РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ПРАВА: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, МЕТОДОЛІЯ, ПРЕДМЕТНИЙ ПРОСТІР

2. Гриценко O.A. Економічна теорія права: проблеми та перспективи розвитку / O.A. Гриценко // Вісн. Нац. юрид. академ. України ім. Ярослава Мудрого. Сер.: Економічна теорія і право. - 2010. - №1. - X.: Право, 2010. - С. 23.

50. Ефективність і справедливість

51. Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

У звичайному вживанні трансакція (лат. mransactю) - це угода, операція. Розуміння змісту поняття трансакції необхідне, оскільки можливе помилкове використання термінів "обмін", "контракт", "операція" як замінників поняття "трансакція".

Поняття "трансакція" було введено в економіку Дж. Р. Коммонсом [1]. Для нього трансакція - це відчуження й придбання індивідами прав майбутньої власності на матеріальні об'єкти [2, с.56]. Це визначення трансакції має справу з передачею ресурсів в юридичному змісті. У ньому говориться про передачу підтверджених законом прав власності.

Олівер Уільямсон запропонував наступне визначення трансакції: "Трансакція має місце тоді, коли товар або послуга переходить від заключного етапу одного технологічного процесу до вихідного етапу іншого, суміжного з першим. Закінчується одна стадія діяльності й починається інша" [3, с.27]. Відповідно до цього підходу поняття трансакції застосовується, коли ресурси переміщаються фізично, тобто здійснюється "постачання" благ або послуг. Це "постачання" може бути як усередині фірми, так і на ринку, і ми можемо говорити як про внутрішні, так і про зовнішні трансакції, або внутріфірмові, або ринкові трансакції. Трансакція, таким чином, виникає, коли має місце поділ праці [2, с.55]. Ідея внутріфірмової трансакції була описана Адамом Смітом на прикладі поділу праці при виробництві шпильок [4] .

У класифікації трансакцій виділяють: трансакції торгові (обмін правами власності на основі добровільної згоди сторін); трансакції раціонування (складання бюджетів різних рівнів відповідними органами, рішення арбітражних судів, за допомогою яких розподіляється багатство); трансакції управління (така взаємодія, коли право приймати рішення належить тільки одній стороні) [5].

Економічні трансакції є лише частиною всієї сукупності соціальних трансакцій, і економічний аналіз цікавиться не тільки економічними трансакціями. Соціальні трансакції можна визначити як соціальні дії, які необхідні для створення й підтримки інституціональних рамок, у яких здійснюється економічна діяльність. Ці рамки включають формальні правила, неформальні правила й механізми примусу до їхнього дотримання. І тут Особливу роль тут відіграють політичні трансакції [2, с.56].

Витрати, що виникають при здійсненні трансакцій, - це трансакційні витрати.

Примітки

1. Дж. Коммонс оголосив власність, суть якої полягає в законному праві утримувати ким-небудь те, що йому необхідно, основою інституціональної економіки і проголосив трансакцію елементарною частинкою економічної діяльності і, отже, основною одиницею економічного аналізу. Трансакції - це не обмін товарами, а відчуження і привласнення прав власності і свобод, прийнятих у суспільстві.

2. Фуруботн ЭТ., Рихтер Р. Институты и экономическая теория: достижения новой институциональной экономической теории. - Спб: Изд-во СПб гос.ун-та, 2005, с.55.

3. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма. - СПб: Лениздат, 1996. - С.27.

4. "Один [робітник] тягне дріт, другий випрямляє його, третій обрізає, четвертий загострює кінець, п'ятий обточує один кінець для насаджування головки; виготовлення самої головки вимагає двох або трьох самостійних операцій" (Сміт Адам. Добробут націй. Про природу та причини добробуту націй. - Port-Royal, Київ, 2001. - С.11). Виробництво шпильок розділене приблизно на 18 операцій, і щораз, коли шпилька усередині фабрики переходить із рук одного робітника в руки іншого, має місце "трансакція".

5. Даний варіант класифікації трансакцій був запропонований Дж. Коммонсом. Прикладом торгової трансакції можуть слугувати дії на ринку праці найнятого робітника і працедавця (або їх об'єднань), дії кредитора і позичальника на ринку тимчасові вільних грошових коштів. Суть торгової трансакції полягає в обміні правами власності на основі добровільної угоди між сторонами, що обмінюються. Типовими прикладами трансакції управління є взаємодія робітника і майстра, начальника і підлеглого, відповідно до формальних правил. У трансакції управління поведінка асиметрична, оскільки асиметричне правове положення сторін і, відповідно, асиметричні правові відносини. Об'єктами торгової трансакції є права на обмінювані блага. Об'єктом трансакції управління виявляється поведінка однієї з сторін правових відносин. Якщо трансакція відповідає своєму поняттю, майстер або начальник віддають команди, тим самим здійснюючи безпосередньо свою волю, а робітники або підлеглі виконують їх незалежно від того, співпадає це з їх інтересами чи ні. Команда - одностороннє обмеження набору допустимих дій, які можуть здійснювати робітники і підлеглі.

У трансакції раціонування асиметричність правового положення сторін зберігається, але місце сторони, що управляє, займає, як правило, колективний орган, що виконує функцію специфікації прав. Зокрема, складання бюджету компанії радою директорів, державного бюджету урядом і затвердження органом представницької влади, рішення арбітражного суду з приводу суперечки, що виникає між діючими суб'єктами, за допомогою якого розподіляється багатство, є трансакціями раціонування. Одна сторона (рада директорів, суд) визначає права інших (керівники підрозділів, позивач і відповідач).

52. Визначення поняття "трансакційні витрати"

Трансакційні витрати - це витрати, що виникають при здійсненні трансакцій. Вони складаються з витрат ресурсів і витрат часу на здійснення угоди, а також з втрат, що виникають внаслідок того, що була укладена неповна або неефективна угода. Часом трансакційні витрати є настільки великими, що вони перешкоджають укладенню угоди, тому їх взагалі не вдається виявити.

Вперше ідея трансакційних витрат з'являється в статті Р. Коуза "Природа фірми"; у статті "Проблема соціальних витрат"(1960) використовує термін "трансакційні витрати"; однак точного визначення змісту поняття не подає.

Одне з найбільш відомих визначень трансакційних витрат належить Кеннету Ерроу, який назвав трансакційні витрати витратами експлуатації економічних систем [1]. Учений-економіст, який ігнорує існування трансакційних витрат, зіткнеться з такими ж труднощами при поясненні поведінки економічних агентів. Він не зможе дати відповіді на дуже багато важливих питань. Він не зможе, приміром, пояснити, чому протягом тривалого часу в деяких країнах існують інституційні структури, які сприяють збереженню бідності й відсталості. Вчений-економіст не зможе пояснити, чому виникають нестандартні моделі економічної організації: вертикальна інтеграція, франчайзинг і т.д. Він не зможе зрозуміти, як функціонує економічна система, проаналізувати всі важливі проблеми й одержати основу для вироблення рекомендацій у сфері економічної політики [2].