Сукупний суспільний продукт

Політична економія

Результатом суспільного відтворення, незалежно від його типу, є сукупний суспільний продукт (ССП). Він являє собою виражений у :Ш ринкових цінах обсяг товарів і послуг, створених протягом певного часу (як правило, року). ССП перебуває в постійному русі, вихідним пунктом якого є виробництво, а кінцевим - споживання. Розподіл та обмін опосередковують зв'язок між значною кількістю виробників і споживачів ССП. Вони відображенні у схемі економічного кругообігу доходів і витрат в національній економіці.

У колишньому CPCP показник ССП розраховувався статистичними органами як результат функціонування матеріального виробництва. Внесок сфери послуг у створення ССП враховувався частково, коли бралося до уваги безпосередньо те, що було пов'язане із продовженням процесу виробництва у сфері обігу (пакування та фасування товарів, виробничий транспорт і т. д.).

В умовах товарного виробництва суспільне відтворення (як і суспільне виробництво) передбачає відтворення сукупного суспільного продукту у натурально-речовій і вартісній формах, тобто мас двоїстий характер. Цим визначається необхідність відшкодування спожитих у процесі виробництва засобів виробництва (ресурсів) як в натурально-речовій, так і вартісній формі. За таких умов велике значення має структура сукупного суспільного продукту, його окремих частин, формування необхідних пропорцій суспільного виробництва, досягнення ринкової рівноваги, функціональне призначення його складових частин.

З цією метою ще у XVIII ст. Ф. Кене створив добревідому економічну таблицю, у якій виокремив у складі сукупного суспільного продукту продукцію сільського господарства і промисловості, де розмежував засоби виробництва і предмети споживання.

А. Сміт також виділяв у складі ССП засоби виробництва і предмети споживання. Взявши до уваги цю обставину К.Маркс обгрунтував поділ сукупного суспільного виробництва на два підрозділи: І - виробництво засобів виробництва; II - виробництво предметів споживання. Нині висувають пропозиції щодо виділення підрозділу, який створює засоби оборони та виробництва послуг.

При аналізі суспільного відтворення такого підходу дотримувався і Дж. М. Кейнс, використовував його лише щодо сфери обігу. При визначенні обсягів споживання Дж. М. Кейнс відраховував з цієї сукупності продуктів засоби виробництва (як визначав Кейнс, те, що підприємці купують один в одного). Це дає змогу отримувати обсяг реалізації предметів споживання.

Відповідно до натурально-речової форми та функціонального призначення відповідних благ сукупний суспільний продукт поділяється на засоби виробництва та предмети споживання. У промисловості виокремлюють групи "А" (виробництво засобів виробництва) та групу "Б" (виробництво предметів споживання). В усі часи існування матеріального виробництва вони виконували різні функції у процесі суспільного відтворення. Перші з них призначено для відтворення переважно речових (матеріальних) елементів продуктивних сил, а другі - для відтворення вартості робочої сили.

Цей поділ зумовлений тим, що продукція І підрозділу за своїм натурально-речовим складом є такою, що не може бути безпосередньо спрямована на відтворення вартості робочої сили, яка була витрачена при виробництві засобів виробництва. Для цього використовуються предмети споживання, які за натуральною формою є продукцією II підрозділу. Для поновлення виробництва цієї продукції треба відновити зношені засоби виробництва.

Продукція яка виробляється в І підрозділі, не може бути в ньому об'єктом особистого споживання. Але її створюється більше, ніж потрібно для виробничого споживання у І підрозділі. Частина засобів виробництва спрямовується у II підрозділ для обміну на предмети споживання. Подібно до цього вся продукція II підрозділу не може повністю використовуватися для виробничого споживання в ньому, але її створюється більше, ніж потрібно для особистого споживання в цьому підрозділі. Тому певну її частину спрямовують у І підрозділ для обміну на засоби виробництва для II підрозділу, потреба в яких визначається необхідністю поновлення використаних засобів виробництва та розширення виробництва.

