Соціально-економічна характеристика акціонерного капіталу і форми його прояву

Політична економія

Акціонерні товариства як господарські структури функціонують та розвиваються на основі використання певних об'єктів власності. Останні виникають у процесі перетворення грошової форми первинного капіталу на товарну, коли закуповуються засоби виробництва та інші складові, необхідні для підприємницької діяльності. Важлива роль у формуванні акціонерного капіталу належить зовнішнім джерелам його акумуляції, тобто продажу цінних паперів у вигляді акцій та облігацій.

Акції й облігації - це титул власності, що дає право на привласнення додаткової вартості. Збільшення або зменшення маси акцій та облігацій, які постійно переходять з рук у руки, не змінює маси капіталу, втіленого в матеріальних факторах виробництва й обігу. Як матеріально-речові об'єкти, власність акціонерних товариств представлена машинами, обладнанням, устаткуванням, технологіями, ліцензіями, патентами, ноу-хау тощо. З погляду суспільної форми (відносин власності) у процесі діяльності акціонерних товариств виникають відносини між Його засновниками, найманими працівниками, власниками акцій та облігацій, державою, фінансово-кредитними інститутами щодо привласнення частини додаткового продукту у формі засновницького прибутку, дивіденду, сплати податків державі і т. д.

З позицій відносин власності акціонерний капітал за своїм складом поділяється на власний та запозичений. До першого входять кошти, отримані від випуску і продажу акцій, резервного капіталу, утвореного за рахунок відрахувань від прибутку та їх використання для розвитку виробництва. Власний капітал акціонерних товариств можна збільшувати шляхом подальшого випуску та продажу акцій. Запозичений капітал формується за рахунок коштів, отриманих від випуску облігацій та банківських кредитів.

Отже, акціонерний капітал являє собою об'єднання індивідуальних капіталів шляхом випуску цінних паперів з метою ведення підприємницької діяльності та отримання прибутку.

Завдяки тому, що акціонерні товариства за допомогою випуску цінних паперів акумулюють значний за обсягом капітал і при цьому не повертають його через певний час (як при банківському кредиті), вони відігравали і відіграють значну роль у централізації капіталу. Це було підготовлено попереднім розвитком капіталістичних відносин, безпосередньо тенденцією норми прибутку до зниження та дією інших факторів. В цілому все це сприяло утворенню грошових .капіталів, котрі, з одного боку, не знаходили прибуткового застосування, а з іншого - були недостатніми за своїм обсягом для формування великих підприємств, здатних реалізовувати значні за обсягами проекти та мати ряд конкретних переваг. Перед власниками таких капіталів виникла дилема: віддавати свої грошові кошти в позику під невеликий процент або організовувати власне виробництво, об'єднавши ці гроші в акціонерний капітал.

Утворення і розвиток акціонерних товариств та випуск цінних паперів породжують існування фіктивного капіталу. Останній являє собою сукупність цінних паперів акціонерних товариств.

Він представлений в акціях та облігаціях і дає право їх власникам отримувати дохід у вигляді дивідендів. Цей капітал перебуває у постійному русі на ринку цінних паперів, де вони продаються і купуються. Назва фіктивного капіталу породжена тим, що він створює ілюзію, ніби цінні папери є справжнім реальним капіталом, котрий приносить дохід, хоча безпосередньо не пов'язаний з індивідуальним відтворенням.

Величина фіктивного капіталу дорівнює сумі ринкових цін акцій, облігацій та інших цінних паперів. Останні є капіталом лише в тому розумінні, що володіння ними дає право їх власникам на привласнення певного доходу. При цьому самі цінні папери не створюють вартості.

Обсяги фіктивного капіталу в капіталістичних країнах у кілька разів перевищують суму капіталу, вкладеного безпосередньо у виробництво, будівництво, транспорт, торгівлю та банківську справу. Це пояснюється тим, що після утворення акціонерного товариства кошти, отримані від первинного випуску цінних паперів, починають функціонувати як реальний капітал. Саме цінні папери, потрапивши на фондовий ринок, можуть продаватися і купуватися десятки разів, переходячи з рук в руки незалежно від виробничого процесу в акціонерному товаристві.

Характерною рисою фіктивного капіталу є те, що він не є відособленою частиною промислового і не виконує притаманних останньому функцій у процесі його руху та самозростання. Фіктивний капітал існує самостійно і має власний напрям свого руху. Якщо промисловий капітал постає у формі грошового, виробничого та товарного, перетворюючись з однієї в іншу форму, то фіктивний капітал завжди існує тільки у вигляді цінних паперів, рух яких здійснюється за формулою: гроші — цінні папери - гроші.

