Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

За умови, що є судове рішення про стягнення з України як основного чи субсидіарного боржника грошової суми, воно може виконуватись відповідними органами інших держав тільки за наявності міжнародного договору, в порядку надання допомоги відповідним державним органам України. За загальним же правилом виконання судових рішень, за якими боржником є держава, можливе лише з додержанням вимог ст. 390 - 398 ЦПК [44].

Стаття 175. Відповідальність за зобов'язаннями територіальних громад

1. Територіальні громади відповідають за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

1. Стосовно територіальних громад існують ті ж проблеми щодо відповідальності, як і стосовно держави, але ж вони є ще більш складними. Це обумовлено тим, що нормативний масив, який регулює відповідальність територіальних громад, не міг створюватися до законодавчого визнання територіальних громад як суб'єктів цивільного права і права взагалі. Він почав створюватися після прийняття та введення в дію Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [112], яким була визнана, зокрема, цивільна правосуб'єктність територіальних громад.

Тому чинне законодавство недостатньо диференціює цивільні права та обов'язки територіальної громади, з одного боку, та цивільні права і обов'язки органів місцевого самоврядування (місцевих рад, їх виконавчих органів) з іншого боку.

2. «Своїм» майном стосовно територіальних громад, у принципі, є комунальне майно. Але територіальна громада не може «відповідати» тим майном, що передане юридичним особам на праві господарського відання або оперативного управління. Тому реально майном територіальної громади можна визнавати цінні папери, корпоративні права, кошти місцевих бюджетів та інше майно, що не передане юридичним особам на праві господарського відання або оперативного управління та залишилось в управлінні виконавчих органів місцевих рад.

Звернення стягнення на кошти місцевих бюджетів зазвичай є неможливим, оскільки ст. 23 Бюджетного кодексу [37] допускає будь-які платежі з бюджетів лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб

1. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

2. Юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.

3. Держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.

4. Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов'язаннями держави і територіальних громад.

5. Територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.

1. У статті, що коментується, ідеться про цивільно-правову відповідальність у матеріально-правовому її розумінні, а не про те, чи можна застосовувати арешт до літаків, що належать державним підприємствам України та необачно здійснюють посадку в Канаді.

2. За загальним правилом, не допускається, щоб держава відповідала за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб. Проте передбачається можливість установлення спеціальними законами протилежного.

3. Відповідно до ч. 7 ст. 77 ГК [42] казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають в його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить казенне підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства. Це формулювання встановлює підставу для пред'явлення вимоги до держави

4. Частина 7 ст. 77 ГК, що встановлює відповідальність власника (держави) за зобов'язаннями казенного підприємства, поширюється на некомерційні підприємства, створені територіальними громадами (не виключається створення таких підприємств і Автономною Республікою Крим). Це випливає із ч. 9 ст. 78 ГК. Відповідальними особами при цьому є Автономна Республіка Крим або територіальні громади.

5. У зв'язку з визнанням цивільної правосуб'єктності територіальних громад відповідні положення нормативно-правових актів, що були прийняті до введення в дію Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [112], повинні тлумачитись з урахуванням історичного фактора. Так, ст. 56 Конституції України [1] передбачає відшкодування органами місцевого самоврядування шкоди, завданої ними або їх посадовими і службовими особами. Це положення цілком можна розуміти так, що відповідальними у таких відносинах є територіальні громади.

6. Не виключається встановлення законами й інших правил, згідно з якими держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади будуть нести цивільно-правову відповідальність за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб.

РОЗДІЛ III ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