РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ПРАВА: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, МЕТОДОЛІЯ, ПРЕДМЕТНИЙ ПРОСТІР

3. Інтерналізація зовнішніх ефектів може здійснюватися шляхом судових рішень про компенсацію шкоди, прямого державного регулювання (тобто встановлення межі дозволеної поведінки для тих, хто наносить шкоду), введення коректуючих податків та субсидій, встановлення виключних прав власності (що дозволяє знайти згоду за допомогою використання цінового механізму).

40. Аналітичний інструментарій "правової економіки" та його використання в дослідженні взаємовідносин економіки і права

На початку 90-х років, коли актуалізувалися ідеї створення правової держави, динамічний розвиток економічних відносин спонукав правову спільноту до включення в арсенал юридичної науки нових понять та постійних змін в політиці законодавства.

Юристи започаткували появу особливого наукового ракурсу дослідження взаємовідносин економіки і права, що оформляється в понятті "правова економіка". Остання вивчає теорію правової організації економіки, шляхи її удосконалення, закономірності розвитку правової діяльності [1, с.21].

Право стає особливим видом діяльності, за допомогою якого створюються та застосовуються обов'язкові норми і ненормативні (індивідуальні) юридичні засоби для забезпечення державним примусом упорядкованості виробничої, обмінної діяльності людей для досягнення необхідного результату [1, с.22].

Правова економіка розглядає економічні відносини, які вже набули завершеної (сталої) форми у взаємовідносинах між економічними суб'єктами. Ці відносини потребують визначення правових меж та масштабів законодавчої діяльності щодо отримання необхідного результату в процесі здійснення цілеспрямованих економічних дій.

Економічна поведінка завжди реалізується через вольові акти, які персоналізуються індивідуальні права та обов'язки. Все це оформлюється в конкретну правову конструкцію, цілісність якої забезпечується певним рівнем законності тобто здатністю всіх суб'єктів, що задіяні в економічній діяльності (в тому числі і посадових осіб) виконувати юридичні правила. Основною правовою формою економічних відносин стає договір (угода, правочин), який "всерівно закріплений він законом або ні, - є вольовим відношенням, в якому відображається економічне відношення". Тому правова економіка вивчає механізм договірної організації (між окремими суб'єктами, так і органами законодавчої влади), а саме яким чином сторони угоди повинні реалізувати свої інтереси, одночасно не порушуючи інтереси інших суб'єктів.

Суб'єкти стають економічними агентами, коли вони вступають в певні договірні відносини (приміром, людина стає боржником тільки у відношенні до кредитора), що потребують дотримання спеціальних стандартизованих правил формуючих умов. Тим самим договір стає способом розв'язання протиріч між приватними індивідуальними інтересами окремих суб'єктів та стандартизованими умовами організації їх економічних взаємодій.

Основним критерієм правового оформлення різноманітних угод стає дотримання принципу справедливості. Право - це справедливість, що закріплена в нормах закону. Це означає, що доцільність "правильних" економічних дій виявляється на основі їх відповідності встановленим нормативним або ненормативним вимогам - закону чи договору.

В економічній теорії права справедливість отримує різний характер. Це може бути:

- процесуальна справедливість, що передбачає слідування раніше встановленим правилам та можливість брати участь в процесі їх встановлення;

- коректуюча справедливість вимагає необхідність компенсувати втрати та збитки;

- договірна справедливість - означає необхідність строго дотримуватися раніше наданих обіцянок;

- кримінальна справедливість - це невідворотність покарання [2, с.16-17].

Правова економіка як складова економічної теорії права ставить за мету визначення наскільки справедливим є виконання тих чи інших економічних зв'язків. її основна увага сконцентрована на визначенні "нормального" та "правильного" функціонування економічних та господарських процесів відповідно до узагальнених стандартів.

В економічній теорії права ведуться дискусії з приводу розуміння понять "справедливість" і "ефективність". Зазвичай їх розглядають як протилежні поняття, однак є ситуації, коли ефективність прийнятих рішень співпадає зі справедливістю. В той же час ефективне правове рішення може і не бути справедливим, а справедливе рішення може бути неефективним [2, с.15-22].

Примітки

1. Гриценко О. А. Економічна теорія права: шляхи пошуку предмету та методології / O.A. Гриценко // Наукові праці Дон НТУ. Серія економічна. Випуск 38.1. - С.18-24.

2. Одинцова М.И. Экономика права : учеб пособие / М. И. Одинцова. -М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2007. - 430 с.

Крім зазначених вище критеріїв справедливості, що використовуються в різних сферах права, існує також поняття справедливості розподілу, що стосується принципів, які направляють розподіл благ.