8.1.Капітал як економічна категорія розвинутого товарного виробництва.
8.2.Механізм і способи виробництва додаткової вартості.
8.3.Кругооборот та оборот капіталу підприємства.
8.1. Капітал як економічна категорія розвинутого товарного виробництва
8.2. Механізм і способи виробництва додаткової вартості
Високорозвинуте товарне виробництво має двоїстий характер. Воно являє собою єдність процесу праці і процесу зростання вартості.
Процес праці - це процес впливу людини на природу з метою створення матеріальних благ. Проте в кожній суспільно-економічній формації процес праці здійснюється в конкретних соціально-економічних умовах, які визначаються панівною формою власності на засоби виробництва.
У капіталістичному суспільстві, де поєднання робочої сили із засобами виробництва здійснюється через ринок, де підприємець (капіталіст) купує робочу силу і засоби виробництва, процес праці характеризується двома особливостями.
По-перше, робітник працює під постійним контролем підприємця, якому він продав свою робочу силу; по-друге, вироблений найманим працівником продукт належить підприємцю-власнику авансованих коштів.
Отримавши у своє розпорядження робочу силу і засоби виробництва, підприємець намагається вилучити додаткову вартість, тобто він хоче виробити товар, вартість якого була б більшою від суми вартості засобів виробництва і робочої сили, на які він авансував свої гроші.
Механізм утворення додаткової вартості К. Маркс показав на прикладі виробництва пряжі на бавовно-прядильному комбінаті (рис. 8.3).
Для виробництва пряжі підприємець купує необхідні засоби виробництва, наприклад, вартістю 12$, а також робочу силу, денна вартість якої дорівнює 3$. Припустимо, що при тривалості робочого дня 10 годин робітник відтворює вартість своєї робочої сили протягом 5 годин праці.
У процесі виробництва робітник конкретною працею: а) створює нову споживчу вартість; б) зберігає і переносить вартість засобів виробництва (12$) на новий продукт - пряжу.
Абстрактною працею він створює нову вартість, яка дорівнює денній вартості робочої сили (3$).
Якби робітник працював на підприємстві тільки 5 годин, а підприємець заплатив денну вартість робочої сили (3$), то вартість нового товару - пряжі дорівнювала б початковій авансованій вартості, тобто 15$. Таким чином, процес виробництва для підприємця не досягає основної мети - отримання додаткової вартості.
Додаткова вартість може виникнути лише за умови, якщо робітник працюватиме більше того часу, який необхідний для відтворення вартості робочої сили, тобто більше ніж 5 годин. Підприємець відповідно до угоди заплатив денну вартість робочої сили і тому може змусити робітника працювати протягом усього робочого дня, тобто протягом 10 годин.
Оскільки денна вартість робочої сили уже оплачена, підприємець додатково купує лише засоби виробництва, які необхідні для продовження процесу виробництва протягом наступних 5 годин, вартістю 12$. Як і в першій половині робочого дня робітник своєю конкретною працею зберігає і переносить на новий товар вартість засобів виробництва, а абстрактною працею створює нову вартість, яка дорівнює 3$.
У підсумку процес виробництва протягом усього робочого дня матиме такий вигляд:
Підприємець витратив на засоби виробництва і робочу силу 27$, а повна вартість створеного продукту - пряжі становила 30$. Авансовані гроші принесли додаткову вартість, яка дорівнює 3$.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Семененко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. Капітал як економічна категорія, види капіталу та його рух“ на сторінці 1. Приємного читання.