюється ця правова конструкція, є мораторій. Він визначається у ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [134] стосовно зобов’язань як зупинення виконання боржником грошових зобов’язань, строк виконання яких настав до введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань, які (заходи) були застосовані до прийняття рішення про введення мораторію (відповідно до спеціального правила ч. 2 ст. 12 названого Закону мораторій вводиться на задоволення всіх вимог кредиторів, крім випадків, передбачених цим Законом, а не стосується тільки грошових зобов’язань). На введення мораторію господарський суд вказує в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство.

8. Зобов’язання організації, що здійснює постачання електричною енергією, тимчасово зупиняється на період припинення користування електроенергією у випадках проведення планового ремонту електроустановок і електричних мереж, виникнення ситуацій, безпосередньо не пов’язаних з аварією, коли обмежується відпуск електроенергії, а також при аваріях. Про тимчасове припинення постачання енергії організація, що здійснює постачання електроенергії, повідомляє споживачам через засоби масової інформації не пізніше ніж за 10 днів. При виникненні аварійних режимів організація, що здійснює постачання електроенергії, повинна впродовж 5 днів після аварії повідомити споживачам про причини тимчасового припинення постачання електроенергії (п. 34 Правил користування електричною енергією для населення [295]). Ці норми є чинними, оскільки Кабінету Міністрів надане повноваження затверджувати правила користування електроенергією (ст. 277 ГК [42]).

8. Тимчасове припинення газопостачання здійснюється у випадках, передбачених п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання.

9. Договір між членами оптового ринку електричної енергії України [322] передбачає як санкцію за неналежне виконання зобов’язань, яка застосовується до членів ринку, так і способи зупинення виконання зобов’язань як тимчасове припинення продажу такому члену електроенергії, повне відключення його від магістральної і міждержавної електромережі, часткове відключення від джерел постачання (п. 18.2 названого договору).

Стаття 539. Виконання альтернативного зобов’язання