• 2. Учні висувають різні способи розв'язання задачі, перевіряють їх доцільність.
• 3. Під керівництвом учителя учні доводять гіпотезу, добудувавши прямокутний трикутник до прямокутника.
• 4. Формулюють правило знаходження площі трикутника на основі доведень.
• 5. Домашнє завдання: віднайти інші способи доказів теореми із визначення площі трикутника.
Моделювання процесу навчання на уроці відповідно до структури процесу оволодіння знаннями, уміннями й навичками. Зрозуміло, що при цьому треба зважати на зміст навчального матеріалу, який буде опрацьовуватися на конкретному уроці, на дидактичну мету уроку, на рівень інтелектуальних можливостей вихованців та ін.
Наведемо приклади технології і техніки організації пізнавальної діяльності учнів на уроці в контексті вимог структури процесу учіння.
Приклад 1
На уроці природознавства вивчали овочі. Вчителька принесла в клас і розклала на столі картоплю, буряк, моркву, редьку, перець, баклажан, цибулю, помідор, брукву. Учні із захопленням розглядали овочі. Вони не знали назв окремих з них. Учителька запропонувала записати в зошитах назви всіх овочів. Коротко ознайомилися, де і як вирощують кожний овоч, для чого їх використовують, що можна приготувати з окремих овочів.
Робота продовжувалася і на другому уроці. Вчителька читала учням оповідання-мініатюри про "життя" окремих овочів. Учням було запропоновано написати оповідання-казку про улюблений овоч ("Як картопля потрапила на кухню", "Чому почервонів помідор" та ін.).
Приклад 2
В.О. Сухомлинський ділиться своїм досвідом організації пізнавальної діяльності дітей: "Уже через тиждень після початку занять у "Школі радості" я сказав малюкам: "Принесіть завтра альбоми і олівці, будемо малювати". Наступного дня ми розташувалися на галявині шкільної садиби. Я запропонував дітям: "Подивіться навколо. Що ви бачите гарного, що вам найбільше подобається, те й малюйте".
Перед нами був шкільний сад і дослідна ділянка, освітлені осіннім сонцем. Діти защебетали: одному подобалися червоні й жовті гарбузи, другому — схилені до землі голівки соняшника, третьому — голубник, четвертому — виноградні грона. Шура милувалася легкими пухнастими хмарами, що пливуть по небу. Серьожі подобались гуси на дзеркальній поверхні ставу. Данькові захотілося намалювати рибок — він натхненно розповідав про те, як одного разу з дядьком ходив на риболовлю: нічого не спіймали, зате побачили, як "грають" рибки.
— А я хочу малювати сонечко, — сказала Тіна.
Настала тиша. Діти малювали із захопленням. Я багато читав про методику уроків малювання, а тепер переді мною були живі діти. Я побачив, що дитячий малюнок, процес малювання — це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї"1.
Застосування знань на практиці є важливим елементом логіки організації навчального процесу, що випливає із закономірності пізнання, де практика є поштовхом до пізнавальної діяльності й одночасно критерієм перевірки істинності здобутих знань. З погляду психічних особливостей людини, а отже, й закономірностей процесу мислення, особистість відчуває задоволення не лише від опанування новими знаннями, вміннями й навичками, але й відчуває, усвідомлює корисність цих знань для власних потреб у процесі розв'язання життєвих задач. У цьому контексті можна говорити про задоволення не лише меркантильних потреб, а й морально-духовних. Наприклад, отримавши на уроках математики ґрунтовні знання, вміння та навички вимірювання площ різної конфігурації, учень бачить пряму користь їх у практичній діяльності: може виміряти площу свого будинку, окремої кімнати, а відтак визначити кількість фарби, яка потрібна для покриття підлоги і т. ін. Інший вимір "користі" чи практичного задоволення — коли учні знайомляться з яскравим художнім твором на уроках літератури. Практична цінність таких творів у тому, що вони, передусім, збагачують тезаурус морально-духовних цінностей молодої людини. Значний потенціал у цьому сенсі несуть у собі поетичні твори. В них закумульована велика морально-духовна сила, яка непомітно вливається в серця слухачів. Це ті духовні скарби, які ні з чим порівняти не можна. Людина забуває формули, закони, правила, але духовні надбання душі залишаються навічно.
Виховні вимоги
Виховні вимоги до уроку зумовлені провідною метою всебічного гармонійного розвитку особистості відповідно до завдань розумового, морального, фізичного, трудового естетичного виховання. На кожному уроці необхідно актуалізувати ті чинники, які мають впливати на формування всебічно розвиненої особистості. Це здійснюється через зміст навчального матеріалу і безпосередньо через організацію вчителем навчально-виховного процесу на уроці. Тому на етапі планування уроку варто виокремлювати не лише дидактичну, а й виховну мету.
У системі розв'язання виховних завдань мають переважати провідні аспекти кожної частини уроку, що забезпечують гармонійне виховання особистості, зокрема:
• розумове виховання: самостійна пізнавальна діяльність, інтелектуальний розвиток, оволодіння методами учіння;
• моральне виховання: формування моральних переконань і моральних почуттів, гуманізму, поваги до людини, національної гідності, добра, чуйності та ін.;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги до сучасного уроку“ на сторінці 8. Приємного читання.
