Розділ «Тема 7. Виникнення грошей, їхня сутність та функції»

Для промислово розвинутих країн характерна повзуча інфляція, тобто невелике, помірне обезцінювання товарів і послуг з року в рік.

У країнах, які розвиваються, переважне місце займає галопуюча та гіперінфляція. Останню переживають ті країни, які здійснюють докорінну ломку своїх економічних систем. Зростання цін, що перевищує темпи у 50% щомісячно, деякі економісти класифікують як супергіперінфляцію. Темп інфляції (швидкість зростання цін) визначають за формулою

Рівень інтенсивності інфляційного процесу вимірюється за допомогою індексу цін за певний період (рік, квартал, місяць). Найчастіше для вимірювання інфляції застосовується індекс цін споживчих товарів (ІСЦ):

Зміни в загальному рівні цін на засоби виробництва, визначаються індексом цін на засоби виробництв, який визначається за формулою

Загальний індекс інфляції визначається за допомогою формули:

Для прогнозного визначення кількості років, що за допомогою щорічного індексу інфляції здатні подвоїти ціни, застосовують так зване правило 70 (Демківський А.В. Гроші та кредит. - К.: 2003. с. 231).

Де ж шукати корені цього негативного явища? Ми вже згадували частково про це раніше. Проте наводились приклади лише по відношенню до інфляції попиту та інфляції пропозиції. Але ж інфляція - це багатофакторний процес, який охоплює всю економічну систему та її сфери. Тому не випадково виділяється значна множинність чинників, що спричиняють тиск на ціни.

Одні з них виходять з відомого трансакційного рівня І. Фішера (M*V)=P*Q. Середній рівень цін (Р) за цією формулою матиме такий вигляд:

Тобто зростання цін може спричинюватися трьома факторами: зростанням кількості грошей в обігу, наростанням швидкості обігу грошей і скороченням об'єму виробництва.

Інші, не заперечуючи вище означені, легко вписуються в практику господарювання сучасних економічних систем, починаючи з об'єктивних - розбалансування економіки і завершуючи суб'єктивними факторами - помилкова грошово-кредитна політика.

Проте якими б факторами не була ініційована інфляція, вона негативно впливає на всі сторони суспільно-економічного життя країни. Її першими жертвами стають споживачі, яким доводиться страждати від неминучого падіння якості життя. Це виявляється в найрізноманітніших формах: зменшенні купівельної спроможності населення; зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності; знеціненні заощаджень; поглибленні майнової нерівності; втраті цінами їх регулюючої ролі; гальмуванні технічного прогресу; призводить до необхідності переходу від економічних до адміністративних методів.

Одним із найважливіших є питання: як боротися з інфляцією? Перш ніж давати на нього відповідь, слід зауважити: інфляцію не можна подолати раз і назавжди. Інфляція в розумних межах існувала завжди і буде існувати, оскільки ідеальних умов не існує в жодній економічній, навіть високорозвинутій системі. Тому одним із найважливіших завдань держави є використання таких антиінфляційних заходів, які сприяли б погашенню серйозних інфляційних очікувань. Найтиповішими антиін-фляційними заходами в розвинутих країнах були: регулювання попиту, контроль за заробітною платою та цінами, індексація (рис.7.12).

Другим невід'ємним компонентом антиінфляційних заходів є тривала ефективна монетарна політика; скорочення бюджетного дефіциту; зменшення впливу (до мінімуму) на національну економіку зовнішніх інфляційних імпульсів, особливо тих, що пов'язані з переміщенням через кордони спекулятивних капіталів.

Зволікання чи нереалізація стабілізаційних (протиінфляційних) заходів може призвести до виникнення серйозних дестабілізуючих факторів, загрози національної та економічної безпеки й проведення грошової реформи.

Теорії грошей

Походження грошей

Функції грошей

Роль грошей у ринковій економіці

Еволюція грошей

Грошова маса