Отже, утворення і розвиток акціонерних товариств призводить до своєрідного роздвоєння акціонерного капіталу: з одного боку, існує реальний капітал, а з іншого - його прояв у вигляді фіктивного капіталу. Якщо перший функціонує у сфері виробництва і обігу, то другий має своє особливе "життя" на фондовій біржі як фіктивний капітал. Причому постійне зростання кількості акціонерних товариств зумовлює швидке зростання фіктивного капіталу.

Особливістю реального капіталу є те, що після проходження всіх фаз кругообігу він повертається до свого власника. Власник акцій не має права на повернення свого грошового капіталу. Для того, щоб Його отримати, він повинен продати на фондовому ринку свої акції, отримавши при цьому більшу або меншу суму грошей, порівняно з тією, яку він витратив при їх купівлі. Але повернений грошовий капітал не є частиною реального капіталу. Останній може ще не завершити свого кругообігу, а власник акцій, продавши їх, вже поверне свої грошові кошти.

Однак слід мати на увазі, що фіктивний капітал виникає та функціонує на основі реального капіталу. Якби його не було, то не було б прибутків у акціонерних товариств, не міг би виникнути та розвиватись фіктивний капітал, який претендує на отримання частки прибутку, але сам його не створює. Для капіталістичних виробничих відносин цей капітал не є чимось випадковим, а постає як закономірний наслідок розвитку позичкового капіталу. Адже за своєю економічною суттю цінні папери, як титул на дохід, являють собою документи, котрі віддзеркалюють рух позичкового капіталу.

Позичковий капітал у більшості випадків використовується підприємцями-капіталістами для організації виробництва, торгівлі або надання послуг і відтворюється у процесі кругообігу, повертаються до свого власника з приростом у вигляді процента. На відміну від цього, фіктивний капітал безпосередньо руху промислового або торгового капіталу не стосується. Якщо при первинному випуску акцій отримані кошти дорівнюють їх вартості та починають рух як реальний капітал, то надалі, потрапивши на фондову біржу та ставши об'єктом купівлі-продажу, вони здійснюють свій рух безвідносно від реального процесу відтворення.

Ця особливість руху фіктивного капіталу притаманна і таким його формам, як векселі, заставні зобов'язання, акції, облігації, та іншим цінним паперам, котрі використовуються у процесі надання позичок.

Розвиток акціонерних товариств та акціонерного капіталу породив дві базові моделі акціонерної власності. Перша з них, англосаксонська, характеризується тим, що в ній 20 - 30% акцій надовго залишаються у володінні небагатьох власників і утворюють їх контрольні пакети. Решта акцій перебувають в обігу, переходячи з рук в руки як об'єкт торгів на фондовому ринку.

Друга модель називається континентальною. їй притаманне те, що у постійних акціонерів перебуває 70 - 80% акцій, а 20 - 30% знаходиться на фондовому ринку і використовується інвесторами для тимчасового вкладення грошових коштів.

Відмінності між цими моделями акціонерної власності зводяться до впливу фондового ринку на їх функціонування і розвиток. У першій моделі допускається, що із акцій, котрі перебувають в обігу, можна утворити нові контрольні пакети акцій. Отже, в цій моделі акціонерної власності фондова біржа виконує контрольну функцію, за допомогою якої частка кожного відкритого акціонерного товариства ставиться у безпосередню залежність від властивих ринку цінних паперів критеріїв ефективності, найбільш суттєвим серед яких є курс акцій.

Другій моделі притаманна менша рухливість акцій від одного власника до іншого, що створює меншу ймовірність втрати центрального пакету акцій. У зв'язку з цим слід мати на увазі, що акціонерна форма власності забезпечує власникам акцій в одному випадку вищий фактичний дохід, порівняно зі звичайним процентом, а в інших - тільки надію на нього. Тому вкладення грошового капіталу в акції є більш привабливим порівняно зі звичайною позичкою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політична економія» автора Федоренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціально-економічна характеристика акціонерного капіталу і форми його прояву“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Предмет політичної економії

  • Методи політичної економії

  • Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів

  • Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія

  • Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ I ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

