Агропромислова інтеграція та її форми

Політична економія

Під впливом науково-технічної революції у сільському господарстві відбуваються значні якісні зміни речових і особистих факторів виробництва. Кількісно і якісно змінюється матеріально-технічна база сільськогосподарського виробництва у процесі переходу цієї галузі до широкого використання системи машин, біотехнологій, інновацій, комп'ютерної техніки. Зростає професійний рівень працівників, виникають і набувають поширення нові форми організації виробництва.

Найбільш значущим серед новітніх процесів в аграрній сфері е подальше поглиблення суспільного поділу праці під впливом використання в ній досягнень науково-технічної революції. Воно охоплює всі види поділу праці і супроводжується диференціацією і спеціалізацією галузей економіки, збільшенням самостійних виробництв, появою нових видів послуг.

Суспільний поділ праці розвивається не ізольовано, а в системі об'єктивних економічних процесів. Спеціалізація - це тільки одна сторона виробничого процесу, а друга - об'єднання (інтеграція) різноманітних видів виробничої діяльності. Спеціалізація та інтеграція праці утворюють органічну єдність, у якій зміна однієї сторони викликає зміну іншої, що закономірно породжує модифікацію першої. Внаслідок цього процеси спеціалізації та інтеграції відбуваються у взаємозв'язку.

Поглиблення суспільного поділу праці у сільському господарстві супроводжується виділенням з нього окремих виробництв, операцій, функцій, що призводить до звуження його спеціалізації. За таких умов підприємницька діяльність у цій галузі зосереджується на власне аграрних її видах, а решту функцій - переробка і зберігання сільськогосподарської продукції, обслуговування виробництва - беруть на себе нсільськогосподарські підприємницькі структури. Змінюється і функціональна роль цієї галузі. Якщо раніше вона була постачальником готової продукції, потім готової продукції і сировини, то нині - переважно, сировини. Аграрне виробництво стає тільки етапом на шляху створення товарів з його сировини. Об'єктивно необхідною умовою останнього стають міцні, постійно відновлювані міжгалузеві зв'язки між сільським господарством і сукупністю галузей, пов'язаних з ним технологічно, економічно і організаційно. Внаслідок посилення цих зв'язків і розвивається агропромислова інтеграція.

Агропромислова інтеграція — це об'єктивний процес об'єднання спеціалізованого, повязаного спільним виробничим циклом сільськогосподарського і промислового виробництва в єдину систему відтворення.

На її розвиток значний вплив має рівень технологічної і організаційної єдності взаємопов'язаних підприємств, особливості окремих галузей, специфіка перероблюваної сільськогосподарської продукції, технологій її переробки. Факторами, що впливають на інтеграцію сільського господарства і пов'язаних з ним галузей, є також рівень розвитку колективних і державних сільськогосподарських підприємств, селянських господарств, їх спеціалізація. Економічна основа агропромислової інтеграції визначається товарно-грошовим обміном, ринком. Останній об'єднує, організовує їх в галузевому і територіальному відношенні. Ринковий механізм регулювання виробництва створює об'єктивну необхідність для все більш тісної взаємодії і взаємозалежності окремих елементів економічної системи. Все це характеризує агропромислову інтеграцію як багатогранний процес, що розвивається у різноманітних формах.

Найбільш простою формою агропромислової інтеграції є контрактне виробництво сільськогосподарської продукції для торгових і переробних підприємств відповідно до укладених угод. У нашій державі відбувається використання угод при реалізації продукції сільського господарства переробним підприємствам і торгівлі, матеріально-технічному забезпеченню і виробничому обслуговуванню аграрного виробництва.

На рівні первинної ланки суспільного виробництва агропромислова інтеграція проявляється у формі агропромислових підприємств, комбінатів, об'єднань, агрофірм. Слід мати на увазі, що такі агропромислові формування виникають за наявності прямих і усталених зв'язків між сільськогосподарськими, з одного боку, та переробними, торговими підприємствами і організаціями, з іншого, високого рівня концентрації та товарності виробництва.

Поряд з низовими агропромисловими формуваннями в межах окремих областей, зон і районів функціонують регіональні агропромислові комплекси (РАПК). Вони охоплюють сільське господарство окремого регіону та галузі, що забезпечують цей комплекс засобами виробництва, здійснюють надання виробничих послуг та переробляють, зберігають і доставляють продукцію до споживачів. Кожен з таких комплексів не має всього набору галузей, які входять до складу агропромислового комплексу більш високого рівня.

У межах національних економік агропромислова інтеграція базується на більш масштабному інтеграційному процесі - формуванні агропромислового комплексу країни. Він є економічною категорією, що виражає сукупність виробничих відносин між аграрним виробництвом і пов 'я заним и з ним галузями з виготовлення і доведення до споживачів товарів, вироблених із сільськогосподарської сировини.

У національній економіці кожної країни агропромисловий комплекс займає одне з провідних місць і є однією з найбільших сфер підприємницької діяльності, яка в зарубіжній економічній літературі дістала назву "агробізнес". АПК належить до базових народногосподарських комплексів, його функціонування і розвиток визначають умови життєдіяльності суспільства.

До складу агропромислового комплексу належать ті види виробництва та виробничого обслуговування національної економіки, функціонування і розвиток яких підпорядковані створенню кінцевої продукції із сільськогосподарської сировини. Існування цієї сукупності галузей і виробництв поза агропромисловим комплексом недостатньо ефективне.

Для того, щоб агропромисловий комплекс виконував притаманні йому функції, він повинен мати певну структуру. її можна характеризувати з різних позицій. У науковій та навчальній літературі найбільшого поширення набув функціонально-галузевий розріз структури АПК. Відповідно до цього у ньому виділяється три сфери.

До першої сфери належать ті галузі, які забезпечують увесь агропромисловий комплекс засобами виробництва та надають послуги, включно з ремонтними і меліоративними роботами, будівництвом тощо. Це тракторне і сільськогосподарське машинобудування; машинобудування для легкої і харчової промисловості; машинобудування для тваринництва і кормовиробництва; виробництво мінеральних добрив і засобів захисту рослин; мікробіологічна промисловість; ремонт тракторів і сільськогосподарської техніки; капітальне будівництво.

Друга сфера АПК охоплює сільське і лісове господарство. Третя сфера містить галузі, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання продукції сільського господарства і доведення її до споживання. Сюди належать легка, харчова, м'ясомолочна, рибна, борошномельно-круп'яна, комбікормова промисловість, а також торгівля продовольчими товарами і громадське харчування. Така класифікація структури АПК прийнята у світовій економічній літературі.

Важливу сферу підприємницької діяльності в АПК займають галузі виробничої та соціальної інфраструктури. До них належать дорожньо-транспортне господарство, зв'язок, інформаційні служби, система зберігання продукції тощо. Об'єкти інфраструктури функціонують у кожній з його сфер. У складі останніх виділяється і соціальна інфраструктура.

Загальною передумовою успішної підприємницької діяльності в умовах агропромислової інтеграції є наявність відповідних ринкових інститутів. Серед них слід виділити існування різноманітних за організаційно-економічними характеристиками самостійних товаровиробників. Вони повинні мати можливість вільно використовувати належне їм майно, самостійно визначати виробничу програму, обирати постачальників і споживачів, визначати ціни, самостійно розпоряджатися прибутком, який залишається після виконання зобов'язань.

Протягом розвитку ринкових відносин сформувався ринок продовольчих товарів та засобів виробництва сільськогосподарського призначення в АПК. Суб'єкти підприємницької діяльності повинні мати можливість самостійно або за участю посередників виходити зі своєю продукцією на постійно діючі ярмарки, аграрні біржі, де буде здійснюватись оптовий продаж продукції за цінами, які визначаються попитом і пропозицією. З іншого боку, вони можуть купувати необхідні матеріально-технічні ресурси через різноманітні біржі у державних та кооперативних підприємств і організацій, малих і спеціальних підприємств, у населення, а також у державній і кооперативній ринковій торговій мережі.

Складовою частиною ринкових інститутів АПК є система виробничого обслуговування суб'єктів підприємництва за угодами з наявними агросервісними підприємствами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політична економія» автора Федоренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агропромислова інтеграція та її форми“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Предмет політичної економії

  • Методи політичної економії

  • Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів

  • Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія

  • Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ I ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

  • Суспільний продукт та стадії його руху

  • Економічні потреби суспільства

  • Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

  • Типи економічних систем та їх еволюція

  • Ринкова економіка вільної конкуренції

  • Критерії історичних етапів економічного розвитку

  • Глава 4. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ

  • Типи, види та форми власності

  • Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах

  • Глава 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

  • Товар і його властивості. Праця, що створює товар

  • Теорії вартості (цінності) товару

  • Закон вартості, його зміст, функції та роль у розвитку товарного виробництва

  • Глава 6. ГРОШІ ТА ІНФЛЯЦІЯ

  • Функції та види грошей

  • Грошовий обіг та його закони

  • Причини і сутність інфляції

  • Види інфляції

  • Антиінфляційна політика держави

  • Глава 7. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

  • Сутність прибутку, його види та функції

  • Норма прибутку і основні чинники, що її визначають

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • РИНОК В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА

  • Функції ринку

  • Структура та види ринку

  • Особливості становлення сучасних ринкових відносин в Україні

  • Інфраструктура ринку. Формування ринкової інфраструктури в Україні

  • Глава 9. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

  • Сутність пропозиції та чинники, що її визначають. Закон пропозиції

  • Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага та механізм її досягнення

  • Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності

  • Ціна в системі ринкових відносин

  • Функції ціни в ринковій економіці

  • Види цін, їх класифікація

  • Цінова дискримінація, її суть і види

  • Конкуренція: сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольна діяльність держави

  • СУБ'ЄКТИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Доходи домогосподарств, їх формування та розподіл

  • Розподіл доходів домогосподарств

  • Використання доходів домогосподарств

  • Заощадження домогосподарств

  • Глава 11. ПІДПРИЄМНИЦТВО І ПІДПРИЄМСТВО

  • Організація підприємницької діяльності

  • Проблеми розвитку та сучасний стан підприємництва в Україні

  • Сутність підприємства, його функції та принципи господарської діяльності

  • Види підприємств у ринковій системі господарювання

  • Організаційно-правові форми підприємств в умовах ринкової трансформації

  • Господарські товариства, їх економічна сутність та види

  • Кооперативні і орендні підприємства, принципи їх діяльності

  • Об'єднання підприємств, їх форми та особливості господарської діяльності

  • Капітал як матеріальна основа господарської діяльності підприємства

  • Відтворення капіталу підприємства

  • Амортизація основного капіталу підприємства та методи її визначення

  • Глава 12. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНІЙ СФЕРІ

  • Рентні відносини

  • Диференціальна та монопольна рента

  • Розподіл і використання рентного доходу

  • Агропромислова інтеграція та її форми
  • Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України

  • Глава 13. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ. ЗАРОБІТНА ПЛАТА

  • Загальна формула руху капіталу

  • Додатковий продукт та форми його прояву

  • Капітал як економічні відносини

  • Сутність та функції заробітної плати

  • Форми та системи заробітної плати

  • Елементи організації заробітної плати

  • Глава 14. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ТА АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ

  • Організаційно-господарські форми акціонерних товариств

  • Соціально-економічна характеристика акціонерного капіталу і форми його прояву

  • Цінні папери, їх основні види та курс

  • Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

  • Фондова біржа, її основні операції

  • ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГРЕС

  • Сукупний суспільний продукт

  • Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники

  • Валовий внутрішній продукт

  • Валовий національний продукт

  • Національне багатство: зміст та структура

  • Глава 16. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ

  • Рушійні сили економічного зростання. Нагромадження капіталу та інвестиції

  • Чинники економічного зростання

  • Вплив сучасної НТР на економічне зростання

  • Теорії та моделі економічного зростання

  • Сутність і види економічних циклів. Економічні кризи

  • Причини циклічності економічного розвитку

  • Довготривалі цикли (довгі хвилі) в економіці

  • Глава 17. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВОЮ

  • Види, форми, показники зайнятості населення та її ефективності

  • Теорії зайнятості населення

  • Ринок праці як сфера забезпечення зайнятості населення

  • Зайнятість населення та безробіття в системі відтворення робочої сили

  • Розширене відтворення робочої сили і фактори, що на нього впливають

  • Державна політика зайнятості населення та її вплив на розширене відтворення робочої сили

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Національні моделі змішаної економіки

  • Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки

  • Концепції державного регулювання ринкової економіки та їх еволюція

  • Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки

  • Особливості державного регулювання § економіки в умовах переходу до ринкових відносин

  • Глава 19. СОЦІАЛІСТИЧНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Основні риси економічної системи державного соціалізму

  • Системна криза державного соціалізму і шляхи реформування суспільства

  • Глава 20. ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК

  • Концепції та основні завдання переходу постсоціалістичних суспільств до ринкової економіки

  • Основні закономірності еволюції перехідної економіки

  • СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Основні етапи становлення та розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці - матеріальна основа розвитку світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Глава 22. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура

  • Проблеми інтеграції України у світове господарство

  • Глава 23. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

  • Основні глобальні проблеми сучасності і їх класифікація

  • Шляхи розв'язання глобальних проблем

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА