Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки

Політична економія

Сучасна ринкова економіка є продуктом тривалої еволюції товарно-грошових відносин та держави як одного з найважливіших інститутів регулювання суспільних відносин. Тривалий час розвиток економічних систем, які базувалися в основному на приватній власності на засоби виробництва та загальному характері товарного виробництва, регулювалися, за образним висловом А. Сміта, "незримою рукою" ринкових сил. Йдеться про такі складові ринкового механізму регулювання економіки, як конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція і таке інше.

"Незрима рука" ринку об'єднує виробництво і споживачів в єдину економічну систему, підпорядковує виробництво задоволенню особистих та суспільних потреб у формі платоспроможного попиту. Ринкові механізми спрямовують обмежені ресурси суспільства на виробництво тих товарів, яких воно найбільше потребує, примушує виробників застосовувати найефективніші комбінації засобів виробництва і робочої сили, сприяє використанню новітніх досягнень науково-технічного прогресу, розробці та впровадженню нових технологій. Однак механізми ринкового саморегулювання економіки забезпечують ефективний розподіл обмежених ресурсів тільки в ідеальних умовах. Розподіл ресурсів, коли жоден із суб'єктів ринку не може поліпшити свого становища без того, щоб не погіршити становище інших суб'єктів, називається ефективним (оптимальним) за Парето. У процесі функціонування і розвитку економіки досить часто виникають ситуації, коли ринковий механізм не забезпечує оптимального (за В. Парето) використання обмежених ресурсів. Ці умови породжують виникнення цілого ряду соціально-економічних проблем, які не можуть бути вирішені за допомогою механізмів ринкового саморегулювання, що потребує державного втручання в економіку.

Серед них слід виокремити те, що тенденція до встановлення рівноваги, яка забезпечується дією цього механізму, прокладає собі шлях через постійне порушення цієї рівноваги. До того ж, відбувається порушення не тільки рівноваги на окремих ринках, але й загальної макроекономічної рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Ринкова економіка є динамічною, але недостатньо стабільною системою. Ця макроекономічна нестабільність ринкової економіки проявляється у нестійких темпах економічного зростання і циклічному характері розвитку, недовикористанні ресурсів та неповній зайнятості, нестабільності загального рівня цін та інфляції. Хоча ринкові механізми саморегулювання у кожному конкретному випадку можуть подолати кризові явища в ринковій економічній системі, однак у цілому для неї характерні періодичні коливання обсягу валового внутрішнього продукту, зайнятості населення, цін та ін. Вони є наслідком дії не тільки зовнішніх факторів, а, насамперед, результатом недосконалості ринкового механізму.

Дія конкуренції, яка є рушійною силою ринкового механізму, поряд з дією інших факторів, призводить до концентрації і централізації капіталу, що створює сприятливі умови для монополізації виробництва і обігу, або олігополії. Це дає змогу обмеженій кількості підприємців концентрувати у своїх руках значну економічну владу, встановлювати монопольні ціни і привласнювати монопольний надприбуток. За максимізації прибутку у формі монопольного надприбутку відбувається урівноваження з граничними витратами не ціни, а граничного доходу. За цих умов ціна починає перевищувати граничні витрати, що є свідченням недостатнього вкладення ресурсів у виробництво монополізованого продукту, яке породжує неефективну підприємницьку діяльність. Окрім того, представники монополістичного капіталу, зосередивши у своїх руках значну економічну владу, мають можливість чинити тиск на державні структури, чиновників, що негативно позначається на законодавстві та політиці, які спрямовуються не на реалізацію суспільних інтересів, а передусім інтересів монополій та олігополій. Для своєчасної нейтралізації цих небезпечних соціально-економічних процесів та явищ і застосовують різноманітні методи регулювання ринкової економіки державою.