  • Суспільний продукт та стадії його руху

  • Економічні потреби суспільства

  • Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

  • Типи економічних систем та їх еволюція

  • Ринкова економіка вільної конкуренції

  • Критерії історичних етапів економічного розвитку

  • Глава 4. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ

  • Типи, види та форми власності

  • Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах

  • Глава 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

  • Товар і його властивості. Праця, що створює товар

  • Теорії вартості (цінності) товару

  • Закон вартості, його зміст, функції та роль у розвитку товарного виробництва

  • Глава 6. ГРОШІ ТА ІНФЛЯЦІЯ

  • Функції та види грошей

  • Грошовий обіг та його закони

  • Причини і сутність інфляції

  • Види інфляції

  • Антиінфляційна політика держави

  • Глава 7. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

  • Сутність прибутку, його види та функції

  • Норма прибутку і основні чинники, що її визначають

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • РИНОК В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА

  • Функції ринку

  • Структура та види ринку

  • Особливості становлення сучасних ринкових відносин в Україні

  • Інфраструктура ринку. Формування ринкової інфраструктури в Україні

  • Глава 9. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

  • Сутність пропозиції та чинники, що її визначають. Закон пропозиції

  • Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага та механізм її досягнення

  • Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності

  • Ціна в системі ринкових відносин

  • Функції ціни в ринковій економіці

  • Види цін, їх класифікація

  • Цінова дискримінація, її суть і види

  • Конкуренція: сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольна діяльність держави

  • СУБ'ЄКТИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Доходи домогосподарств, їх формування та розподіл

  • Розподіл доходів домогосподарств

  • Використання доходів домогосподарств

  • Заощадження домогосподарств

  • Глава 11. ПІДПРИЄМНИЦТВО І ПІДПРИЄМСТВО

  • Організація підприємницької діяльності

  • Проблеми розвитку та сучасний стан підприємництва в Україні

  • Сутність підприємства, його функції та принципи господарської діяльності

  • Види підприємств у ринковій системі господарювання

  • Організаційно-правові форми підприємств в умовах ринкової трансформації

  • Господарські товариства, їх економічна сутність та види

  • Кооперативні і орендні підприємства, принципи їх діяльності

  • Об'єднання підприємств, їх форми та особливості господарської діяльності

  • Капітал як матеріальна основа господарської діяльності підприємства

  • Відтворення капіталу підприємства

  • Амортизація основного капіталу підприємства та методи її визначення

  • Глава 12. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Рентні відносини

  • Диференціальна та монопольна рента

  • Розподіл і використання рентного доходу

  • Агропромислова інтеграція та її форми

  • Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України

  • Глава 13. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ. ЗАРОБІТНА ПЛАТА

  • Загальна формула руху капіталу

  • Додатковий продукт та форми його прояву

  • Капітал як економічні відносини

  • Сутність та функції заробітної плати

  • Форми та системи заробітної плати

  • Елементи організації заробітної плати

  • Глава 14. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ТА АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ

  • Організаційно-господарські форми акціонерних товариств

  • Соціально-економічна характеристика акціонерного капіталу і форми його прояву
  • Цінні папери, їх основні види та курс

  • Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

  • Фондова біржа, її основні операції

  • ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГРЕС

  • Сукупний суспільний продукт

  • Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники

  • Валовий внутрішній продукт

  • Валовий національний продукт

  • Національне багатство: зміст та структура

  • Глава 16. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ

  • Рушійні сили економічного зростання. Нагромадження капіталу та інвестиції

  • Чинники економічного зростання

  • Вплив сучасної НТР на економічне зростання

  • Теорії та моделі економічного зростання

  • Сутність і види економічних циклів. Економічні кризи

  • Причини циклічності економічного розвитку

  • Довготривалі цикли (довгі хвилі) в економіці

  • Глава 17. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВОЮ

  • Види, форми, показники зайнятості населення та її ефективності

  • Теорії зайнятості населення

  • Ринок праці як сфера забезпечення зайнятості населення

  • Зайнятість населення та безробіття в системі відтворення робочої сили

  • Розширене відтворення робочої сили і фактори, що на нього впливають

  • Державна політика зайнятості населення та її вплив на розширене відтворення робочої сили

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Національні моделі змішаної економіки

  • Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки

  • Концепції державного регулювання ринкової економіки та їх еволюція

  • Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки

  • Особливості державного регулювання § економіки в умовах переходу до ринкових відносин

  • Глава 19. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Основні риси економічної системи державного соціалізму

  • Системна криза державного соціалізму і шляхи реформування суспільства

  • Глава 20. ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК

  • Концепції та основні завдання переходу постсоціалістичних суспільств до ринкової економіки

  • Основні закономірності еволюції перехідної економіки

  • СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Основні етапи становлення та розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці - матеріальна основа розвитку світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Глава 22. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура

  • Проблеми інтеграції України у світове господарство

  • Глава 23. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

  • Основні глобальні проблеми сучасності і їх класифікація

  • Шляхи розв'язання глобальних проблем

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА