РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ПРАВА: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, МЕТОДОЛІЯ, ПРЕДМЕТНИЙ ПРОСТІР

Під концептуальним каркасом розуміють сукупність фундаментальних засновків, передумов, понять, які становлять певну систему, що дозволяє пояснювати широкий клас явищ суспільного життя без надмірного використання гіпотез, чим забезпечується високий ступінь узагальнення. У межах нової інституціональної економічної теорії становленню системності концептуального каркасу (коли базові поняття прямо чи опосередковано доповнюють один одного) сприяло введенню концепції обмеженої раціональності, яку на думку науковців слід покласти до фундаменту концептуального каркасу економічної теорії права [1, с.105]. Концепція раціональної поведінки (теорія раціонального вибору) лежить в основі економічної теорії права. Вона ґрунтується на відомій класичній моделі людини (А. Сміта), що є стрижнем економічної теорії в цілому. Але зазначена концепція згодом піддалася уточненню - завдяки дослідженню Г. Саймона визнано, що людині притаманна обмежена раціональність - це обмеженість можливостей щодо переробки інформації (цит за [2, с. 18]). Отже, поряд із провідним людським прагненням - все осягнути розумом у руслі оцінки можливостей / наслідків поведінки задля максиміцізації ефекту задоволення власних інтересів, люди не можуть однаково це зробити через різні інтелектуальні здібності та невизначеність - недостатню (асиметричну) поінформованість та високі витрати щодо збирання повної інформації про варіанти/наслідки альтернатив вибору. Більш того, сучасні економічні психологи (зокрема, нобеліанти Д. Канеман, А. Тверскі) експериментально доводять, що людина часто взагалі поводиться нераціонально [3, с. 218-223]. Однак, як зазначає Т. Улен : "почасти дивитися скептично на теорію раціонального вибору, але не настільки скептично, щоб відмовитися від неї [ 4].

Примітки

1.Воловик О. А. Концептуальний каркас економіки права: запровадження до економіко-правових досліджень / О. А. Воловик // Часопис Академії адвокатури України . - 2013. - №2. - С.101-110.

2. Институциональная экономика : Новая институциональная экономическая теория : учебник / под. ред.. А. А. Аузана. - 2-е изд. - М.: ИНФРА-М, 2011. - 447 с.

3. Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія) : навч. посіб. / М. В. Довбенко. - К. : Видавничий центр "Академія", 2005. - 336 с.

4. Улен Т.С. Теория рационального выбора в экономическом анализе права [пер. с англ..] / Т. С. Улен // Вестник гражданського права. - 2011. - №3. - Т. 11.

43. Ефективність як критерій оцінки правових норм в економічній теорії права

44. Принцип утилітаризму

Принцип утилітаризму протягом більше ста років залишався одним із найважливіших і незаперечним принципом державної політики. Але в 1932 році була опублікована робота Роббінса "Ессе про природу й значення економічної науки", у якій він висунув основний довід проти утилітаризму, що поклав початок дискусії, яка триває й понині [1]. Роббінс стверджував, що утилітаризм заснований на передумовах, деякі з яких є ненауковими й неспроможними.

По-перше, в основі утилітаризму лежить принцип добробуту: добробут суспільства складається з добробуту окремих членів, і для того, щоб вибрати альтернативу, що максимізує корисність, яку отримують члени суспільства, необхідно визначити корисність членів суспільства, яку вони отримують при різних альтернативах.

По-друге, утилітаризм припускає, що корисність, одержувана кожним членом суспільства, може бути в принципі виміряна як кількісна величина, тобто, можливе визначення її абсолютного значення (принцип кардиналізму) [2].

По-третє, утилітаризм допускає можливість міжособистісного порівняння корисностей. Корисності різних людей можна порівнювати, підсумовувати й віднімати.

Роббінс заперечив другу і третю передумови утилітаризму - принцип кардинализму і можливість міжособистісного порівняння корисностей. Він заявив, що можливе лише порівняння корисностей як порядкових величин, тобто можна просто сказати, порівнюючи два стани, почуваєте ви себе краще, чи гірше, але не можна точно сказати наскільки. Порівняти ж корисності окремих людей неможливо.

Критика Роббінса завдала серйозного удару по утилітаризму. В економічному середовищі виникла дискусія, метою якої було подолання надзвичайного суб'єктивізму органів, що приймають колективні рішення. У результаті цієї дискусії був запропонований критерій Колдора-Хікса.

Примітка

1. Підхід до оцінки державної політики, що застосовувався до 1930-х років, базувався на уявленнях про те, що міжособистісні порівняння корисностей можуть бути здійснені на більш менш об'єктивній основі. В основі цього підходу лежав принцип утилітаризму.

2. Принцип кардиналізму стверджує, що корисність, яку отримує кожний член суспільства, може бути в принципі виміряна як кількісна величина, тобто, можна визначити її абсолютне значення. На запитання: "Як поживаєш?" кожний міг би відповісти "Сьогодні на 70, а вчора на 90". Принцип ординалізму, навпаки, обмежується лише порівнянням корисностей як порядкових величин (я почуваю себе сьогодні гірше, ніж учора).

45. Критерій ефективності Парето

46. Критерій Колдора-Хікса

Критерій Колдора-Хікса, як і критерій ефективності за Парето, зорієнтований на максимізацію корисності й багатства [1, с.23].