Значна роль у функціонуванні і розвитку суспільства належить суспільним товарам. Вони задовольняють потреби всіх членів суспільства і мають дві основні властивості. По-перше, не можна обмежити використання суспільного товару, що має назву несуперництва у споживанні. По-друге, обмеження доступу споживачів до таких товарів неможливе або неефективне і має назву загальнодоступності.

За наявності несуперництва у споживанні індивід, що бажає скористатися товаром або послугою, але не має можливості заплатити за них, з позиції оптимального використання ресурсів має отримати їх безкоштовно. Така ситуація незвична для ринкової економіки, де за все треба платити.

З іншого боку, загальнодоступність товарів і послуг означає, що їх виробники не мають реального вибору щодо того, кому надавати послуги або товари: тільки тим, хто за них платить, або всім, хто побажає ними скористатися. Виникає ситуація, коли постачальник суспільного блага не має можливості обмежити свої взаємовідносини з кожним споживачем окремо.

Сукупність суспільних благ характеризується тим, що різним із них неоднаковою мірою притаманні властивості несуперництва у споживанні та загальнодоступності. Ті з них, які характеризуються вищим рівнем цих властивостей, належать до чистих суспільних благ, а ті з них, у яких хоча б одна з властивостей проявляється помірно, належать до змішаних суспільних товарів. Товари, що не мають зазначених властивостей, належать до приватних товарів.

Суспільні товари споживають усі громадяни, незалежно від того, платять вони за них чи ні. Причому суто суспільні блага мають надходити до споживача у тій самій кількості, що й іншим споживачам. Це прояв властивості невибірковості у споживанні. Треба мати на увазі і те, що суто суспільні блага (товари і послуги) споживаються громадянами тільки колективно. Мова йде про національну оборону, охорону правопорядку, єдину енергетичну систему, систему комунікацій. Обсяг споживання цих та інших суто суспільних товарів повинен дорівнювати обсягові їх колективного споживання, адже кожний споживає стільки блага, скільки його споживають усі разом. До того ж, ці блага мають нульові граничні витрати, тобто при збільшенні кількості споживачів витрати не зростають.

Через те, що суто суспільні блага не зорієнтовані на ринковий попит, то їх задоволення в умовах ринкової економіки можливе за участі держави. З цією метою вона фінансує виробництво суто суспільних благ за рахунок видатків з державного бюджету. З урахуванням їх регіональної структури до цього фінансування залучаються кошти як центрального, так і місцевих бюджетів.

Наступною проблемою, яка не може бути розв'язана за допомогою механізму ринкового саморегулювання, є його неспроможність забезпечити економіку необхідною кількістю центральних (національних) грошей. У зв'язку з цим держава бере на себе організацію пропозиції грошей на грошовому ринку. Цю роль виконує центральний (національний) банк країни. А держава розробляє і реалізує певну грошову політику.

Ринковій економіці притаманний розподіл на основі отриманих доходів. Відповідно до законів ринкових відносин будь-який дохід, отриманий на основі вільної конкуренції, справедливий. Ті, хто не в змозі з цілого ряду причин його отримувати, приречений на злиденне існування. Отже, в ринковій економіці існує значна диференціація доходів. Без цього в ній не можна забезпечити реальну реалізацію права на працю та добробут всіх членів суспільства. Працевлаштовуються в такій економіці тільки ті, на чию робочу силу є попит. НерегульованиЙ ринок не гарантує повної зайнятості населення, стабільного рівня цін і доходів. Наявність цих соціально-економічних проблем породжує об'єктивну необхідність державного впливу на їх розв'язання за допомогою значної кількості методів регулювання розвитку економіки.

Механізм вільної конкуренції часто призводить до небажаних ефектів, таких як забруднення навколишнього середовища, виробництво продуктів харчування з наявністю в них шкідливих речовин.

Функціонування і розвиток ринкової економіки значною мірою залежить від рівня інформованості про властивості засобів виробництва, товарів і послуг, альтернативні можливості їхнього виробництва та споживання, а також про тенденції зміни кон'юнктури ринку. Асиметрія інформації обмежує можливості ефективного використання обмежених ресурсів, призводить до неоднозначної поведінки продавців і покупців, а також обмежує конкуренцію, не сприяє укладанню довгострокових угод.

