Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія

Політична економія

Розвиток і становлення політичної економії як науки супроводжувався формуванням її функцій. Нині їх виокремлюють декілька.

Пізнавальна функція реалізується через дослідження сукупності економічних процесів та явищ. її зміст полягає в тому, щоб глибоко і всебічно вивчати виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і надання послуг протягом усієї історії існування людського суспільства, виявляти закони й тенденції соціально-економічного прогресу. Вивчення і формування економічних категорій та законів політичною економією збагачує знання людей про навколишнє середовище, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд його громадян, сприяє прогнозуванню соціально-економічного розвитку.

Методологічна функція політичної економії полягає в тому, що вона виступає основою конкретно-економічних наук, тобто розробляє загальні методологічні принципи, без яких не можна обійтися при проведенні жодного ґрунтовного конкретно-економічного аналізу. Розкриваючи зміст базових понять, сутність економічних законів, принципів господарювання, вона створює теоретичну основу для практичної господарської діяльності в усіх галузях і сферах суспільного виробництва.

Політична економія виконує і практичну функцію, яка полягає у розробці принципів і методів раціонального господарювання, науковому обгрунтуванні економічної політики держави. Вчені безпосередньо беруть участь у визначенні економічної стратегії — довгострокової господарської політики суспільства - розробці рекомендацій щодо застосування принципів та методів раціонального господарювання.

Оволодівши знаннями з політекономії, студент краще орієнтуватиметься у складних і суперечливих процесах та явищах економічного життя суспільства. Звичайно, вона не дає конкретних рецептів щодо останнього, але розкриває закономірності та загальні тенденції економічного розвитку, теоретичні моделі поведінки господарських суб'єктів, тобто озброює знаннями, без яких не можна вирішити жодного конкретного питання. Власне, у цьому і полягає практичне значення політичної економії.

Прогностична функція політекономії проявляється у вигляді розробки наукових засад передбачення соціально-економічного розвитку країни у майбутньому. Вона реалізується як розробка прогнозів, довгострокових програм розвитку суспільного виробництва, змін у його структурі з урахуванням можливих кінцевих наслідків.

Зміст виховної функції політичної економії складає формування у населення економічної культури, розуміння логіки розвитку сучасного ринкового господарства.

Функції, які виконує політична економія, забезпечують формування у членів суспільства цілісного уявлення про функціонування та розвиток економічної системи на національному і світовому рівнях, створюють можливості для вироблення функціональної господарської поведінки в умовах ринкового господарювання. На цій основі виникає усвідомлення того, що само реалізуватися, забезпечити для себе і членів своєї сім'ї високий рівень добробуту та якості життя можна лише оволодівши ґрунтовними знаннями шляхом наполегливої праці, ініціативності, підприємливості, прийняття виважених рішень, вміння брати на себе відповідальність за їх результати.

Важливим завданням політичної економії є формування економічного мислення, тобто сукупності поглядів, уявлень та суджень особи про економічну реальність, які визначають її господарську поведінку. Розрізняють два види економічного мислення. Буденне мислення грунтується на окремих, поверхових і однобічних відомостях та судження про економіку. Для нього притаманне те, що здаючись абсолютно істинним, при детальному вивченні може перетворитися на абсолютну безглуздість. На буденне мислення часто впливають такі фактори, як традиції, звичаї, натура людини та ін.

На противагу цьому наукове мислення являє собою всебічне і глибоке пізнання людиною економічної реальності через використання наукових методів її дослідження. Це дає змогу розкрити сутність економічних процесів та явищ, об'єктивно оцінити їхню суспільну значимість і прогнозувати тенденції їх розвитку в перспективі. Для цього необхідно проаналізувати величезну кількість статичних даних, які всебічно характеризували б те або інше економічне явище і дали б можливість зробити суттєві узагальнення й висновки, а отже, й сформулювати окремі економічні категорії та економічні закони. Тому формування наукового мислення безпосередньо пов'язане з пізнавальною функцією політичної економії. Функції політичної економії представлені на рис. 1.1.

Функції політичної економії

Вивчення політичної економії передбачає розмежування двох її складових. Перша дістала назву "позитивна політекономія", друга - "нормативна політекономія".

Позитивна політекономія передбачає проведення такого аналізу, в процесі якого розкриваються об'єктивні основи соціально-економічного розвитку і дається наукове обґрунтування функціонування певної економічної системи. Вона ставить за мету пояснити, як суспільство приймає рішення щодо виробництва, розподілу, споживання та обміну матеріальних благ. Такі дають змогу дозволяють пояснити, чому економіка функціонує так, а не інакше, видати вихідні параметри для передбачення реакції економіки на ті чи інші зміни.

