Позбираю зоряні вогні.
Де світи стинаються у шалі
І сміється злісно маніяк,
Я свої повідаю печалі
Тій, що жду і не діждусь ніяк.
У класі на кілька хвилин запанувала тиша, увага учнів, особливо дівчат, зосереджена на постаті вчителя, емоції переповнюють юних вихованців. І раптом навперейми учні почали запитувати в учителя: "Чиї це вірші? Хто написав? Почитайте ще щось подібне". Хтось із учнів догадливо сказав: "Це, здається, поезія
Володимира Сосюри..." Учитель витримав невелику паузу і вирішив задовольнити цікавість учнів: "Це чудова лірика Василя Симоненка. Сьогодні ми розпочнемо знайомство з творчістю цього поета".
Застосувавши майстерний прийом, учитель "налаштував" почуттєву сферу учнів на ліричну літературну хвилю, запалив у них вогонь цікавості, емоційної напруги.
На початку уроку, на якому учні мають вивчати новий навчальний матеріал, важливо викликати цікавість до цього нового, щоб упродовж уроку задовольнити цю цікавість. К.Д. Ушинський звертав увагу на необхідність організовувати внутрішню цікавість вихованців на уроці. "Внутрішня цікавість викладання — писав він, — ґрунтується на тому законі, що ми уважні до всього, що 1) нове для нас, але не настільки нове, щоб бути зовсім невідомим і тому незрозумілим; нове має доповнювати, розвивати старе або суперечити йому, — словом, бути цікавим, завдяки чому воно може увійти в будь-яку асоціацію з тим, що вже відоме; збуджувати і давати задоволення збудженому внутрішньому почуттю".
Психологи, аналізуючи діяльність людини, великого значення надають такому феномену, як інтерес (цікавість). С.Л. Рубінштейн писав: "Інтерес — це мотив, який діє в силу своєї усвідомленої значимості й емоційної привабливості... Що вищий рівень свідомості, то більшу роль в інтересі відіграє усвідомлення об'єктивної значимості тексту задач, в які включається людина.... За відсутності більш або менш безпосередньої емоційної привабливості буде усвідомлення значимості, обов'язку, повинності, але не буде інтересу... Сам емоційний стан, викликаний цікавістю, або, точніше, емоційний компонент цікавості, має специфічний характер, відмінний, зокрема, від того, яким супроводжується або в якому виражається потреба: коли не отримують задоволення потреби, жити тяжко; коли не отримують поживи інтереси або їх немає, жити нудно. Напевне, з інтересом пов'язані специфічні прояви в емоційній сфері".
Майстерність учителя вже на початку уроку має проявлятися в тому, щоб перед учнями "підвісити" запитання, яке буде для них своєрідним "манком", збудником цікавості й емоційності.
Привернемо увагу до простого прикладу.
Приклад 3
На уроці фізики учні мають вивчати закономірності розповсюдження світла і звуку.
• 1. Учитель розпочинає діалог з учнями:
– Діти, хто з вас спостерігав таке явище як гроза? Гуркоче грім, небо пронизують блискавки.
– Усі бачили.
– Що ми першим сприймаємо — звук грому чи світло блискавки? А можливо, одночасно?
– Ні. Спочатку світло блискавки, а потім доходить до нас звук.
– Чому таке дивне явище?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги до сучасного уроку“ на сторінці 4. Приємного читання.
