TextBook Альфред Маршалл визначає благо як "бажану річ, що задовольняє людську потребу".
Ж.-Б. Сей визначає блага "як засоби, що ми маємо для задоволення наших потреб".
А. Шторх підкреслює, що "вирок, винесений нашим судженням щодо корисності предметів ... робить їх благами".
Властивість певного предмету, що дозволяє задовольняти певну потребу людини, ще не робить його благом. На цей факт особливу увагу звертає один з найвизначніших представників австрійської школи К. Менгер.
Поняття "благо" ширше, ніж поняття "товари та послуги", оскільки воно містить також задоволення тих потреб, які не завжди пов'язані з грошовими витратами. Блага, що споживаються шляхом простого привласнення, називаються вільними.
Блага, які споживаються шляхом купівлі продажу, називаються економічними. Економічні потреби - це потреби в економічних благах.
Економічні блага поділяються на довгострокові (передбачають багаторазове використання - автомобіль, електроприлади, комп'ютер тощо), і недовгострокові (зникають в процесі разового використання -хліб, напої тощо).
Серед благ виділяють взаємозамінні (субститути) і взаємодовнюючі (комплементарні).
До субститутів відносяться не тільки багато споживчих товарів і виробничих ресурсів, а й послуги транспорту (поїзд, літак, автомобіль), сфери дозвілля (кіно-театр-цирк) тощо.
Комплементарні блага доповнюють одне одного і тим самим роблять можливим їх споживання. Вони наче супроводжують одне одного. Потреба в таких благах одночасно збільшується або зменшується. Прикладами комплементарних благ є стіл і стільці, автомобіль і бензин, ручка і папір. Економічні блага також можуть бути класифікованими і за іншими критеріями.
В сучасних умовах значно зростає кількість потреб, які задовольняються за допомогою різноманітних послуг - результатом яких є благо - корисний результат.
Існує певна категорія благ (товарів та послуг), які не можуть бути запропонованими споживачеві на ринку (національна оборона тощо), оскільки він не в змозі повністю оплатити їхнє споживання як індивідуальне. Такі блага називаються суспільними і надаються звичайно через суспільні інститути.
Наявність потреб є передумовою суспільного виробництва. Виробництво благ орієнтоване на задоволення наявних та зростаючих потреб і обмежене наявними економічними ресурсами, яким властива рідкість та обмеженість.
Примітки
1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.44.
2. Шумпетер И. Теория экономического развития: Пер. с нем. - М. : Прогресс, 1982. - С. 69.
3. Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації, яка представлена в таблиці [1, с.46-47].
Таблиця. Класифікація потреб
| Критерії класифікації | Види потреб | Потреби |
| За характером виникнення | Первинні (базові), пов'язані з самим існуванням людини Вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації | їжа, одяг, безпека, житло Модний одяг, комфортне житло, інформація |
| За способами задоволення | Матеріальні Нематеріальні | Потреби в матеріальних благах Духовні потреби |
| За нагальністю задоволення | Першочергові Другорядні | Предмети першої необхідності Предмети розкоші |
| За можливостями задоволення | Насичені, (вгамовні) Ненасичені (невгамовні) | Мають чітку межу і можливість повного задоволення Не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення |
| За участю у відтворю-вальному процесі | Виробничі Невиробничі | Потреби у засобах виробництва Потреби у споживчих благах |
| За суб'єктами вияву | Особисті Колективні, групові Суспільні | Виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда Потреби групи людей, колективу Потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому |
| За кількісною визначеністю та мірою реалізації | Абсолютні Дійсні Платоспроможні Фактичні | Перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку Формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду Визначаються платоспроможним попитом Задовольняються наявними товарами та послугами |
У зазначеному підручнику (с.45) наведено моделі ієрархії людських потреб Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Алдерфера.
Як зазначають автори підручника, незважаючи на певні відмінності, всі три моделі виокремлюють потреби порівняно нижчого порядку (первинні) та потреби вищого порядку (вторинні). Згідно з наведеною ієрархією потреб вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найзагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Загальні засади економічного розвитку: політекономічний аспект“ на сторінці 2. Приємного читання.