Технологія і техніка організації учнів на уроці

Технологія і техніка шкільного уроку

• 2. Приклад 16

На уроці української мови в 6-му класі вчитель, помітивши, що частина учнів відволікається від роботи, схильна до витівок, пропонує: "Відкривайте зошити. Записуйте сьогоднішню дату і вид роботи — "Словниковий диктант". Будьте уважні! Я диктую слова..."

Може допомогти навіть просте завдання на кмітливість учнів (загадка, цікава пізнавальна задача). Скажімо, учні вже опрацювали навчальний матеріал про якісні, відносні і присвійні прикметники. Чому б не поставити в класі перед учнями запитання: "Який вузол не можна розв'язати?"

Таким чином, включення всіх учнів у конкретну пізнавальну діяльність — важливий ключ до гальмування проявів дитячих пустощів.

2. Заходи дисциплінарного характеру. До них інколи треба свідомо вдаватися. Вони розраховані на пробудження свідомості учнів, звернення до почуття власної гідності. Такі заходи доцільно використовувати у спілкуванні з учнями старшого шкільного віку, коли в них уже сформовані певною мірою почуття совісті й честі. Вчитель у коректній формі пояснює учневі, який порушив дисципліну, що своїми діями він заважає товаришам, принижує власну людську гідність і честь, і гідність своїх близьких (матері, батька, інших родичів). Форма таких зауважень може бути різною: "Сергію, Ви не працюєте, влаштували непотрібну дискусію із сусідом і заважаєте всьому класу"; "Мені прикро, Дмитре, що своєю поведінкою на уроці Ви принижуєте гідність свого тата. Він один із кращих керівників цеху нашого заводу. Йому буде соромно за Вас"; "Оксано, я пам'ятаю Вашу маму, коли вчила її в старших класах. Тепер вона працює лікарем у сільській дільничній лікарні. її поважають і шанують усі наші односельці. Ваша поведінка засмутила б її".

Після подібних зауважень варто лишити вихованця, до якого зверталися, в спокої і дати йому можливість на кілька хвилин побути наодинці зі своїм сумлінням, пам'ятаючи, що совість — це "суддя над собою".

3. Заходи "залякування", спрямовані на гальмування негативних дій конкретного учня. Не на кожного і не завжди вони діють. Зокрема ті, кому зазвичай адресують погрози, осуд і подібне, найбільш стійкі в цьому сенсі. На перший раз такий учень від несподіванки, можливо, злякається грізного тону, але згодом звикає до цього "батога".

Не слід забувати, що проблему виховання мужності й сміливості школярі іноді розв'язують навіть у своїх взаєминах з учителем: не боятися вчителя — "мужність", "сміливість", можливо навіть "героїзм". І тут виникає цікаве явище: учень, переконаний у такому погляді на "героїзм", не задумується над діловою сутністю прочуханки вчителя. Він перебуває в стані захоплення від своєї "сміливості". Особливо це помітно в діях учнів підліткового віку, коли зростає бажання проявити свою самостійність, утвердити цим самим себе в колективі. А це часто схвально сприймається однокласниками. Такий учень швидко відчуває: окрилений моральною підтримкою класу, він може навіть "перейти в наступ". І тоді розпочинається огидне: у відповідь на гнівні слова вчителя учень стає в позу виклику, слухає слова вчителя з нахабною посмішкою, кидає грубі репліки і т. ін. Такий "героїзм" подобається частині однокласників. Виходить, своєю прочуханкою учитель не лише не "приборкав" учня, але, по суті, зіпсував свої взаємини з класом, сам підірвав свій авторитет (не говорячи вже про нерви). Окрім того, такі дії неминуче розладнують налаштованість учнів на активну пізнавальну діяльність. Урок, по суті, зіпсований.

4. Серед заходів дисциплінарного порядку нерідко використовують метод ізоляції порушника. Після кількох зауважень учитель вимагає: "Сергію, стань у куток біля дошки!" Формально сенс такого заходу ніби й доцільний: сидячи за партою, ти й сам не слухаєш, і товаришам заважаєш; постоїш один — нікому не будеш заважати, і самому нічого не залишиться, як слухати. Але це лише на перший погляд. Якщо учень перший раз потрапив у "куток", йому соромно, незручно. Він тривожно переживає за свій стан. І йому не до того, щоб слухати пояснення вчителя. Учень випав із сфери пізнавальної діяльності. Виставлення учня на "ганебне" місце перед класом — це своєрідне приниження його людської гідності. Цього не можна робити ні за яких умов. До того ж часте повторення такого методу покарання викликає в школяра формування своєрідного імунітету, звикання. Окрім цього за таких умов у вихованця починають з'являтися елементи зневаги до вчителя, прагнення певним чином помститися йому.

У таких випадках можуть зарадити дії педагога, які ґрунтуються на гуманістичних засадах. Варто шукати різні варіанти: переконування учня, який схильний до порушень, у недоцільності негативної поведінки, поради спробувати стримувати себе; використовувати енергію вихованця в ролі помічника (повісити карту, розставити лабораторне обладнання на столах, допомогти в демонструванні дидактичного матеріалу за допомогою відео, магнітофона та ін.); нестриманих учнів доцільно садити за передніми партами, щоб були "під руками" та под.

5. Для підтримання порядку на уроці можна широко використовувати так звані "нейтральні" зауваження, які допомагають учневі, який займається сторонніми справами, повернутися до нормального робочого стану. Це просте ділове зауваження, яке вчитель робить ніби "між іншим" у ході пояснення навчального матеріалу: "Олю, будь уважна", "Сергійку, облиш гратися з телефоном", "Петрику, а-у-у, що ти бачиш за вікном?" Сказані спокійним, діловим тоном, такі зауваження не завжди приємні для учнів (почуті несподівано). Вони не несуть у собі образи і в той же час допомагають досягти мети: і порядок у класі підтримується, і ці зауваження є застереженням для інших учнів.

Щоб порядок у класі підтримувався досить надійно, необхідно зважати на дотримання кількох передумов: по-перше, зауваження має бути зроблене хоч і спокійним, але авторитетним, незаперечним тоном, інакше воно не справить очікуваного враження; по-друге, зауваження, навіть ділові, треба робити якомога рідше: сипати на голови учнів безкінечні зауваження — значить притупляти їхню дієвість, учні звикнуть і перестануть реагувати на них; по-третє, не варто робити дріб'язкові зауваження: це гальмує пізнавальну діяльність вихованців; по-четверте, вимога, виказана в зауваженні, має бути доведена до кінця, до обов'язкового виконання, інакше вихованці не будуть реагувати на організуючі дії вчителя.

6. У процесі організації пізнавальної діяльності учнів на уроці неабияке значення мають приємні зауваження вчителя стосовно окремих учнів, які тим чи іншим чином негативно виділяються серед інших. Кожному педагогові необхідно помічати в діях вихованця найменші прояви позитивного (старанності, відповідальності, організованості, дисциплінованості та ін.), цим самим утверджуючи в особистості ідеали порядності, гальмуючи й витісняючи з її поведінки прояви негативізму.

Звернемося до прикладів.

Приклад 1

Урок математики в 6-му класі. Учні виконують короткострокову самостійну роботу. Ніна Гнатівна рухається між партами і стежить за індивідуальною роботою учнів. Схилилася над Сашком (хлопчина виділявся недбалим ставленням до вивчення математики, не завжди виконував домашні завдання; та ще й дисципліна його могла б бути кращою — як він висловлювався, "не можу втримати себе в руках") і побачила, що учень особливо старанно вимальовує схеми, окремі елементи виділяє різними кольорами. Н. Г. навмисно підвищила голос, щоб чули й інші учні, промовила: "Молодець, Сашуню! Ти дуже красиво вималював схеми і правильно все розмістив". До того ж погладила хлопчика по голівці. Таке "психологічне погладжування" підносить особистість, допомагає їй "вичавлювати" із себе прояви негативізму.

Приклад 2

Урок української мови в 6-му класі. На попередньому уроці учні здали на перевірку свої домашні творчі роботи на тему "Моя родина". На цьому уроці Тетяна Дмитрівна аналізує творчі пошуки учнів... "З приємністю прочитала цікавий твір Володі. — акцентує увагу вчителька. — Видно, що над твором працював самостійно. З любов'ю й повагою розповів про тата, маму, сестричку та бабусю і навіть про собачку Чапу. Щоправда, трапляються помилки. Але з якою ніжністю Володя розповів про тата й маму. Маму називає "матуся" та ще й пише це слово з великої букви. Молодець! Дякую тобі, Володю. Підійдеш до мене після уроку — я допоможу тобі виправити граматичні помилки".

Мова йде про учня, який не завжди виконував домашні завдання з мови, має великі проблеми з граматикою.

Приклад 3

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія і техніка організації учнів на уроці“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

  • Розділ 2. НАУКОВІ ЗАСАДИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

  • Рушійна сила навчального процесу

  • Логіка навчального процесу

  • Типи навчання, їх сутність

  • Мотиви навчання

  • Принципи навчання

  • Зміст шкільної освіти

  • Методи й засоби навчання

  • Методи навчання за характером логіки пізнання

  • Педагогічні інваріанти

  • Розділ 3. УРОК У СИСТЕМІ ОСВІТИ

  • Вимоги до сучасного уроку

  • Технологія і техніка організації учнів на уроці
  • Контроль і оцінювання навчальної діяльності учнів у системі уроків

  • Технологія і техніка контролю навчальної діяльності учнів

  • Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти

  • Домашня навчальна робота

  • Підготовка вчителя до уроку

  • Технологія й техніка аналізу уроку

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ - ВИРІШАЛЬНИЙ ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА УРОЦІ

  • Якості вчителя-вихователя

  • Педагогічна майстерність учителя-вихователя

  • Морально-духовні вартості

  • Професійні знання

  • Педагогічні вміння

  • Педагогічна техніка

  • Володіння пантомімікою, мімікою, жестами

  • Техніка формування мовленнєвої культури вчителя

  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА З ТЕХНОЛОГІЇ І ТЕХНІКИ ШКІЛЬНОГО УРОКУ