Як визначається гранична схильність до споживання? Розглянемо дані таблиці 10.3.
Припустимо, домогосподарство має річний дохід у 20 000 грн. Розглянемо, як будуть зростати його витрати на споживання при рівномірному зростанні його доходу на 2000 грн щорічно.
Дані таблиці 10.3. свідчать, що кожного року дохід зростає, але з кожних додаткових 2000 грн все відносно менша частка споживається, а відносно більша - заощаджується. Так, у другому році, одержавши додаткових 2000 грн, з яких 1600 грн домогосподарство додатково витрачає на споживання, а додаткові 400 грн - заощаджує. У третьому році, одержавши знову додаткове збільшення доходу 24 000 грн, з додаткових 2000 грн домогосподарство уже витрачає на споживання тільки 1400 грн, а 1000 грн заощаджує і так далі. Отже, питому вагу споживання з прирощуванні доходу розраховують так: 1600:2000=0,8; тобто у другому році з кожної додаткової грошової одиниці доходу 80 відсотків витрачається на споживання та 20 відсотків на заощадження, гранична схильність до споживання у цьому році дорівнює 0,8.
Аналогічно розраховується гранична схильність до споживання при переході від будь-якого рівня доходів до наступного.
Дані таблиці 10.3 свідчать, що абсолютно зростають і споживання, і заощадження, але відносна частка споживання все більше скорочується, а частка заощаджень зростає.
Отже, згідно з "основним психологічним законом", величина граничної схильності до споживання перебуває між нулем і одиницею:
Якщо гранична схильність до споживання дорівнює нулю (МРС=0), то весь приріст доходу буде заощаджуватися, бо заощадження - це та частина доходу, яка не споживається.
Якщо гранична схильність до споживання буде дорівнювати одиниці (МРС=1), то весь приріст доходу буде витрачений на споживання.
Суть ефекту доходу полягає в тому, що він означає вплив зміни ринкової ціни на реальний дохід домогосподарств як споживачів. Якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то зростання ринкових цін для нього рівнозначне зниженню його реального доходу. Якщо ринкові ціни зростають, а грошові доходи залишаються сталими, то купівельна спроможність домогосподарств зменшується, і вони купують менше споживчих благ (товарів та послуг). І навпаки, за зниження ринкових цін реальні доходи домогосподарств за постійності їх грошових доходів зростатимуть.
Ефект заміщення виражається в тому, що коли ринкова ціна на певний товар зростає, то домогосподарства намагаються замінити цей товар на інший, аби отримати бажане споживче благо за найнижчу ціну. Тобто заміщують дорогі товари більш дешевими. Наприклад, при зростанні ціни на каву споживач буде намагатися замінити цей продукт більш дешевим - чаєм. Отже, ефект заміщення в тому, що за нижчої ринкової ціни домогосподарство хоче придбати дешевші споживчі блага замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.
Заощадження домогосподарств
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політична економія» автора Федоренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Використання доходів домогосподарств“ на сторінці 2. Приємного читання.
