Розділ «Тема 7. Виникнення грошей, їхня сутність та функції»

М1 = МО + кошти на поточних рахунках банків та депозити до запитання; М2 = М1 + строкові депозити, кошти в іноземній валюті (валютні заощадження); МЗ = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

Основу всієї грошової маси країни становлять гроші високої ефективності - банкноти, монети та депозити комерційних банків у центральному банку (грошова база). Розмір грошової бази визначається за балансом Національного банку України.

Поява та розвиток грошової форми вартості зумовлюють запитання: а скільки грошей необхідно, щоб забезпечити потреби суспільства? Відповідь ця сформульована і доведена класиками економічної теорії. Кількість грошей, - стверджували вони, - яка необхідна для обслуговування виконуваних ними функцій, залежить від таких факторів: кількості реалізованих товарів і надання послуг, рівня їхня цін; швидкості обігу грошей; розвитку кредитних відносин. При функціонуванні повноцінних грошей їх кількість дорівнює сумі цін товарів, які підлягають реалізації, мінус сума цін товарів, які продаються в кредит, плюс платежі, яким настав термін сплати, мінус взаємопогашувані платежі, поділені на середню кількість обертів грошової одиниці:

Визначена залежність між кількістю грошей, необхідних для обслуговування обігу та вищеозначеними параметрами (факторами впливу), в економічній науці називається законом грошового обігу (рис. 7.7 і 7.8).

У сучасній західній економічній літературі для визначення кількості грошей використовується рівняння І. Фішера. Порушення проаналізованих вище залежностей і співвідношень спричинює порушення рівноваги на грошовому ринку, які виявив відомий американський монетарист, зумовлюватиме дефляційні або інфляційні процеси в економіці.

7.3. Інфляція: сутність, причини та соціально-економічні наслідки

Інфляція є однією з економічних хвороб ХХ ст. Її грізні симптоми зафіксовані в господарствах різних економічних систем. Інфляція була характерною для Росії (1869 - 1895), США в період війни за незалежність (1775 - 1783) і громадянської війни (1861 - 1865), Англії під час війни з Наполеоном (поч. ХІХ ст.), Франції - в часи французької революції (1789 - 1791).

Особливо великих темпів інфляція досягла в Німеччині після Першої світової війни, коли напередодні зими 1923 р. грошова маса в обігу досягла величезної цифри -49 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів.

В економіці України інфляція виникла ще в період існування СРСР в 50-60-х роках XX ст. і була пов'язана з різким падінням ефективності суспільного виробництва. Однак вона носила прихований характер і проявлялася в товарному дефіциті та великій різниці в цінах: низьких на кінцеву продукцію і високих на всі види сировини.

У 1991 р. інфляція охопила і молоду незалежну державу, з якої вона виходила більше ніж 10 років.

Відкритий вибух інфляції відбувся в січні 1992 р., коли були "відпущені" всі ціни. З цього моменту інфляційний процес став швидко розвиватися.

Таблиця 7

Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1992-2008 рр.

Джерело: Статистичний бюлетень НБУ.-2009.-№2

З табл 7.2. видно, що в 1992-1993 рр. інфляція в Україні досягла гіпервисокого рівня (2100,00 та10256,00% відповідно), що є найбільш вражаючою особливістю інфляційного процесу в нашій державі, а найнижчий показник інфляції був зафіксований в 2002 р. (-0,6%).

Такої високої інфляції не зазнала жодна з країн за мирних умов. Так, у Росії в перші роки перехідного періоду найвищою була інфляція в 1992 р. - 2609,0 %, що майже в 4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. У Білорусі найвища інфляція в цей період була в 1994 р. -2321 %, що в 4,4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. Серед країн далекого зарубіжжя сучасними "чемпіонами" з інфляції вважаються Аргентина, Перу, Заїр та ін. Проте жодна з них поки що не перевищила "рекорду" України 1993 р. Аргентина найвищу інфляцію мала в 1989 р. - 3389,6 %, Перу в 1990 р. - 7481,6 %, Заїр у 1992 р. - 3860%.

У чому ж сутність цього негативного явища?

Одні економісти стверджують, що інфляція - це знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою (рис. 7.9). Інші доводять, що інфляція - це загальне зростання цін на товари та послуги.

Представники першого напряму намагаються довести, що в умовах золотого стандарту інфляція неможлива, оскільки золото має високу власну вартість, а тому не може знецінюватися, як його паперові замінники. Переповнення ж золотими грішми сфери обігу - малоймовірно.

Представники другого напряму вважають, що вирішальною ознакою інфляції є зростання цін незалежно від його причин і умов, за яких воно відбувається.