Об'єктом оренди можуть бути:
• 1) державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (послуг, робіт);
• 2) нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
• 3) окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Орендарем може бути юридична особа, яка утворена членами трудового колективу підприємства чи його структурного підрозділу, майновий комплекс якого є об'єктом оренди.
Орендодавцями щодо державного та комунального майна можуть бути:
• 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю;
• 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управління майном, що належить відповідно Автономній Республіці Крим або є в комунальній власності;
• 3) державні (комунальні) підприємства щодо окремого індивідуально визначеного майна, а також (з дозволу орендодавців) цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
Отже, оренда є формою економічних відносин між власником, котрий безпосередньо не веде господарство на певному державному підприємстві, в організації, та юридичною особою - підприємцем, якому власник (орендодавець) передає за орендну плату майно на основі договору в строкове платне володіння і користування. Об'єктивно оренда реалізується через систему певних організаційно-економічних відносин, через певну форму господарювання.
Конкретний механізм розвитку орендного підприємства визначається істотними умовами договору оренди. Цими умовами є:
• 1) об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
• 2) строк, на який укладається договір оренди;
• 3) орендна плата з урахуванням її індексації;
• 4) порядок використання амортизаційних відрахувань;
• 5) відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін (орендодавця і орендаря). Орендар несе відповідальність за забезпечення цілісності й збереження майна, отриманого в оренду, і на вимогу орендодавця повинен відшкодувати завдані йому збитки.
Важливим елементом механізму функціонування орендного підприємства є орендна плата. Вона виступає економічною формою доходу орендодавця-власника, який він одержує за своє майно, передане у строкове платне володіння і користування орендареві.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Передаючи в оренду майно, орендодавець розглядає його як певну вартісну величину, що зростає. У цьому полягає суть його економічних інтересів. Тому величина орендної плати непостійна. Розмір ЇЇ може бути змінений за погодженням сторін. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Проте залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Абсолютна величина і строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Питання створення і діяльності орендного підприємства, майнові відносини в Україні регулюються чинним законодавством. Найперспективнішою формою оренди є лізинг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політична економія» автора Федоренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кооперативні і орендні підприємства, принципи їх діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.