Крім сфери матеріального виробництва, виділяється також сфера нематеріального виробництва, до складу якої належать галузі, в яких створюються нематеріальні блага (духовні та інші цінності) й надаються нематеріальні послуги (освіта, наукове обслуговування, охорона здоров'я). Сукупність виробництва матеріальних благ і нематеріальних послуг утворює сферу послуг.

У західній економічній літературі крім поділу на матеріальне і нематеріальне виробництво, існує також поділ на первинне, вторинне, третинне виробництво відповідно до характеру виробничих функцій. Щодо первинного виробництва, то до нього належать видобувні галузі та сільське господарство (землеробство, тваринництво, кормовиробництво і т. п.). Основою вторинного виробництва є первинне. Воно є похідним та залежним від первинного і охоплює всі галузі обробної промисловості, а також будівництво. Третинне виробництво є похідним від первинного і вторинного та пов'язане зі створенням і наданням різноманітних послуг. Послуги поділяються на ті, що обслуговують виробництво, і ті, що обслуговують окремих осіб, тобто існує поділ на виробничі та особисті послуги.

Нормальне протікання процесу суспільного відтворення неможливе без наявності виробничого транспорту, зв'язку, а також торгівлі, фінансово-кредитних установ. Сукупність галузей, які обслуговують суспільне відтворення, складають виробничу інфраструктуру. Економічно розвинені країни світу мають постійно зростаючу виробничу інфраструктуру з високим рівнем ефективності.

Важливою характеристикою сукупного суспільного продукту є його вартісна структура. Досить повне уявлення щодо цієї економічної категорії надав К. Маркс у другому томі "Капіталу". Він довів, що структура вартості сукупного суспільного продукту, так само як і окремого товару, складається з двох частин: матеріальних затрат (с) і новоствореної вартості (V + т). Остання охоплює необхідний продукт К, що використовується для відтворення робочої сили, і додатковий продукт т, який іде на розширення виробництва та задоволення суспільних потреб.

Натурально-речова та вартісна структура суспільного продукту перебувають у тісному взаємозв'язку та взаємозалежності. Кожному елементу вартісної структури суспільного продукту має відповідати той або інший натурально-речовий елемент.

Для нормального протікання процесу суспільного відтворення кожний елемент його натурально-речового складу мас відновитися та реалізуватися. Для цього з урахуванням якісних змін у розвитку засобів та предметів праці, особистого фактора виробництва, охорони навколишнього середовища, підвищення ефективності господарювання необхідно постійно підтримувати такі загальні пропорції розширеного відтворення:

де с — та частина вартості сукупного суспільного продукту, за рахунок якої відтворюються спожиті засоби виробництва;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політична економія» автора Федоренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сукупний суспільний продукт“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Предмет політичної економії

  • Методи політичної економії

  • Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів

  • Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія

  • Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ I ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

  • Суспільний продукт та стадії його руху

  • Економічні потреби суспільства

  • Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

  • Типи економічних систем та їх еволюція

  • Ринкова економіка вільної конкуренції

  • Критерії історичних етапів економічного розвитку

  • Глава 4. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ

  • Типи, види та форми власності

  • Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах

  • Глава 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

  • Товар і його властивості. Праця, що створює товар

  • Теорії вартості (цінності) товару

  • Закон вартості, його зміст, функції та роль у розвитку товарного виробництва

  • Глава 6. ГРОШІ ТА ІНФЛЯЦІЯ

  • Функції та види грошей

  • Грошовий обіг та його закони

  • Причини і сутність інфляції

  • Види інфляції

  • Антиінфляційна політика держави

  • Глава 7. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

  • Сутність прибутку, його види та функції

  • Норма прибутку і основні чинники, що її визначають

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • РИНОК В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА

  • Функції ринку

  • Структура та види ринку

  • Особливості становлення сучасних ринкових відносин в Україні

  • Інфраструктура ринку. Формування ринкової інфраструктури в Україні

  • Глава 9. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

  • Сутність пропозиції та чинники, що її визначають. Закон пропозиції

  • Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага та механізм її досягнення

  • Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності

  • Ціна в системі ринкових відносин

  • Функції ціни в ринковій економіці

  • Види цін, їх класифікація

  • Цінова дискримінація, її суть і види

  • Конкуренція: сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольна діяльність держави

  • СУБ'ЄКТИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Доходи домогосподарств, їх формування та розподіл

  • Розподіл доходів домогосподарств

  • Використання доходів домогосподарств

  • Заощадження домогосподарств

  • Глава 11. ПІДПРИЄМНИЦТВО І ПІДПРИЄМСТВО

  • Організація підприємницької діяльності

  • Проблеми розвитку та сучасний стан підприємництва в Україні

  • Сутність підприємства, його функції та принципи господарської діяльності

  • Види підприємств у ринковій системі господарювання

  • Організаційно-правові форми підприємств в умовах ринкової трансформації

  • Господарські товариства, їх економічна сутність та види

  • Кооперативні і орендні підприємства, принципи їх діяльності

  • Об'єднання підприємств, їх форми та особливості господарської діяльності

  • Капітал як матеріальна основа господарської діяльності підприємства

  • Відтворення капіталу підприємства

  • Амортизація основного капіталу підприємства та методи її визначення

  • Глава 12. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Рентні відносини

  • Диференціальна та монопольна рента

  • Розподіл і використання рентного доходу

  • Агропромислова інтеграція та її форми

  • Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України

  • Глава 13. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ. ЗАРОБІТНА ПЛАТА

  • Загальна формула руху капіталу

  • Додатковий продукт та форми його прояву

  • Капітал як економічні відносини

  • Сутність та функції заробітної плати

  • Форми та системи заробітної плати

  • Елементи організації заробітної плати

  • Глава 14. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ТА АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ

  • Організаційно-господарські форми акціонерних товариств

  • Соціально-економічна характеристика акціонерного капіталу і форми його прояву

  • Цінні папери, їх основні види та курс

  • Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

  • Фондова біржа, її основні операції

  • ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГРЕС

  • Сукупний суспільний продукт
  • Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники

  • Валовий внутрішній продукт

  • Валовий національний продукт

  • Національне багатство: зміст та структура

  • Глава 16. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ

  • Рушійні сили економічного зростання. Нагромадження капіталу та інвестиції

  • Чинники економічного зростання

  • Вплив сучасної НТР на економічне зростання

  • Теорії та моделі економічного зростання

  • Сутність і види економічних циклів. Економічні кризи

  • Причини циклічності економічного розвитку

  • Довготривалі цикли (довгі хвилі) в економіці

  • Глава 17. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВОЮ

  • Види, форми, показники зайнятості населення та її ефективності

  • Теорії зайнятості населення

  • Ринок праці як сфера забезпечення зайнятості населення

  • Зайнятість населення та безробіття в системі відтворення робочої сили

  • Розширене відтворення робочої сили і фактори, що на нього впливають

  • Державна політика зайнятості населення та її вплив на розширене відтворення робочої сили

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Національні моделі змішаної економіки

  • Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки

  • Концепції державного регулювання ринкової економіки та їх еволюція

  • Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки

  • Особливості державного регулювання § економіки в умовах переходу до ринкових відносин

  • Глава 19. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Основні риси економічної системи державного соціалізму

  • Системна криза державного соціалізму і шляхи реформування суспільства

  • Глава 20. ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК

  • Концепції та основні завдання переходу постсоціалістичних суспільств до ринкової економіки

  • Основні закономірності еволюції перехідної економіки

  • СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Основні етапи становлення та розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці - матеріальна основа розвитку світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Глава 22. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура

  • Проблеми інтеграції України у світове господарство

  • Глава 23. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

  • Основні глобальні проблеми сучасності і їх класифікація

  • Шляхи розв'язання глобальних проблем

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА