16. Юридична особа, в свою чергу, не відповідає за зобов'язаннями власника її майна чи засновника. З цього правила також можуть встановлюватися винятки законом і установчими документами юридичної особи. Виняток із цього правила встановлюють ч. 4 ст. 96 ЦК і ч. 2 ст. 12 Закону «Про акціонерні товариства». За умови наступного схвалення відповідним органом юридичної особи дій учасників, засновників, які пов'язані із створенням юридичної особи та які потягли за собою виникнення зобов'язань, юридична особа відповідає за такими зобов'язаннями. Якщо ж наступне схвалення не відбулося, особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації юридичної особи. Ця відповідальність після задоволення вимог кредиторів розподіляється між засновниками в рівних частках (ст. 544 ЦК). Але у разі істотної різниці в частках засновників у статутному (складеному) капіталі юридичної особи (наприклад, при співвідношенні 10 (або більше) до 1) помітна явна несправедливість правил ст. 544 ЦК, які підлягають застосуванню. У таких випадках суд вправі в мотивувальній частині судового рішення зазначити на невідповідність цих правил принципу верховенства права та застосувати (у зв'язку з виникненням прогалини в законодавстві) в порядку аналогії права цей принцип і розподілити відповідальність між засновниками юридичної особи пропорційно їх часткам у статутному (складеному) капіталі юридичної особи.
Інших випадків відповідальності юридичної особи за зобов'язаннями її засновників (учасників) законом не передбачені. Але установчими документами вони передбачатись можуть.
17. Звернення стягнення на майнові права засновника (учасника) стосовно юридичної особи за зобов'язаннями цього засновника (учасника) не підпадає під поняття відповідальності юридичної особи за зобов'язаннями її засновників (учасників). Оскільки учасник (засновник) юридичної особи має майнові права щодо цієї юридичної особи, а юридична особа (можливий учасник чи засновник) несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім своїм майном (ч. 2 ст. 96 ГК), виникає можливість звернути стягнення на майнові права засновника (учасника) стосовно юридичної особи поза правовою конструкцією відповідальності. Стосовно громадян (фізичних осіб) також передбачена можливість звернення стягнення на належне боржникові майно, за винятком майна, на яке не може бути звернене стягнення (частина п'ята ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» [129]). Отже, на майнові права учасника (засновника) юридичної особи щодо цієї особи звернення стягнення за зобов'язаннями засновника (учасника) є можливим. Порядок такого звернення спеціально визначається ст. 131 ЦК стосовно учасників повних товариств (поширюється на учасників з повного відповідальністю командитних товариств) і ст. 149 ЦК — стосовно товариств з обмеженою відповідальністю (поширюється і на товариства з додатковою відповідальністю). Кредитори при недостатності майна боржника мають право пред'явити вимогу до господарського товариства, в якому боржник має право на частку в складеному чи статутному капіталі, про виділ частки майна товариства для звернення стягнення на неї.
Допускається також звернення стягнення на пай члена кооперативу за його власними зобов'язаннями у разі недостатності у нього іншого майна в порядку, встановленому статутом кооперативу і законом (ч. 5 ст. 166 ЦК).
В інших випадках відсутність спеціальних законів не може бути перешкодою для звернення стягнення на майнові права засновника (учасника) щодо юридичної особи. Зокрема, може бути пред'явлено вимогу про звернення стягнення на майно приватного підприємства, засновником якого є боржник. У випадках, коли законом не встановлений порядок звернення стягнення на майнові права боржника щодо юридичних осіб, засновником яких є боржник, за аналогією слід застосовувати ст. 131 або 149 ЦК, що допускають стягнення на майнові права боржника щодо заснованих ним юридичних осіб лише при недостатності іншого майна боржника.
Стаття 97. Управління товариством
1. Управління товариством здійснюють його органи.
2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
1. Управління товариством полягає в прийнятті від імені товариства рішень, що стосуються відносин всередині товариства, вчинення правочинів, відносин з іншими фізичними та юридичними особами, органами влади та місцевого самоврядування. Повноваження управління товариством надаються загальним зборам учасників та виконавчому органові товариства. Законом можуть встановлюватись винятки з цього правила. Так, управління повним та командитним товариствами здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених ст. 121 та 136 ЦК. Управління довірчим товариством здійснюється з урахуванням прав довірених осіб діяти від імені довірчого товариства (ст. 1, 3 Декрету «Про довірчі товариства» [232]). Управління активами інститутів спільного інвестування здійснює компанія з управління активами (ст. 29 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [168]).
2. Органами управління товариства можуть бути і інші органи, передбачені законом або установчими документами відповідно до закону. До таких органів належить наглядова рада акціонерного товариства (ст. 160 ЦК; ст. 52 Закону «Про акціонерні товариства»). Благодійні організації зазвичай також є товариствами. Стаття 17 Закону «Про благодійництво і благодійні організації» [116] встановлює, що органами управління благодійної організації є вищий орган (збори, з'їзд, конференція), виконавчий орган (правління, комітет), адміністративно-виконавчий орган на чолі з президентом (директором), а також наглядова рада, що здійснює розпорядчі та контрольні функції.
Стаття 98. Загальні збори учасників товариства
1. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
3. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством.
4. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.
Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
5. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
1. У силу ч. 1 ст. 98 ЦК в товаристві забезпечується єдність управління, виключається розподіл повноважень між загальними зборами учасників та рештою органів, що здійснюють управління товариством. З цією метою за загальними зборами учасників визнається право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, в тому числі і тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу та стосуються укладення цивільно-правових договорів. Разом з тим встановлюється виключна компетенція загальних зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю (ч. 4 ст. 145 ЦК), загальних зборів акціонерів (ч. 2 ст. 159 ЦК).
Такий же підхід до проблеми єдності управління збережено і в Законі «Про акціонерні товариства» [228]. Загальні збори акціонерного товариства визнані правомочними вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства (ч. 1 ст. 33 Закону «Про акціонерні товариства»). Встановлення виключної компетенції наглядової ради (ч. 2 ст. 52 Закону «Про акціонерні товариства») не перешкоджає вирішенню питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради, загальними зборами (ч. З ст. 52 названого Закону).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ“ на сторінці 64. Приємного читання.