У позитивній політекономії дослідник здійснює аналіз як неупереджений вчений, якими б не були його політичні орієнтації, якими б не були уявлення про майбутнє або про те, що таке "добре" або "погано", він насамперед намагається пізнати, як реально функціонує певна економічна система. На цій стадії немає місця судженням з погляду особистих орієнтацій. Так позитивна політекономія схожа на природничі науки, такі як фізика, геологія або астрономія.

Вчені-економісти, політичні переконання яких дуже різні, погодилися б з тим, що ціна товарів збільшиться, якщо держава підвищить податки на них. Інша справа - чи бажане це підвищення? Це питання стосується нормативної політекономії і може викликати суперечливі судження. Всі економісти одностайно визнали б і таке твердження позитивної політекономії: сприятливі кліматичні умови будуть збільшувати виробництво пшениці, знизять на неї ціни і підвищать рівень її споживання. Отже, численні положення позитивної політичної економії не викликають сумнівів щодо їх справедливості серед широкого кола вчених-економістів.

Поряд із цим існує значне коло проблем, які залишаються недостатньо з'ясованими і щодо яких серед економістів не існує єдиної думки. Звичайно, наукові дослідження вирішують деякі з них, але водночас неминуче виникають нові проблеми, які формують нові відносини.

Нормативна політекономія дає рекомендації, які базуються на судженнях з позиції особистих цінностей. В їх основі лежать судження з погляду суб'єктивних цінностей, а не пошуку об'єктивної істини. Приклад, який охоплює елементи позитивної і нормативної економіки: люди похилого віку здійснюють більші медичні витрати порівняно з іншою частиною населення, і держава мала б субсидувати ці витрати. Перша частина цього положення - передбачення, згідно з яким люди похилого віку здійснюють високі медичні витрати з власних доходів, належить до позитивної політекономії. Це припущення констатує реальні факти суспільного життя, і ми можемо за допомогою детальних досліджень показати, правильне це твердження чи ні. Правомірність другої частини твердження - рекомендація стосовно того, що має робити держава - ніколи не може бути доведена, які б не були застосовані методи дослідження. Це не що інше як ціннісне судження, яке базується на почуттях людей, що висловлюють свою позицію. Багато людей можуть поділяти цю суб'єктивну думку з огляду не те, що всі члени суспільства повинні мати однакові можливості оплати предметів першої необхідності, а також виділяти певні кошти на відпочинок та придбання предметів розкоші. Але інші резонно могли б із цим не погодитися, вважаючи, що краще спрямувати обмежені ресурси суспільства на поліпшення навколишнього середовища.

Фактично неможливо знайти такий метод наукових досліджень, за допомогою якого можна було б довести, що одне із тверджень нормативної політекономії правильне, а інше - помилкове. Все залежить від пріоритетів або переваг окремих осіб чи суспільства, які приймають рішення. Проте це не означає, що економічна наука не може пролити світла на нормативні судження. Ми можемо звернутися до позитивної політекономії, щоб детально проілюструвати наслідки того або іншого вибору. Наприклад, ми могли б показати, що відсутність субсидій на медичні витрати людям похилого віку змусить молодших від шістдесяти років більше займатися своїм здоров'ям, щоб усунути хворобу раніше, ніж її лікування стане дорогим. Суспільство змушене буде направляти великі кошти на необхідне обладнання для того, щоб люди могли здійснювати профілактику хвороб, а це, у свою чергу, залишало б менше ресурсів для поліпшення навколишнього середовища. Позитивна політична економія може слугувати для уточнення переліку можливостей, серед яких суспільству потрібно буде здійснити остаточний нормативний вибір. Отже, позитивна політекономія є науковою основою для прийняття певних нормативних рішень.

Вивчаючи курс політекономії, необхідно розмежовувати позитивні та нормативні судження. Теоретичні узагальнення, що випливають з позитивного аналізу, безумовно, мають науковий характер. Нормативні ж твердження можуть бути науково обгрунтованими, коли вони пов'язані з фактами, які піддаються інтерпретації позитивної політекономії. Водночас, нормативні установки можуть бути надто заідеологізованими, пов'язаними з інтересами певних груп або класів і не мати нічого спільного з науковими основами соціально-економічного розвитку суспільства. Всі ці аспекти позитивної і нормативної політекономії необхідно завжди мати на увазі під час вивчення курсів політичної економії, мікроекономіки та макроско-номіки, історії економічних вчень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політична економія» автора Федоренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Предмет політичної економії

  • Методи політичної економії

  • Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів

  • Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія
  • Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ I ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