Ринкам певних товарів і послуг притаманна суттєва асиметрія інформації. Йдеться про нерівномірний розподіл інформації, яку використовують при прийнятті рішень про купівлю, продаж товарів, отримання послуг. У тому разі, коли інформація необхідна для укладання торгових угод, перебуває у розпорядженні одного з учасників (як правило, у продавця), виникає можливість для диктату одного з партнерів. Для унеможливлення такого становища необхідне державне регулювання.

В умовах ефективного функціонування ринкової економіки використання обмежених ресурсів виробниками супроводжується відшкодування витрат на їх придбання у розмірі їх вартості. У свою чергу, споживач має повністю оплачувати вартість придбаного товару. Однак у практиці господарювання непоодинокі випадки, коли фірма вимагає витрат від свого партнера, але не відшкодовує їх. Може виникнути і така ситуація, коли підприємство створює блага для інших, але не отримує відповідного прибутку.

Ситуації, коли дії одного суб 'єкта господарювання в ринкових умовах призводять до необгрунтованих витрат іншого, називаються негативними зовнішніми ефектами (негативними екстерналіями). Ситуації, коли дії суб 'єкта господарювання призводять до отримання благ іншими, мають назву позитивних зовнішніх ефектів (позитивних екстерналій). Підприємство, яке породжує негативні екстерналії, перекладає частину своїх витрат на інших, а те, яке створює позитивні екстерналії, бере на себе частину чужих витрат. За наявності негативних екстерналій виникає тенденція до відносного перевиробництва, за надмірного витрачання обмежених ресурсів. У свою чергу, позитивні екстерналії обертаються відносним недовиробиицтвом внаслідок того, що для тих, хто виробляє товари, результати виробництва не відшкодовуються. Уникнути таких ситуацій можна за допомогою державного регулювання економіки.

Ринкові відносини не поширюються на ті види діяльності, що не можуть здійснюватись відповідно до комерційних критеріїв. Мається на увазі охорона здоров'я, наука, культура, єдина транспортна система, деякі збиткові підприємства, без діяльності яких немислима нормальна життєдіяльність суспільства. Тому загальною закономірністю державного регулювання ринкової економіки, навіть у країнах, де діє економічна свобода, є посилення державної підтримки науки, розвитку освіти та інфраструктури всього суспільного відтворення.

Отже, необхідність державного регулювання економіки зумовлена неспроможністю ринкового саморегулювання розв'язати низку кардинальних проблем розвитку економічної системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політична економія» автора Федоренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Предмет політичної економії

  • Методи політичної економії

  • Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів

  • Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія

  • Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ I ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

  • Суспільний продукт та стадії його руху

  • Економічні потреби суспільства

  • Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

  • Типи економічних систем та їх еволюція

  • Ринкова економіка вільної конкуренції

  • Критерії історичних етапів економічного розвитку

  • Глава 4. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ

  • Типи, види та форми власності

  • Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах

  • Глава 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

  • Товар і його властивості. Праця, що створює товар

  • Теорії вартості (цінності) товару

  • Закон вартості, його зміст, функції та роль у розвитку товарного виробництва

  • Глава 6. ГРОШІ ТА ІНФЛЯЦІЯ

  • Функції та види грошей

  • Грошовий обіг та його закони

  • Причини і сутність інфляції

  • Види інфляції

  • Антиінфляційна політика держави

  • Глава 7. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

  • Сутність прибутку, його види та функції

  • Норма прибутку і основні чинники, що її визначають

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • РИНОК В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА

  • Функції ринку

  • Структура та види ринку

  • Особливості становлення сучасних ринкових відносин в Україні

  • Інфраструктура ринку. Формування ринкової інфраструктури в Україні

  • Глава 9. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

  • Сутність пропозиції та чинники, що її визначають. Закон пропозиції

  • Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага та механізм її досягнення

  • Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності

  • Ціна в системі ринкових відносин

  • Функції ціни в ринковій економіці

  • Види цін, їх класифікація

  • Цінова дискримінація, її суть і види

  • Конкуренція: сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольна діяльність держави

  • СУБ'ЄКТИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Доходи домогосподарств, їх формування та розподіл

  • Розподіл доходів домогосподарств

  • Використання доходів домогосподарств

  • Заощадження домогосподарств

  • Глава 11. ПІДПРИЄМНИЦТВО І ПІДПРИЄМСТВО

  • Організація підприємницької діяльності

  • Проблеми розвитку та сучасний стан підприємництва в Україні

  • Сутність підприємства, його функції та принципи господарської діяльності

  • Види підприємств у ринковій системі господарювання

  • Організаційно-правові форми підприємств в умовах ринкової трансформації

  • Господарські товариства, їх економічна сутність та види

  • Кооперативні і орендні підприємства, принципи їх діяльності

  • Об'єднання підприємств, їх форми та особливості господарської діяльності

  • Капітал як матеріальна основа господарської діяльності підприємства

  • Відтворення капіталу підприємства

  • Амортизація основного капіталу підприємства та методи її визначення

  • Глава 12. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Рентні відносини

  • Диференціальна та монопольна рента

  • Розподіл і використання рентного доходу

  • Агропромислова інтеграція та її форми

  • Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України

  • Глава 13. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ. ЗАРОБІТНА ПЛАТА

  • Загальна формула руху капіталу

  • Додатковий продукт та форми його прояву

  • Капітал як економічні відносини

  • Сутність та функції заробітної плати

  • Форми та системи заробітної плати

  • Елементи організації заробітної плати

  • Глава 14. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ТА АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ

  • Організаційно-господарські форми акціонерних товариств

  • Соціально-економічна характеристика акціонерного капіталу і форми його прояву

  • Цінні папери, їх основні види та курс

  • Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

  • Фондова біржа, її основні операції

  • ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГРЕС

  • Сукупний суспільний продукт

  • Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники

  • Валовий внутрішній продукт

  • Валовий національний продукт

  • Національне багатство: зміст та структура

  • Глава 16. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ

  • Рушійні сили економічного зростання. Нагромадження капіталу та інвестиції

  • Чинники економічного зростання

  • Вплив сучасної НТР на економічне зростання

  • Теорії та моделі економічного зростання

  • Сутність і види економічних циклів. Економічні кризи

  • Причини циклічності економічного розвитку

  • Довготривалі цикли (довгі хвилі) в економіці

  • Глава 17. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВОЮ

  • Види, форми, показники зайнятості населення та її ефективності

  • Теорії зайнятості населення

  • Ринок праці як сфера забезпечення зайнятості населення

  • Зайнятість населення та безробіття в системі відтворення робочої сили

  • Розширене відтворення робочої сили і фактори, що на нього впливають

  • Державна політика зайнятості населення та її вплив на розширене відтворення робочої сили

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Національні моделі змішаної економіки

  • Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки
  • Концепції державного регулювання ринкової економіки та їх еволюція

  • Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки

  • Особливості державного регулювання § економіки в умовах переходу до ринкових відносин

  • Глава 19. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Основні риси економічної системи державного соціалізму

  • Системна криза державного соціалізму і шляхи реформування суспільства

  • Глава 20. ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК

  • Концепції та основні завдання переходу постсоціалістичних суспільств до ринкової економіки

  • Основні закономірності еволюції перехідної економіки

  • СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Основні етапи становлення та розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці - матеріальна основа розвитку світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Глава 22. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура

  • Проблеми інтеграції України у світове господарство

  • Глава 23. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

  • Основні глобальні проблеми сучасності і їх класифікація

  • Шляхи розв'язання глобальних проблем

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА