Урок з природознавства на тему "Дикі звірі взимку" вчитель розпочинає з показу відповідних малюнків, розміщених у два ряди. В першому — малюнки лисиці, їжака, ведмедя, борсука, вовка, лося, у другому — лисиці, вовка, лося. Завдання: "Розгляньте уважно малюнки звірів в обох рядах. Що помітили? Поставте запитання про те, що вас зацікавило". Учні називають тварин, порівнюють обидва ряди і виявляють, що у другому ряду немає малюнків їжака, ведмедя, борсука. Вони цікавляться: "Чому?"
Цілеспрямована робота з формування мотивів навчання. Процес пізнання об'єктивної реальності ґрунтується на загальній діалектичній закономірності: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Практика виступає тут як основа пізнання, як поштовх до пізнавальної діяльності і як критерій перевірки істинності здобутих знань. Виходячи з цієї закономірності, кожна людина у процесі пізнання внутрішньо ставить перед собою запитання: "Для чого мені потрібні отримані знання? Де і як я можу скористатися ними?" Цей постулат є джерелом зародження мотивів пізнавальної діяльності особистості. "Мотив людських дій, — зауважує С.Л. Рубінштейн, — природно пов'язаний з їх метою, тому що мотивом є спонукання або прагнення її досягнення".
В основі мотивів людської діяльності лежать певні потреби. Пізнавальні мотиви, і зокрема, мотиви навчання, зумовлені передусім (за А. Маслоу) потребами в знаннях і розумінні навколишньої дійсності. Тому на кожному уроці в процесі вивчення нового навчального матеріалу через технологію створення проблемних ситуацій необхідно психологічно розкривати, "вимальовувати" картину мотивів навчальної діяльності учнів стосовно конкретної теми. Характер мотивів може бути різний: суто практичний (навчився вимірювати площу трикутника, правильно писати заяву, вирощувати лимони в домашніх умовах та ін.); пізнавальний (самостійно розв'язав складну задачу, написав твір, зрозумів технологію дії атомних електростанцій та ін.); емоційно-вольовий (емоційне задоволення від сприйняття художнього твору, відчуття духовного збагачення від прослуховування музичного фрагмента та ін.); меркантильний (вивчив музичний твір, узяв участь у концерті — отримав грошову винагороду; успішно закінчив навчальну чверть — батьки куплять велосипед і под.).
Завдання вихователів полягає не лише в тому, щоб у процесі організації пізнавальної діяльності учнів спиратися на вже сформовані мотиви, а й у тому, щоб цілеспрямовано працювати над формуванням морально здорових мотивів.
Наведемо кілька прикладів, які стосуються технології і техніки формування мотивів навчання учнів безпосередньо на уроці.
Приклад 1
"Уроки відкритих думок підказані експериментальною практикою, коли були складені перші опорні сигнали з географії. Великий резерв вільного часу, що з'явився в результаті прискореного проходження програми, дав можливість використати на уроках найрізноманітнішу науково-популярну літературу. Систематичне читання на уроках окремих розділів, журнальних статей і газетних повідомлень негайно викликало відповідну реакцію дітей: вони почали самі приносити в школу брошури, газети, а іноді й просто короткі записи теле- і радіопередач. І тоді слово було надано самим учням на спеціально відведених для цього уроках. Так прийшла ідея відкритих повідомлень. Далі — більше. Повідомлення — це всього лише компіляція. Треба було пробудити творчу думку школярів. І тоді...
Слово для чергового повідомлення надається Світлані Долинській.
— Якщо хочуть дізнатися про вік дерева, то лічать його річні кільця: кожний рік у стовбурі утворюється нове кільце. Зовнішні кільця — широкі. Внутрішні — вужчі. Я вважаю, що взимку, коли в зовнішньому прошарку деревини утворюється лід, внутрішні прошарки стовбура витримують сильний тиск, тому що вода при замерзанні розширюється.
Одночасно і в зовнішньому прошарку утворюється розширення у формі кільця. Це розширення заповнюється навесні соками, клітковиною, і в результаті утворюється кільце. Наступного року на ньому утворюється ще одне, і так — щороку.
На добрі півхвилини в класі запанувала тиша. Кожний оцінював правильність міркувань Світлани. І треба сказати, що в більшості дітей на обличчях почав з'являтися вираз захоплення: адже як здорово і просто! Тим більше, що ніхто й ніколи не висловлював такого погляду.
І ось — перша піднята рука. Це Мишко Стремінський. Спокійний, вдумливий, ґрунтовно мислячий учень. Шахіст.
— Таке міркування легко спростовується. В екваторіальних поясах ніколи не буває зими, а тому всі дерева з вічнозеленим покриттям не мали б річних кілець...
Ось що таке урок відкритих думок.
Почуття власної гідності того, хто хоч раз висловив слушну думку, підсилюється тим, що коротке повідомлення про цю подію заноситься до літопису відкритих думок...
Уроки відкритих думок приховують непередбачені ситуації, і професійна майстерність учителя перевіряється на них най об'єктивнішим чином".
Приклад 2
"Ми з дітьми прийшли в осінній сад. Яскравий, сонячний день "бабиного літа", яскраві промені гріють землю і нерухомі дерева, гілля яблунь, груш, вишень у різнобарвному вбранні. Я розповідаю дітям про золоту осінь, про те, як готується до тривалої й холодної зими все живе в природі: дерева, насіння рослин, що впало на землю, птахи, які в нас зимують, комахи. Переконавшись, що діти переживають, відчувають багатство змісту й емоційного забарвлення слів і словосполучень, я пропоную малятам розповісти про те, що вони бачать і відчувають. На моїх очах, ось зараз народжуються напрочуд тонкі й яскраві думки про навколишню природу: "У голубому небі розтав табун білих лебедів...", "Дятел стукає по корі дерева, і дерево дзвенить...", "Біля дороги цвіте самотня ромашка", "Лелека стоїть у гнізді й дивиться кудись далеко-далеко...", "На квітку хризантеми сів метелик, гріється на сонечку". Діти не переказують моїх слів, а висловлюють своє. Думка живе, збагачується, у дитини виробляється уміння думати, вона переживає почуття радості мислення, яке не можна ні з чим порівняти, насолоду від пізнання. Вона відчуває себе мислителем"1. Приклад З
Урок математики в 7-му класі. Тема уроку: "Площа трикутника". Урок містить такі структурні компоненти:
• 1. Учням пропонують розв'язати задачу: знайти площу прямокутного трикутника за даними двох катетів — 4 см і 7 см. Учні не в змозі впоратися із завданням. "Ми ж цього ще не вчили!" — заявляють вони.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги до сучасного уроку“ на сторінці 7. Приємного читання.