  • Суспільний продукт та стадії його руху

  • Економічні потреби суспільства

  • Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

  • Типи економічних систем та їх еволюція

  • Ринкова економіка вільної конкуренції

  • Критерії історичних етапів економічного розвитку

  • Глава 4. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ

  • Типи, види та форми власності

  • Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах

  • Глава 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

  • Товар і його властивості. Праця, що створює товар

  • Теорії вартості (цінності) товару

  • Закон вартості, його зміст, функції та роль у розвитку товарного виробництва

  • Глава 6. ГРОШІ ТА ІНФЛЯЦІЯ

  • Функції та види грошей

  • Грошовий обіг та його закони

  • Причини і сутність інфляції

  • Види інфляції

  • Антиінфляційна політика держави

  • Глава 7. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

  • Сутність прибутку, його види та функції

  • Норма прибутку і основні чинники, що її визначають

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • РИНОК В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА

  • Функції ринку

  • Структура та види ринку

  • Особливості становлення сучасних ринкових відносин в Україні

  • Інфраструктура ринку. Формування ринкової інфраструктури в Україні

  • Глава 9. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

  • Сутність пропозиції та чинники, що її визначають. Закон пропозиції

  • Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага та механізм її досягнення

  • Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності

  • Ціна в системі ринкових відносин

  • Функції ціни в ринковій економіці

  • Види цін, їх класифікація

  • Цінова дискримінація, її суть і види

  • Конкуренція: сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольна діяльність держави

  • СУБ'ЄКТИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Доходи домогосподарств, їх формування та розподіл

  • Розподіл доходів домогосподарств

  • Використання доходів домогосподарств

  • Заощадження домогосподарств

  • Глава 11. ПІДПРИЄМНИЦТВО І ПІДПРИЄМСТВО

  • Організація підприємницької діяльності

  • Проблеми розвитку та сучасний стан підприємництва в Україні

  • Сутність підприємства, його функції та принципи господарської діяльності

  • Види підприємств у ринковій системі господарювання

  • Організаційно-правові форми підприємств в умовах ринкової трансформації

  • Господарські товариства, їх економічна сутність та види

  • Кооперативні і орендні підприємства, принципи їх діяльності

  • Об'єднання підприємств, їх форми та особливості господарської діяльності

  • Капітал як матеріальна основа господарської діяльності підприємства

  • Відтворення капіталу підприємства

  • Амортизація основного капіталу підприємства та методи її визначення

  • Глава 12. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Рентні відносини

  • Диференціальна та монопольна рента

  • Розподіл і використання рентного доходу

  • Агропромислова інтеграція та її форми

  • Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України

  • Глава 13. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ. ЗАРОБІТНА ПЛАТА

  • Загальна формула руху капіталу

  • Додатковий продукт та форми його прояву

  • Капітал як економічні відносини

  • Сутність та функції заробітної плати

  • Форми та системи заробітної плати

  • Елементи організації заробітної плати

  • Глава 14. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ТА АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ

  • Організаційно-господарські форми акціонерних товариств

  • Соціально-економічна характеристика акціонерного капіталу і форми його прояву

  • Цінні папери, їх основні види та курс

  • Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

  • Фондова біржа, її основні операції

  • ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГРЕС

  • Сукупний суспільний продукт

  • Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники

  • Валовий внутрішній продукт

  • Валовий національний продукт

  • Національне багатство: зміст та структура

  • Глава 16. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ

  • Рушійні сили економічного зростання. Нагромадження капіталу та інвестиції

  • Чинники економічного зростання

  • Вплив сучасної НТР на економічне зростання

  • Теорії та моделі економічного зростання

  • Сутність і види економічних циклів. Економічні кризи

  • Причини циклічності економічного розвитку

  • Довготривалі цикли (довгі хвилі) в економіці

  • Глава 17. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВОЮ

  • Види, форми, показники зайнятості населення та її ефективності

  • Теорії зайнятості населення

  • Ринок праці як сфера забезпечення зайнятості населення

  • Зайнятість населення та безробіття в системі відтворення робочої сили

  • Розширене відтворення робочої сили і фактори, що на нього впливають

  • Державна політика зайнятості населення та її вплив на розширене відтворення робочої сили

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Національні моделі змішаної економіки

  • Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки

  • Концепції державного регулювання ринкової економіки та їх еволюція

  • Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки

  • Особливості державного регулювання § економіки в умовах переходу до ринкових відносин

  • Глава 19. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Основні риси економічної системи державного соціалізму

  • Системна криза державного соціалізму і шляхи реформування суспільства

  • Глава 20. ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК

  • Концепції та основні завдання переходу постсоціалістичних суспільств до ринкової економіки

  • Основні закономірності еволюції перехідної економіки

  • СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Основні етапи становлення та розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці - матеріальна основа розвитку світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Глава 22. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура

  • Проблеми інтеграції України у світове господарство

  • Глава 23. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

  • Основні глобальні проблеми сучасності і їх класифікація

  • Шляхи розв'язання глобальних проблем

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА